матеріал підготувала Брезецька Ріка
Мистецтво кожної країни- індикатор індивідуальності нації, її етнічних відмінностей, і росія, яка веде війну не з політичним представництвом України, а з усім українським народом, звісно ж, на цю спадщину зазіхає.
Варто визнати, росія в цій справі досить досвідчена. Не потрібно далеко заглядати в історію, варто лише згадати відносно нещодавні події- радянський союз, коли Україна, як країна багатої та мальовничої культури, була піддана репресіям.
Кіномитці, письменники, історики, художники, скульптори замертво впали страчені чи закатовані російською владою.
Історія циклічна. Дії росії вкотре повторилися, і солдати в формі рф знову знущаються з українського мистецтва.
Авіабомбами був знищений музей в Іванкові поблизу Києва, викрадене скіфське золото, гунські скарби, знищений Мелітопольський музей та музей Архіпа Куїнджі в Маріуполі.
Пропоную зупинитися на останньому.
Через терор росіян з музею зникли дорогоцінні мистецькі надбання. Наприклад, три оригінальні картини Архіпа Куїнджі.
Перша з них - «Червоний захід сонця», написана у період між 1905-1908 роками. Саме її окупанти демонстрували в пропагандистських ЗМІ найбільше.
Полотно обгорнуте кривавим теплим світлом. Неперевершений захід сонця на березі спокійної, майже безлюдної водойми. «Засинаюче» сонце символізує смерть, кінець, фінал дня, а насичений, немов вогонь, червоний колір робить картину емоційною, трохи тривожною.
Вздовж горизонту розливається густим сірим кольором хмара, величний елемент картини, що ущільнює простір неба і дає розтектись на собі червоним променям.
Завдяки темним силуетам кущів пейзаж мені нагадав захід сонця на березі моря десь у Сімферополі, тому власне мені картина відгукнулася легким сумом.
Друга картина - «Ельбрус»
Картина-сукупність відтінків синього кольору. Тонка кольорова градація створює майже однотонний холодний пейзаж. Засніжені верхівки гір, на які падає вечірнє світло, що пробилрсь крізь блакить неба. Сніг блищить, і здається, що верхівки гір світяться подібно німбу святих з ікон. Відображення сонця видно у дзеркально чистій річці, що тече поміж темними пагорбами.
Найголовніша деталь картини- гра зі світлом і його відображення у воді, на верхівках гір, на небі.
Третя картина - «Осінь»
Певно, «осінь» є однією з найвідоміших робіт Архіпа Куїнджі. Виконана у стилі імпресіонізму, хоч її автор, як правило, не обмежував себе конткертним стилем, а займався розробками свого власного.
Чарівний осінній пейзаж, таємничий ліс вдень…картина виглядає як прощання з літом, коли всі дерева вже загорілися кольорами холодної пори року, і лише одне з них, те, що в самому центрі композиції, зеленіє і виділяється.
Поміж дерев веде стежка, заглиблюючись у ліс. «Який пейзаж відкривається там, куди вона веде?»- думає споглядач картини. Від цього витвір мистецтва набуває загадковості.
Небо ще по-літньому яскраве, хоч і ледве огорнуте сірими хмарами. Ймовірно, незабаром почнеться останній теплий дощ.
Також через дії рашистів Україна була позбавлена картини Айвазовського «Біля берегів Кавказу».
Взагалі з Іваном Айвазовським історія досить цікава.
Росіяни призвичаїли світ до того, що Іван Айвазовський - чисто російське культурне надбання, як завжди забуваючи про те, що у формуванні Російської Імперії брала участь не тільки росія. Насправді Іван Айвазовський окрім того, що народився у Криму в родині, що емігрувала туди з Галичини, мав декілька картин, про які мешканці рф ніколи не згадують. Для прикладу, картини: «Під час жнив», «Очерет на Дніпрі», «Млин на березі річки. Україна», «Український пейзаж з чумаками при місяці». Всі ці картини просочені любов’ю до України. Також хочу виокремити ще одну чудову роботу Айвазовського, яка наразі чудово проектує мрію кожного свідомого українця. А саме - «Пожежа москви».
На жаль, до вкрадених росіянами експонатів також входять такі відомі роботи, як:
-Бюст Архипа Куїнджі, створений скульптором Володимиром Беклемішевим
-Три унікальні ікони: «Ісус Христос Вседержитель» , «Богоматір з немовлям», «Іоанн Хреститель».
-Кольчуга 19 сторіччя
-Картини Миколи Дубровського
Багато інших експонатів було втрачено, згоріло, розтріскалось через обстріли і пожежу.
Незабаром вкрадені у України роботи представлятимуть у якихось музеях росії з гордістю і красномовством. Росіянам абсолютно байдуже на мистецтво, для них воно- лише інструмент створення штучної ідеї «великої, незрівнянної нації», так само як історія, етнічні особливості, політика. Жодні переконання, розмови, логічні пояснення з росіянами не працюють.
Тому вихід тільки один - винести уроки з подій з музеями і обороняти українське мистецтво вдвічі сильніше і, звісно ж, завчасно здійснювати евакуації.
