матеріал підготувала Кантура Марія
Гендерні стереотипи – типові уявлення про жінок та чоловіків, їхні дії, професії, одяг та навіть характер. Розглянемо у матеріалі найпопулярніші та спробуємо спростувати їх.
«Хлопчики не плачуть» - один із найпопулярніших гендерних стереотипів, за яким жінка може плакати, а чоловік ні, оскільки повинен залишатися мужнім та беземоційним у будь-яких ситуаціях. Вчені стверджують, що такий стереотип спричинений лише гендерною нерівністю. Річ у тім, що сльози – це природна реакція організму на зовнішні події, від її не в змозі позбутися жодна людина, адже це невід’ємна складова людського організму. Наслідок притуплення емоцій у мужчин досить негативний – різні прояви агресії, паління, алкоголізм, та в найгіршому випадку – низька тривалість життя.
«Жінки не здатні бути талановитими науковцями» - на жаль, цей міф був дуже поширений ще у минулих століттях. Такі твердження спричинили обмежені права дівчат на освіту. Багато викладачів тодішніх навчальних закладів вважали, що навчання в університеті завадить жінці виконати своє «найголовніше призначення» - материнство. До прикладу, у 1873 році професор Гарвардської школи Едвард Кларк видав книгу «Стать в освіті чи справедливий шанс для дівчаток». У праці описано, що коли дівчина вступає до навчального закладу її кров стрімко потрапляє у мозок і як наслідок - жіночі органи атрофуються.
Університети відчинили двері дівчатам лише у ХІХ столітті. Цей факт не завадив жінкам внести слід у наукову діяльність. Ось, наприклад:
Мері Еннінг стала відомою своїми відкриттями у галузі морської фауни юрського періоду. Її дослідження кардинально змінили уяву людей про доісторичне життя Землі.
Герта Маркс Айртон – математикиня та інженерка, перша жінка у світі, яка отримала медаль Г’юза Лондонського королівського товариства за роботу над електричною дугою.
Лаура Бассі – перша в історії Європи професорка фізики Болонського університету. Славиться працями на тему механіки та гідродинаміки.
Українська земля теж багата на жінок-науковців:
Марина В’язовська – українська математикиня отримала найпрестижнішу Філдсівську премію за розв’язок задачі, яка була «не по зубах» науковцям понад чотириста років. Володимир Зеленський нагородив жінку орденом «За заслуги»
Валентина Радзимовська – вчена-біолог. Засновниця школи фізиків. Має великі здобутки у дослідженні туберкульозу.
Ніна Вірченко – відома професорка у сфері математики й фізики. Членкиня Американського, Единбурзького, Лондонського, Бельгійського, Австралійського математичних товариств.
«Чоловічі та жіночі професії» - у світі дуже поширена дискримінація у професіях. На думку багатьох, чоловікові має бути соромно за свій фах майстра манікюру чи флориста, жінці ж не пасує бути рятувальницею, поліціанткою чи політиком. В підтримку цього питання Міністерство культури та інформаційної політики представило на своєму YouТube серію роликів, де показано, що усі люди можуть виконувати робочі обов’язки однаково професійно, стать тут не відіграє ніякої різниці. Тож варто обирати фах за покликанням, а не за вигаданими розділеннями у світі.
«Дівчаткам – рожевий, а хлопчикам – блакитний» - звичне правило для молодих батьків. На вулиці велика рідкість зустріти новонародженого хлопчика у рожевому вбранні, здавалося б, яка різниця? Усе це наслідки історичного закріплення гендерного розподілу кольорів. Деякі дослідники вважають, що такий розподіл був популярний у дворянських родинах на початку минулого століття: тоді хлопчиків при хрещенні нагороджували орденом Андрія Первозванного – зіркою на блакитній стрічці, а дівчаток орденом Святої Катерини – зіркою на червоно-рожевій стрічці. Декілька років потому усе було навпаки. Блакитний вважали символом ніжності та юності, а у рожеве одягали хлопчиків – м’яку версію агресивного червоного, він був кольором мужності та свободи. Хто знає, можливо у майбутньому мода знову зміниться і хлопчикам присвоять рожевий колір.
Сподіваймося, що у подальшому від гендерних стереотипів не залишиться й сліду, а усі люди з розумінням будуть ставитися до вибору кожної людини!
