Коли жінка мріє щось зробити для інших людей і при цьому їй подобається те, чим вона займається, у неї зовсім інша енергія. Такі люди приймають нестандартні рішення. Ексклюзивне інтерв'ю для журналу GOSSIP magazine з Марією Яцулою. Марія психотерапевт, психоаналітик. Наразі з колегами розвиває благодійний марафон «Потреба в турботі» для мам. 
Марія, як психологія прийшла у ваше життя? Чому саме ця область?
Коли мені було 15 років, я вступила до коледжу, в якому вчилась на вихователя та викладача англійської мови, саме там нам почали викладати психологію. Десь глибоко в душі я завжди знала, чим хочу займатись, але не знала, як називається ця професія (посміхається). Я рада, що послухала тоді себе і залишила коледж заради психології та психотерапії. Я завжди добре відчувала людей, для мене не було обтяжливо вислуховувати їх, я мала щире бажання допомогти або хоча б підтримати. Вже зараз я знаю, що це називається емпатія (посміхається).
Маленька Марія в дитинстві звертала увагу на відтінки поведінки людей частіше, ніж її однолітки? Якою ви були дитиною?
Не знаю, чи більше, але точно знаю, що мені була цікава природа поведінки людей. Якою я була дитиною? Дуже слухняною. В свій час я пройшла багато годин терапії, щоб дозволити собі бути неслухняною. А якщо без жартів. Я була дитиною, яка дуже любить життя. І це як вогник, який з роками розгорається. Знаю, що можу заразити інших життям, напевно, тому в мене багато клієнтів з депресивними станами або клінічними депресіями, яким я допомогла і допомагаю.
А хто такий «хороший психолог»? Як ви розуміли це під час навчання і як розумієте зараз?
Не працюю як психолог, я веду приватну психотерапевтичну практику в методі психоаналітична психотерапія. Це накладає на мої погляди ведення роботи сильний відбиток, оскільки аналітична терапія дуже рамкована. Все ж можу сказати, для мене «хороший психолог» — це як «достатньо добра мама» за Д. Віннікотом: не ідеальна, але і не погана. Яка дає любов, підтримку, свободу та право помилятись у тій свободі.
Коли я починала навчання, то думала, що хороший психотерапевт — це той, який опрацював тонну літератури, має добру теоретичну базу та володіє термінологією. Зараз розумію, що головне — це стосунки, які ми будуємо в терапії.
Питання з приводу вашої практики як психолога. Скажіть, чому ви не вибрали стандартний шлях, кабінет, прийом та інше, а більше зосередили свою увагу в мережі?
Власне, я використовую свою сторінку в Інстаграм @psy_mariyatsula як візитну картку. В блозі описую, що таке психотерапія, зокрема психоаналіз, або як функціонує наша психіка. Також можу анонсувати свої проекти. Нині ми з колегами розвиваємо благодійний марафон «Потреба в турботі» для мам.
Але на моїй сторінці ви точно не знайдете постів на кшталт «Як вийти заміж за мільйонера» або порад, як підняти самооцінку. Ми змінюємось в стосунках, а для цього потрібна друга людина.
Не думаю, що увійти в мережу було помилкою.
Скажіть, який клієнт для вас — найскладніший, а який — найпростіший? Чи бувало, що зовсім не виходило досягти бажаного?
У моїй голові немає чіткого поділу, що цей клієнт складний, а от цей менш складний. Чи бувають під час терапії труднощі? Так, звичайно. Але для цього є супервізія.
А стосовно результатів, то багато залежить від запиту до терапії та самого клієнта. В терапію йдуть для того, щоб пізнати себе в першу чергу, а це виміряти дуже важко.
Вам самій більше подобається працювати з клієнтом особисто або все ж онлайн? Який запит від клієнтів зараз надходить найчастіше?
Це абсолютно різні формати роботи. До карантину я не думала, що колись буду працювати онлайн, але життя внесло свої корективи. Зараз мені подобаються обидва варіанти. Часто це дуже зручно і мені, і клієнту. Є і третій формат роботи, якщо клієнт ходить два рази на тиждень, то я пропоную один раз зустрічатись онлайн, а другий очно. І це також впливає на динаміку роботу. Але аж ніяк не на якість.
Запити у всіх різні, звичайно, у багатьох посилення симптомів після карантину. А загалом, то це прагнення розібратися в собі.
Знання психології і поведінки людей якось допомагає вам у звичайному житті? Як ви реагуєте на, наприклад, хамство або інші неприємні речі, пов'язані зі спілкуванням в нашому міському середовищі або в сім'ї?
Заважають скоріше теоретичні знання, часом краще «виключати» психоаналітика та застосовувати просто інтуїцію, і все стає на місця. А допомагає власний досвід індивідуальної та групової психотерапії. В житті я по-різному можу реагувати на такі речі, бо в першу чергу я людина, жінка. Але тепер я стала набагато простіше та спокійніше до всього відноситись.
Іноді кажуть, що раніше, років 50 тому, питання психіки менше хвилювали людей, вони робили справи, спілкувалися і не намагалися все зробити правильно та особливо?
Не думаю, що такі питання менше хвилювали людей. Фрейд відкрив психоаналіз близько 100 років тому.
Чи замислювались над цим маси? Скоріше, ні. Але не тому, що не хотіли, а тому, що рівень освіченості був вкрай низьким, освіта як така була недоступна для більшості.
Та й чи можемо ми взагалі говорити про те, як думати чи поводитись правильно? Я не знаю, як правильно, і якби мені хтось сказав, що знає як, то я б тікала від цієї людини (посміхається).
І наостанок загальне запитання: що значить бути внутрішньо вільною і гармонійною людиною?
Особисто для мене бути вільною — це проживати життя так, як я цього хочу, не утискаючи себе та не чинячи шкоди іншим. А гармонія — це про внутрішній спокій.
Проте, думаю, в кожного на це буде своя відповідь.
0638334224 ( Viber, Telegram)
Instagram: psy_mariyatsula
