матеріал підготувала Сапогова Вероніка
В ті часи, коли жінки сприймалися суспільством як «друга стать», не мали права голосувати, навчатися або вільно приймати рішення, при цьому не відчуваючи тиску з боку патріархального суспільства, українські письменниці-феміністки часто використовували літературу, як спосіб висвітлення проблем, з якими жінкам доводиться стикатись, і як можливість передачі феміністичних ідей в маси.
Термін «фемінізм» походить від латинського слова “femina”, тобто “жінка”, і є рухом за політичні, економічні, особисті і соціальні права жінок. Мета фемінізму є досягнення рівності жінок та чоловіків в усіх сферах, позбавлення упереджень щодо жінок через їхню стать та будь-яких проявів гендерної дискримінації.
Історія українського фемінізму починається ще в 2-й половині 19 ст. Тоді і з’являються перші феміністські організації. Тогочасні жінки-феміністки, порушуючи проблему гендерної нерівності, дали поштовх популяризації ідеї незалежної і сильної жінки. Розвиток фемінізму актуальний і для сьогодення, але небагато хто знає кому саме ми повинні бути вдячні за можливість здобувати освіту, будувати кар’єру і мати вибір НЕ народжувати дітей.
ОЛЕНА ПЧІЛКА
1849-1930
Письменниця, публіцистка і перекладачка. У її творах «Товаришки», «За правдою», «Світло добра і любові», «Козачка Олена» піднімається тема емансипації жінки.
Стала першою жінкою-академіком, кореспонденткою Всеукраїнської академії наук. Заснувала разом з подругою Наталією Кобринською альманах «Перший вінок». Альманах був символом прояву жіночого голосу. Олена Пчілка і Наталія Кобринська дали можливість друкувати свої твори і розвіювати міф, що жінка може бути успішною тільки в ролі матері і берегині домашнього вогнища.
НАТАЛІЯ КОБРИНСЬКА
1855-1920
Письменниця, організаторка феміністичного руху і громадська діячка. Порушувала питання освіти для жінок. Створила першу світську жіночу організацію «Товариство руських жінок».
У творах «Дух часу» (1883 р.), «Задля кусника хліба» (1884 р.), пише про залежність жінки від чоловіка і уразливу позицію «утриманки» у шлюбі. Наголошує на необхідності для жінки самій обирати певне місце у суспільстві, а не повністю залежати від думок і дій чоловіків. Разом з Оленою Пчілкою вона створила альманах «Перший вінок», де були зібрані поетичні, прозові та публіцистичні твори з феміністичними мотивами, таких авторок, як Лесі Українки, Ганни Барвінок, Уляни Кравченко, Климентії Попович.
ЛЕСЯ УКРАЇНКА
1871-1913
Одна з найвідоміших українських феміністок. У своїх творах порушувала проблему гендерної дискримінації, нерівність жіночих і чоловічих можливостей і обов’язків. Найбільше письменницю турбувало питання відсутності права голосу у жінок, їх «вторинна роль» у суспільстві. Лесю Українку обурювало ставлення до жінок як до «покоївок», «повій» і «прибиральниць».
У своїх роботах поетесса працювала з творенням сильних, гордих і незалежних жіночих образів. Її твір «Камінний господар», став певною «Жіночою заявкою на владу», де головні героїні змальовані сильніше чоловіка. Також у творі «Руфін і Прісціла» письменниця писала про становлення християнства і місце жінок у ньому. Леся Українка не була радикальною, її погляди транслювалися у творах паралельно з внутрішнім переосмисленням щодо місця жінки у суспільстві.
ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА
1863-1942
Поетесса, одна з ініціаторок створення феміністичного «Товариства руських жінок на Буковині» і авторка повістей та оповідань про проблеми українського жіноцтва.
Такі твори як «Людина» і «Царівна» передають європейські емансиповані погляди Кобилянської, в них зображена боротьба головних героїнь за свободу від вимог оточення бути «тендітною і тихою».
В составі «Товариства руських жінок на Буковині» видає брошуру «Дещо про ідею жіночого руху», де пише: «Під людиною розуміємо і жінку, не лиш чоловіка, - іншими словами: і жінка мусить мати свій кусник хліба, щоб жити!», «Просвіщаймося, щоб представляти якусь силу, щоб не давати себе вічно топтати, корити, щоб доля наша не була вічно доля служебниці-жебрачки!». Письменниця привертала увагу суспільства до тяжкого становища жінки «середньої верстви» і наголошувала на важливості питання рівноправності.
Сучасність
На даний момент фемінізм все ще залишається потрібним, хоч вже багато досягнено в питанні рівності жінок і чоловіків, стереотипи, сексуалізація, насилля у бік жінок нікуди не зникли. Сучасні письменниці продовжують писати феміністичні твори і вже більш вільно висловлювати свої думки.
