Марія Пустова. Яскрава представниця дніпровської еліти. І справа не лише у бездоганному власному стилі, інтелігентному почутті міри, ідеальній фізичній формі, жіночій чарівності, хоча все це, безумовно, багато чого вартує у наш швидкоплинний час. Її життя багатогранне, сповнене водночас важких викликів долі і злетів, затьмарене людською зрадою й осяяне гучними успіхами. Життя незламної і непереможної.
Марія Іванівна має унікальний досвід роботи: управління гуманітарною сферою області, керівника служби віце-прем’єр-міністра українського уряду, представництва в органах місцевого самоврядування. Нині Марія Пустова — лідер Дніпропетровської обласної організації політичної партії ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА — ЗА ЖИТТЯ, яку створювала і нині розбудовує на Дніпропетровщині.
Кожен день — велике коло зустрічей, подій, завчасно спланованих і непередбачуваних. Участь у парламентських слуханнях, міжнародних конференціях, поїздки на Донбас, піклування про вихованців інтернатів, людей з особливими потребами, увага до ветеранів війни і праці, спілкування з студентами і молоддю. Час, розписаний по хвилинах, без запізнень і збоїв. Дивовижне поєднання високої відповідальності, щирості й натхнення. Роботи, сімейного затишку і безмежної любові до власної родини.
Пані Маріє, як вам вдається все це осягати? В чому секрет успішності?
Відкрию вам таємницю: ніяких секретів. Важливо одного разу домовитися з собою, обрати те, чого ти насправді прагнеш, займатися улюбленою справою, яка приносить задоволення. Де б я не працювала, робота не була для мене буденністю. Я ніколи не рахувала години і хвилини до кінця робочого дня, бо настільки поринала у вир подій, що час пролітав непомітно. Ніколи не ділила власні обов’язки на пріоритетні і дріб’язкові. Для мене завжди визначальними була людина і її проблеми. І якщо робочий час перевищував відповідні вісім годин — значить, у цьому була потреба і прагнення душі допомогти.
За такої самовіддачі страждає родина. Як вдається поєднувати роботу і власну сім’ю?
Мені нескладно. Можливо, тому, що люди, які мене добре знають і розуміють, вважають мене перфекціоністкою. Та справа зовсім в іншому — справа в любові. Мені надзвичайно пощастило: ми з братом росли в атмосфері абсолютної батьківської любові. Батьки були надмірно зайняті роботою, але ту щиру материнську любов і батьківську відданість ми відчували щодня, щохвилини. Тож мої родинні традиції продовжуються. До того ж я вважаю, що у вихованні дітей важливе місце має власний приклад. Можна годинами розмовляти з дітьми про високі матерії, та якщо ти сам не дотримуєшся моральних принципів, не став прикладом для власної дитини — таке виховання приречене на невдачу. Мій син — моє продовження, моя гордість і найвищий смисл мого життя. Він став успішним юристом, батьком двох чарівних донечок, депутатом міськради, для якого вирішення проблем виборців — не обов’язок, а потреба. Я завжди його підтримувала і підтримую в усіх починаннях.
Ви багато розповідали про ваші поїздки на Донбас на власній сторінці у ФБ. Для вас вони — вимога часу?
Жінка — це ЖИТТЯ, БЕРЕГИНЯ миру і добра. Кредо політичної партії ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА — ЗА ЖИТТЯ: Мир! Відповідальність! Турбота! — моя філософія життя. Я всім серцем підтримую Всеукраїнську платформу «Жінки — за мир», яку очолює народний депутат Наталя Королевська і яку я представляю на Дніпропетровщині. Поїздки на Донбас, а мені довелося побувати і в «сірій», і в «червоній» зоні, і на лінії розмежування і за лінією, ще раз допомогли усвідомити, що в світі немає нічого важливішого за людське життя. Коли ти пропускаєш біль втрат, біль понівечених фізично і морально людських душ через власне серце — глибше розумієш цінність даного тобі і даного тобою життя. Переконуєшся в істинності і надзвичайній силі християнської віри. Це дає тобі енергію працювати ще з більшою завзятістю заради миру і розвитку рідного краю і нашої країни.
Останнім часом все більшої популярності в українському суспільстві набуває дискусія про гендерну рівність. Що ви думаєте з цього приводу?
Переконана, це не стільки данина моді, скільки вимога часу. Рівень розвитку країн визначають за рівнем гендерної рівності. Країни з високим представництвом жінок у політичних інституціях мають вищий рівень гарантії прав і свобод, а відтак, і вищий рівень економічного розвитку, оскільки створюють умови для політичного розмаїття, толерантності, суспільної довіри. 130 країн світу визначили свою політику гендерної рівності і прагнуть сформувати рівне представництво жінок і чоловіків на всіх рівнях влади. Франція, Сербія навіть закріпили це конституційно. Україна, на жаль, належить до групи країн із найнижчим представництвом жінок у владі серед європейських країн. І хоча у складі Верховної ради IХ скликання вже 20% депутатів — представниці прекрасної половини людства, українське суспільство все ще не сформувало запит на жіноче лідерство. На останніх виборах до місцевих органів влади, які відбулися у 2015 році, жінки становили майже половину, точніше, 46% серед обраних депутатів сільських і селищних рад, серед депутатів обласних рад — лише 28%, а серед депутатів рад великих міст — всього 15%. А кількість жінок, які очолюють регіони, мізерна. Це при тому, що в Україні переважна більшість людей з вищою освітою становлять саме жінки. Тож стереотип, що жінка — це сім’я, діти, кухня, досить-таки живучий у вітчизняних реаліях. Українську владу, у якій превалюють виключно чоловіки, це питання не обходить. Бо як інакше пояснити той факт, що в нашій країні до цього часу діє застаріла Конвенція Міжнародної організації праці, прийнята у 1935 році (!), згідно з якою допускається дискримінація жінок навіть у виборі професії. Тож 87 жінок у парламенті — непоганий, на перший погляд, кількісний показник. Та він має бути ще і якісним. Нам потрібна гарантія підтримки жінок на виборах і представництва у вищих ешелонах влади.
І все ж таки, якщо сформувати коротко, в чому успіх Марії Пустової?
Давайте уникнемо слова «успіх» у вашому запитанні. Мій вибір — самоорганізованість, відповідальність, щирість та людяність. І головне — любов. До батьківщини, родини, до людей, до власної справи. Я надзвичайно вдячна долі за те, що вона подарувала мені можливість допомагати людям і можливість самореалізації. Для мене надзвичайно важливо осягнути власну індивідуальність. Ця робота триває все моє свідоме життя. Це означає зробити власний вибір від простих речей — до складних. Від того, як ти виглядаєш, чого потребує твоє серце і твоя особистість, до того, що ти несеш світу і людям. Ти випромінюєш світло власної душі лише тоді, коли отримуєш радість від власних результатів і готовий запалити і зігріти цим світлом весь світ.
