Home

Випускний 2022: який він в Україні?

Навчальний рік підходить до кінця, а у випускників екзамени та кардинальні зміни в житті уже на горизонті. Та через війну не всі зможуть одягти стрічки випускників, станцювати останній вальс та зустріти світанок так, як це було завжди. Тож ми вирішили поговорити з цьогорічною 11-класницею та запитати про її плани на майбутнє. Новікова Дар'я, випускниця Пологівського ліцею номер 2.
 

Як ви взагалі ставитесь до навчання?

Максимально позитивно і відповідально. І ні, не через те, що мене хвилюють мої шкільні оцінки: я ніколи не була зациклена на цьому. Для мене більш важливі знання, навички та досвід, що я отримую. Це те, завдяки чому я можу рости як особистість. Те, що робить мене більш цікавим співрозмовником і допомагає вгамувати мій голод за знаннями. Бо скільки всього я ще не знаю і скільки ще доведеться пізнати! А найкраще те, що це викликає лише ентузіазм в моїй душі.

 

Які у вас відчуття щодо закінчення цього 11-річного шкільного шляху?

Дуже змішані. Цей етап мав закінчитися по-іншому. Так, це було б все одно боляче прощатися з усім, що зв'язувало тебе всі ці 11 років. Але ж принаймні ми мали бути разом зі своїми класами, а не по одинці розкидані по всьому світу. Всі ми розуміємо, що це вже закінчений етап. Ми не зберемось усім класом знову, ніколи не сядемо за наші парти та ніколи більше не будемо дружньо сміятися на перервах. Це дуже боляче усвідомлювати, якщо чесно. А гірше за все те, що цей кінець застав нас так раптово. Всі ми вважали, що ще є час насолодитися останнім шкільним роком. Чесно сказати, я була б навіть рада складати те ЗНО, аби тільки провести останні шкільні дні з однокласниками! Але ж життя таке – сповнене перешкод і раптових змін. Воно не зупиняючись йде далі й не чекає ні на кого. Ми маємо пристосовуватися до цих подій і відганяти свою сентиментальність. Як би то не було, це були незабутні роки дитинства, дорослішання, становлення як особистості і пізнання себе.

 

Чого ви навчилися за цей період, які важливі навички отримали?

Оу, цікаве питання, чесно кажучи. Найважливішим, напевно, стало вміння пристосовуватися до ситуацій. Вміти змінювати все в останній момент, навіть якщо це щось – те, на що ти вклав купу часу. Ну це якщо мислити прям так серйозно. А якщо більш приземлено, то саме за цей період я навчилася по-справжньому дружити, не боятися показувати свою думку, навчилася відрізняти щирість від лицемірства, знаходити виходи з будь-яких ситуацій, допомагати іншим та цінувати своє оточення. Напевно, цей список можна продовжувати дуже довго (посміхається). Це були прекрасні часи.

 

На яку спеціальність плануєте вступати? Та чим ви керувалися при її виборі?

У мене на приміті дві спеціальності. Все залежить від результатів НМТ. Але скажу одразу, що перша, що друга спеціальність досить близькі до моєї душі. І в будь-якому випадку отриманні знання стануть мені у пригоді для подальшого життя. Керувалася своїм серцем у поєднанні з розумом! Неймовірно сильне поєднання, згодні? Займатися тим, до чого лежить твоє серце у поєднанні з використанням знань, де і як краще їх використати, можна досягти неабияких висот.
  

Як ваші батьки віднеслись до вибору майбутньої професії?

Позитивно. Їхнє головне бажання – щоб я була щасливою. А щасливою я зможу стати тільки тоді, коли буду займатися улюбленою справою і буду вести її до успіху. Тож вони абсолютно не втручалися у мій вибір. Звичайно, можливо у них і були свої побажання щодо моєї майбутньої професії, але вони не насаджували мені свої ідеї. 

 

Майже для всіх випускників вибір ВНЗ є одним з найскладніших завдань. Тож як ви обирали ВНЗ?

Тяжко тільки тоді, коли на тебе давлять з вибором. Бо ти сам ще нічого не розумієш, ці ВНЗ спочатку однаковими здаються, а тебе вже заставляють обирати. Головне в цьому випадку не спішити. Для початку я обрала місто і спеціальність, а потім просто вже діло пішло саме. Я відкривала кожен університет, що представляв можливості навчання за цими спеціальностями, і вчитувалася в усі подробиці, дивилася багато відео за них. Писала деяким вже студентам цих закладів і ставила питання, на які не могла знайти відповіді. А потім вже просто одкинула те, що мене не влаштовувало .Ось і все.

 

Як проходить ваша підготовка до екзаменів? Чи багато часу ви приділяєте цьому?

Важко концентруватися на синусах і косинусах коли у твоїй країні війна, рідне місто окуповано, у тебе навіть немає нормального місця для навчання і всі думки так і продовжують вперто повертатися до новин. Але ніхто і не говорив, що буде легко. Та і вибору особу немає: екзамени скласти потрібно. Підготовка потихеньку та й проходить. Іноді бувають більш продуктивні дні, а іноді взагалі ніякі. Точного графіка для цього в мене немає. Навчаюсь тоді, коли є робочий настрій або просто купа не витраченої енергії. Скажемо так, намагаюсь направляти її у щось дійсно корисне.

 

Наскільки війна змінила бачення вашого майбутнього?

Перевернула його на 180°. В деяких моментах, в яких я раніше сумнівалася, тепер я впевнена на всі 100%. Деякі мої ідеї взагалі відпали, але на їх місце прийшли нові. Це нормально, що життєві події змінюють наше світобачення і я вважаю, що раз так сталося – так і повинно було бути. Головне, вміти відмовитися від усього, що ви будували у своїй голові раніше і починати вигадувати щось нове, те, що буде мати місце у реаліях сучасного життя. Процитую один фрагмент з моєї улюбленої книги "Розвіяні вітром": «Навіщо думати про те, чого не повернути, – потрібно думати про те, що ще можна змінити.»

 

Які поради ви могли б дати вашим наступникам, випускникам 2023?

Не переймайтеся, якщо ще не визначилися з майбутнім. Воно таке мінливе, що будувати якісь серйозні плани просто немає сенсу. Ми лише підлітки, які тільки спробами та помилками зможуть стати достойними людьми. А протягом цих спроб, наше життя буде підкидувати стільки життєвих перешкод, скільки нам потрібно щоб досягти бажаних результатів. А думки наші весь цей час будуть змінюватися. Те, в чому ми впевнені сьогодні через пів року може здатися нам вже смішним. Тож насолоджуйтесь життям, помиляйтесь, вчіться на цього і не бійтеся нічого, бо всі зміни лише до кращого.

 

Ми віримо, що з вас вийде чудовий професіонал своєї справи і сподіваємося, що не дивлячись на всі перешкоди ви зможете провести свою юність з користю.