матеріал підготувала Христина Романюк
Діти – квіти життя. Та чому в XXI століття не кожна жінка хоче отримати такий подарунок від долі? Чи свідомо жінки обирають собі такий шлях? Чи, можливо, підсвідомо бояться відповідальності? Відповіді на ці та інші питання ми спробуємо дати в сьогоднішній статті.
В січні 2024 року журналіст редакції GOSSIP magazine провела опитування в соцмережі інстаграм серед підписників на тему: «Чому жінки обирають життя без дітей? Що їх до цього спонукає?» і отримали понад 100 відповідей. Ось найпоширеніші думки та історії з життя.
«Причини завжди потрібно шукати в минулому. В знайомої було бідне дитинство, до того ж доводилося постійно няньчити двох молодших братів. Вона каже, що немає ЖОДНОГО приємного спогаду з дитинства… і не впевнена, що не зможе виховати дитину повноцінною та дати ті самі щасливі спогади, яких у неї не було».
«Жінки звикли до свободи та хочуть самореалізуватись».
«Жінки надивилися на своїх подруг з дітьми і їм цього достатньо)))».
«Через нестабільність у світі. Думаю, лякає війна, до того був коронавірус, а що буде далі?»
«Жінка не зустріла справжнього кохання, справжнього чоловіка, від якого дійсно хотіла б мати дитину. Впевнена, як тільки таке станеться, вона одразу вийде з групи жінок childfree».
Тож, давайте розпочнемо з початку. Розберемося (чи принаймні спробуємо), чому жінки приймають таке рішення?!
На світ приходить дівчинка, маленька і беззахисна, яка відчуває абсолютне кохання, турботу і піклування зі сторони батьків та рідних. Вона стає старшою і хоче отримати в подарунок візочок та ляльку, про яку буде піклуватися, за якою буде доглядати, яку буде любити як власну дитину. То що ж може відбутися, oоб жінка прийняла рішення бути вільною від дітей?
А далі існує велика кількість продовження сценарію. Перший з них, коли юна дівчина зарано стає матір’ю для своїх братів/сестер, звісно, не з власного бажання. Так, вона за ними доглядає, любить, виховує… Проте одночасно хоче жити своє життя! Тому, коли стає жінкою – обирає свободу від обов’язків та клопоту. Обирає себе!
Що відбувається з дорослою жінкою, яка пам’ятає ту маленьку себе, яка безумовно люблячи і мати, і батька, стає свідком абʼюзу зі сторони тата (який в майбутньому буде уособленням того чоловіка, що буде поруч). Щодня вона бачить одне і теж: побої, крики, чвари і… нещасливу себе (дитину) в цій сімʼї. В неї підсвідомо складається певна картина життя з чоловіком.. І зовсім не велика кількість жінок можуть усвідомити це і не навʼязувати такий сценарій життя собі. Найчастіше, такі жінки бояться вступати в серйозні стосунки, вони не шукають партнера на все життя, натомість надають перевагу «стосункам на одну ніч», вони підсвідомо бояться бути скривдженим. Вони бояться відповідальності перед дитиною, якій дадуть життя. Бояться повтору сценарію зі свого дитинства. Бояться привести на світ ще одного психологічно зломленого дитя, який так само, в майбутньому, не зможе бути абсолютно щасливим.
Розглядати це питання можна як і з психологічної сторони, так і з фізичної. В час неякісної їжі, фастфуду, геномодифікованої продукції (також не забуваємо про алкоголь та паління), забрудненої екології – важко підтримувати свій організм в абсолютній «чистоті». Та й до лікаря ходити (по жіночих питаннях) теж не завжди є час та бажання. Звертаємося ми (в переважній більшості) лише тоді, коли є проблема. Проблема, яку не завжди можна вилікувати і про яку важко говорити. Безпліддя. За даними ВООЗ, 17,5% жінок у світі страждають безпліддям. В Україні, за даними МОЗ, з безпліддям зіштовхнулися 6,8% подружніх пар. Та чи кожна жінка може зізнатися в голос про свою проблему?! Чи простіше прийняти позиція «chuildfeee» та уникнути зайвих запитань?
Та навіть якщо всіх вище перелічених проблем немає, то нестабільна ситуація у світі все ж впливає на наші рішення та поведінку. Ковід у 2020 р., повномасштабне вторгнення у 2022 р., нестабільна ситуація у світі та невідомість майбутнього... Проте, варто лише заглянути на простори Інстаграму. Скільки там вагітних жінок та молодих матусь. Таня Парфієва, Саша Бо, Вікторія Маремуха та інші щасливі жінки і мами не побоялись та все ж привели на світ нові життя. То чи можемо ми сказати, що ці та багато інших жінок просто не бояться майбутнього? Чи в них немає страху перед майбутнім? Чи вони просто піддалися волі Бога (Всесвіту, вищій силі - називайте так, як відчуваєте) і довірилися йому?
Відповіді, думаю, можуть бути різні, не одноголосні та неочевидні, в кожного спираючись на своє бачення світу, досвіду та мислення. Одне, що точно потрібно сказати в голос: «Жінка САМА може вирішувати, що їй робити зі своїм тілом, САМА вирішить, чи готова взяти відповідальність за ще одне життя чи ні. Вона НЕ потребує схвалення суспільством будь-якого її рішення, так само як НЕ потребує порад стосовно її життя».
