матеріал підготувала Брезецька Ріка
Українське мистецтво- унікальна складова світової культури, але чи знає про це сам світ? Колись про митців України говорили багато, та з часом розмови почали стихати. Чому? В першу чергу через те, що більшість українців не прагнуть поглиблюватися у своє ж мистецтво і вважають закордонне більш якісним, глибоким і цікавим. І це є великою помилкою.
Якщо українці в майбутньому хочуть бачити прізвища своїх митців посеред прізвищ всесвітньовідомих, то варто, в першу чергу, розібратися у своєму мистецтві самим, і вже потім поширювати його у міжнародні спільноти.
Одним з унікальних діячів українського мистецтва був Олександр Мурашко. Його приклад демонструє, що український живопис- глибокий і надихаючий. Пропоную детальніше розглянути його роботи та біографію.
О.Мурашко- Автопортрет, 1918
Він- один з зачинателів малярства 20 сторіччя в Україні. Його бачення світу, поєднання реалізму з імпресіонізмом, декоративні яскраві фарби, гра зі світлом і формами зробили його феноменом української культури.
Варто акцентувати, що його досягнення- це результат виключно його прагнень і наполегливості. В дитинстві його вітчиму потрібні були працівники в майстерню, тож на бажання Олександра вступати в академію мистецтв і будувати творчий шлях вітчиму було байдуже. Олександр довгий час таки приглядався до нав’язаної йому професії іконописця, але врешті-решт це призвело лише до жесту нескореності. Олександр втік з дому, жив де попадеться, часом хворів. І, звичайно, малював.
Пройшов час, Олександра з вітчимом примирили друзі. Молодий художник здійснив одну зі своїх мрій- поїхав до Петербургу на навчання. Вчителем його став Ілля Рєпін, під чиїм керівництвом і було створене перше відоме полотно Олександра «Похорон Кошового».
Визнана найкращим серед студентських робіт, картина відкрила Олександру шлях до навчання у Італії, Німеччині та Франції. Остання країна подарувала йому найбільше натхнення. Олександр Мурашко познайомився з імпресіонізмом і з тих пір на зміну академічній техніці в стиль художника прийшло поєднання різних живосписних прийомів. Окрім цього, саме Паризькі часи прийнято вважати найбільш плідними з усієї біографії Мурашка. Саме тоді його почали ідентифікувати як портретного та тематичного живописця.
Погляньмо на його портрети,на психологічну виразність облич та поєднання кольорів.
Творчість Мурашка широко набула поваги в Західних країнах. Ось, для прикладу, його картина «Неділя» і її зображення на першій сторінці газети «De Kunst »
Вагомою причиною поважати художника є те, що він не обмежився побудовою власної кар‘єри та розкішним життям в Європі. Його пріоритетом було продовження життя мистецтва, тому він вирішив ділитися власними знаннями і досвідом.
В 1917 році власними зусиллями Олександра та його дружини була відкрита Академія мистецтв в Києві.
Чому він повернувся до Києва? «Тут світло, тут сонце, тут чудова природа, тут своя культура» - відповів художник.
Його свідомим кроком був розвиток живопису саме в Україні.
Чим більше ми говоритимемо про наше мистецтво, тим більша вірогідність, що нас почують. Українські митці гідні мати змогу надихати людей з усього світу. Наша справа - сприяти цьому.
