матеріал підготувала Тєлегіна Валерія
Українська вишиванка - це код, це як українська мова, як пісня. Це ті елементи, які вирізняють нас українців від інших націй.
Вишиванка знову в тренді
Doilce & Gabana, Жан Пан Готьє, Gucci, Валентино та багато інших дизайнерів зі світовим ім'ям надихаються українським національним вбранням. Дизайнери адаптують вишиванку у всіх можливих варіаціях: вишиті сукні, ділові костюми та дитячий одяг, а вишиванка в поєднанні з джинсами давно вважається класикою. Сьогодні носити вишиванку модно, стильно та звично.
А от якою була історія виникнення вишитої сорочки та її значення в житті українців?
Якби дивно це не здавалося, але таке звичне для нас слово вишиванка з'явилося наприкінці 19 ст. Спершу використовувалися такі назви як «кошуля», «вишита» чи «вишивана сорочка». Або зовсім по простому — «сорочка».
Археологічні знахідки свідчать про те, що перше вишивання на території нашої держави з'явилося задовго до нашої ери.
Скіфи, сармати та кіммерійці прикрашали одяг із льону, шкір тварин вишитими геометричними орнаментами, що складалися зі свастик, меандрів, хвиль.
На розкопках Соколової могили на Миколаївщині, серед поховань сарматської жриці науковці знайшли фрагменти шовкової тканини із золотою вишивкою. Знахідку датують I ст. до н.е.
Історія походження української вишивки буде не повною, якщо не згадати про металеву статуетку воїнів з Мартинівського скарбу, датованого VI століттям і знайденого в Черкаській області біля села Мартинівка. Фігурка «одягнена» у сорочку із вишивкою на грудях. В українській історії чимало прикладів, коли вишиті орнаменти знаходили на кам'яних бабах у степах.
В Київській русі сестра князя Володимира Мономаха, Анна заснувала першу школу вишивання. В ній майстрині вчилися працювати із шовковими нитками, гаптувати золотом та сріблом на парчі, оксамиті, декорувати вироби коштовним камінням.
Сорочки, вишиті особливими символами носили козаки-характерники як оберіг. Саме в добу Гетьманщини сформувався цілісний український національний костюм, де вишита сорочка набула символічного значення для українського народу.
Воїни УПА вдягали вишиванки, в яких за допомогою візерунків були зашифровані таємні послання. Також повстанці обов’язково мали з собою чорну сорочку, як варіант одягу для поховання.
Наші предки вірили що вишита сорочка має сакральний зміст. Нанесені на одяг орнаменти символізували захист від злих сил, зв'язок з силою природи та різноманітні заклинання. Найчастіше сорочку прикрашали вишивкою на подолі, комірі та рукавах, оберігаючи у такий спосіб найбільш вразливі місця на тілі. Новонародженій дитині як оберіг, дарували вишиванку пошиту зі старих речень батьків. Перші візерунки-обереги були особливими: для дівчинки вишивали сорочку чорним візерунком, символом родючості, який в майбутньому повинен захистити від безпліддя. На хлопчика одягали сорочку, вишиту синім і зеленим, захищаючи від природних стихій і травм.
Люди ставилися до вишиванок як до святині. Сорочки передавалися з роду в рід, з покоління в покоління, зберігалися як реліквії.
Кожному куточку нашої країни притаманна унікальна техніка вишивання. Серед вишиванок Луганщини переважають поліхромні орнаменти, вишиті хрестиком. Київщина славиться вишиванками з геометричними орнаментами, основними тут вважаються чорні та червоні кольори, а також популярні зелені вкраплення. Вишиванки на Гуцульщині не мають обмежень, традиційно можна вишивати будь-якими кольорами, техніками та орнаментами, навіть додавати золотаві вкраплення. І все це — на одній сорочці!
Гама кольорів тепла вирізняє донецьку вишивку від інших. В ній багато сонця. В ній більше червоного, ніж чорного. Орнаменти яскраві, чорно-червоні на світлому (білому) тлі. Якщо були рослинні мотиви – то це пишні квіти, цілі букети й дерева.
На Харківщині вишивали товстими й дуже барвистими нитками, тому візерунок ставав рельєфним. Тут використовували стільки видів узорів та технік, що основні навіть важко виділити. Однією з найскладніших, вважають полтавську вишиванку. Білим по білому.
Існує легенда що такий дизайн вигадали майстрині, які взимку милувалися морозними візерунками.
Вишиванка — це символ української нації та незламності козацького духу. Вдягти вишиванку – це те саме, що вийти з жовто-блакитним стягом.
Історії відомо безліч випадків коли за носіння кошулі розстрілювали, та засилали в Сибір.
Депортовані та розкуркулені українці в таборах ГУЛАГу продовжували вишивати. У фондах національних музеїв є вишивки, виконані із клаптиків матраців, вишиті риб'ячими кістками замість голки.
Вишиванка знову відродилася після здобуття незалежності та з часів революції Гідності. Одяг з вишивкою перестав сприйматися як сценічний образ та став одягом, який засвідчує національну ідентичність, патріотизм та походження.
Історія української вишиванки – це наша з вами історія. За допомогою вишиванки, так само як за допомогою підручника ми можемо зазирнути в нашу історію, дізнатися якими талановитими були українці. Як вони виборювали свою незалежність та який спадок залишили наступним поколінням.
