Христя Равлюк - прес-секретар Олега Тягнибок та партії ВО“Свобода”, лектор Київської школи державного управління ім. С.Нижного. Одвічне питання — про що мріють жінки, як вони відчувають світ, яка творча енергія надихає і заряджає їх. Все це ми обговорили з Христею для журналу GOSSIP magazine.
Христино, ви є прес-секретарем Олега Тягнибока та політичної партії Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. З чого почалося ваше політичне життя в Україні?
З дитинства я була дуже активною дівчинкою, брала участь в громадському житті - була пластункою, до слова маю найвищий статус в пласті - «Гетьманська Пластунка Вірлиця». Моя родина громадсько-політична, бабуся була в УПА та до сих пір, маючи уже 97 років - вірить в Україну. Вона хоче бачити ту Україну за яку тоді боролася і за яку віддали своє життя мільйони людей. В 2004 році я прийшла у велику політику. Була активним учасником всіх Майданів, ніколи осторонь не стояла державотворчих процесів в Україні, завжди була прихильником національно-патріотичної ідеї і коли ВО «Свобода» прийшла в парламент (2012 р.), я побачила єдиних, справжніх політиків, які стоять на засадах українського націоналізму. Тому вирішила приєднатися і стала прес-секретарем Лідера свободівців – Олега Тягнибока! Жодного дня не пошкодувала про свій вибір.
Як ви вважаєте, що допомогло вам досягти певного успіху в політиці? Це певні риси характеру?
Переконана, що все починається з родини. Частково мене виховувала бабуся, тому однозначно фундамент закладено правильний, який допомагає мені зараз жити, розвиватися та займатися кар’єрою і політичною діяльністю. Друзі, родичі, близькі кажуть, що мені притаманні лідерські якості. Окрім того дуже правильно, коли людина на своєму місці, займається тим, що їй дійсно подобається. А я відчуваю себе на своєму місці. В такій конфігурації складно не стати успішною (посміхається). Я люблю вчитися, вдосконалюватися, підвищувати свій рівень професіоналізму! І насправді – я дуже люблю свою роботу.
А які ваші політичні амбіції, можете поділитися?
Я вважаю, що зараз не час для амбіцій. Якщо говорити про майбутнє, я хочу щоб українці мали свою надійну силу в парламенті, щоб націоналісти мали свою фракцію, адже там де націоналісти – там порядок, професіоналізм і тоді буде проукраїнська Україна – та, в якій ми всі хочемо жити. Це на даний час моя найбільша амбіція.
Ви є націоналісткою, а скажіть, що саме ви вкладаєте в це поняття сьогодні?
Я погоджуюсь з висловом мого керівника та лідера Олега Тягнибока, який завжди на подібного роду питання відповідає: «Націоналізм – це любов!». Націоналізм- це модно, більше того, це вже навіть тренд в Україні. Вважаю, що успішну державу можуть побудувати тільки націоналісти. Адже треба любити те, що робиш, і коли ти вкладаєш душу в свою державу, роботу, тоді є результат і він є ефективний. До прикладу, зазначу, що найкращі міста для життя в Україні, за незалежними рейтингами - це міста, де керують націоналісти: Тернопіль, Хмельницький, Івано-Франківськ. Мери цих міст мають колосальний рівень підтримки у громадськості. Це яскравий приклад того, що за націоналістами майбутнє, якщо ми хочемо мати дійсно перспективну свою українську Україну.
Чому це потрібно виховувати в сучасній Україні?
Вважаю, що потрібно виховувати дітей в любові. Націоналізм – це любов, і єдина запорука того, що Україна буде. Це правильна ідеологія для виховання дітей, молоді та суспільства. Всі успішні європейські держави – це держави, де керують ідеологічні політичні сили. В США, до речі, теж при владі ідеологічні партії. Вони несуть політичну відповідальність на відміну від політичних проектів. ВО «Свобода» - партія, яка має 30-ти літню історію, це партія не одного дня, яка прийшла та пішла. І ми бачимо, на прикладі успішних країн, як важливо мати чітке бачення, кроки, які треба зробити, щоб досягти успіху. Успішна Україна – коли при владі ідеологічні політичні сили.
Чи любите ви подорожувати Україною? Які міста чи села подобаються вам найбільше?
Обожнюю (посміхається). Для мене - це спосіб відпочинку та релаксу. Подорожі – це моє хобі, на рівні зі спортом та модою. На жаль, пандемія нас обмежила подорожами світу, тому в період першого локдауну, на вихідних з друзями ми їздили гуляти в радіусі 100 км від Києва з термосом та канапками. Пізнавали нові села, містечка та краєвиди, таким чином прикрашали сірі будні карантину. Люблю мандрувати Україною і пізнавати світ.
Ви виглядаєте завжди розкішно, яскраві речі та доцільний макіяж. Чи є у вас стиліст, який допомагає обирати той чи інший образ?
Ні, стиліста в мене немає. Моя мама, будучи завучем музичної школи, завжди розкішно виглядала. Зауважу, що у мене вчительська родина, статків великих не було, але мама знаходила спосіб виглядати красиво та доречно. Тут їй допомагав тато. Він з журналу навчився шити речі і вони разом створювали чудовий одяг. Свого часу батько шив і мені речі - сукні, костюми. До сих пір він продовжує це робити для мами. Моє натхнення – це моя мама, яка своїм добрим прикладом навчила гарно виглядати незважаючи ні на що. А зараз я люблю створювати образи для себе, для мене важлива гармонія кольорів та стиль. Свої ідеї відправляю кравцям і ми втілюємо мої задуми в образ. Одяг додає мені настрою (посміхається).
Христино, ваша українська мова – це мед для вух. Завжди гарно, влучно та доцільно висловлюєтесь. Як ви досягли того, щоб так красиво висловлюватися на публіці?
Зазначу, що моя перша освіта – філолог-журналіст. Завжди вміла милозвучно говорити. Думаю, що це сукупність факторів: моя милозвучність української мови – вроджене, а її вдосконалення – це набуте тренінгами, книгами та оточенням. Маю прекрасне проукраїнське середовище і, навіть, багато російськомовних друзів розмовляють зі мною українською,тому що вона дійсно милозвучна. Також я є лектором Київської школи державного управління ім..С.Нижного , читаю курс та ділюся досвідом щодо роботи прес-секретаря, це в тому числі, є фактично вдосконалення мови на публіці.
