матеріал підготувала Олеся Шпотак
Яна Кермощук власниця магазину натуральної косметики. У цьому інтерв’ю вона поділилася власним досвідом створення косметичного бізнесу, чи справді краса потребує жертв, волонтерство у її житті та як зберегти бізнес в умовах війни.
Коли вам прийшла ідея створити косметичний бізнес? Чим це було зумовлено?
Це гарне питання, тому що косметикою я займаюся дуже давно… В нашій сім’ї були різні цікаві традиції. Наприклад, мама, а потім і я з сестрою, доглядали за собою природними засобами. Якщо це літо і був сезон полуниці, ми її збирали та наносили на обличчя в якості маски; якщо починався сезон огірків - наносили на обличчя огірок і т.п. Взимку була домашня сметана, різні глини, рослинні олії, спеції і т.п. Поступово це переросло у хобі. Я збирала літературу, вирізки з газет та журналів та постійно експериментувала. Знаю, що все в житті відбувається не просто так… Тому цей досвід та знання мені дуже знадобились, коли в мене почалася алергія. На всі засоби по догляду за обличчям та на декоративну косметику з масмаркету, побутову хімію, моя шкіра реагувала сильним висипанням. Я почала досліджувати реакції свого тіла та зрозуміла, що моя шкіра приймає тільки натуральний догляд. Тому довелось створювати для себе косметику самій (посміхається). Я познайомилась з жінкою-косметологом, яка навчила робити крем, потім були різні навчання. Тоді ще натуральна косметика не цікавила так сильно людей, як зараз… А я була впевнена, що тільки те що корисне для нашого організму зсередини, може бути корисним для нашої шкіри! Я вийшла заміж, почала варити вдома мило, робити засоби для прання, різноманітні креми та тоніки. І після довгого декрету мені дуже хотілось власної реалізації. Я шукала себе: пройшла курси бровиста, візажиста, працювала майстром з краси та мала свою студію, в якій вже продавались мої засоби по догляду. Друзі постійно просили приготувати їм крем або мило, після - друзі друзів… А потім на курсах по візажу, дівчата спробували мої креми, які їм дуже сподобались та замовили для своєї студії олійки. Я ніколи не думала, що моя натуральна косметика може стати такою необхідністю! Одна моя подружка якось сказала: «Яна, твою косметику має побачити світ! Тобі потрібно зробити з цього бренд!». Вона запалила в мені вогник, за що їй дуже вдячна! І з того моменту у мене все перекрутилося в голові, я вирішила спробувати. Порадилась з чоловіком і все: з цього почалося створення сторінки, створення бренду та стратегії. Багато навчань, спроб та помилок… Спочатку я готувала вдома на кухні, але все настільки стрімко розвивалось, що вже через пів року я закрила студію та відкрила там майстерню.
Які поради та ви б дали собі на початку, маючи сьогоднішній досвід?
Просто не боятися. Абсолютно нічого. І слухати завжди своє серце. Навіть якщо 50 людей тобі кажуть що це не правильно і що з цього нічого не вийде. Що це маячня і воно нікому не потрібне, нікому не потрібна косметика або крем з терміном придатності 3 місяці. «Нікого не слухайте, робіть те, що подобається і кайфуйте від цього». Косметика потрібна всім. Ми ж жінки і вміємо зекономимо на чому завгодно, але не на своїй зовнішності (посміхається).
Процес виготовлення косметики: чи реально створити у домашніх умовах? І що для цього потрібно мати, знати, вміти?
Звісно можливо. Філософія мого бренду така, що косметика має складатися з інгредієнтів, які ростуть у природних умовах, не кропляться хімією, не є генномодифікованими. В природі вже все є, що необхідно людині для здоров‘я та краси. Все дуже просто, але чомусь люди люблять це ускладнювати! Я часто проводжу вебінари та медичні курси і розказую дівчатам, що бути красивою легко, доглядати за собою не складно, готувати косметику просто, але необхідно сильно любити, те що ти робиш!
Ви написали, що краса потребує любові, а не жертв. Самі ви цього дотримуєтеся чи це красиве гасло бренду? Як ви до цього дійшли?
Шкіра – це наш індикатор. Якщо щось є на шкірі, значить є якась проблема зсередини. І її потрібно вирішувати комплексно. Якщо дивитися глобально, то шкіра - це межа між внутрішнім та зовнішнім світом. Неправда відразу відчувається, зчитується, тому це безглуздо не дотримуватись того, про що розказуєш людям! «Краса потребує не жертв, краса потребує любові», це скоріше не гасло бренду, а ціле життєве кредо.
Війна. Як ваш бренд виживає під час війни? Чи займаєтесь волонтерством?
Сама я з родом з Маріуполя, але живу у Ворохті вже 13 років. Вся моя сім’я була в Маріуполі до війни. Вони змогли вчасно вибратись з міста та приїхали до мене у Ворохту, тому зараз ми живемо разом. У нас живе 14 людей, адже моя сім’я втратила 4 будинки, їх просто розбомбили. Тому для мене це стало найбільшою допомогою, яку я можу зараз дати. Також ми приймали багато людей, особливо на початку війни, давали їм житло, організовували курс медичної допомоги для жінок. Ми вже перемогли, тому що подивитися на карту, яка маленька Україна і яка росія… Ми не здалися, ми стоїмо, ми віримо, ми допомагаємо. Тому у будь-якому випадку ми вже перемогли. Ми працюємо. І будемо працювати, поки це буде можливо.
Поговоримо про beauty ринок в Україні. Перспективи та проблеми?
Що мені б хотілося змінити: у нас практично немає виробників якісних інгредієнтів та сировини. Тому замовляємо інгредієнти у Франції, Італії. В Україні є колосальні ресурси та потенціал для того, щоб робити сировину самим. Я мрію, що колись наша косметика буде виготовлена на 100% з якісних українських інгредієнтів.
Яким ви бачите свій бренд у майбутньому? Можливо будуть нові засоби чи удосконалите склад тих засобів, які у вас є?
Звісно, кожного року ми додаємо нові засоби до асортименту. Якраз зараз готуємось до запуску нових продуктів. Раніше хотілося бути відомим на весь світ. Зараз нічого не хочу загадувати. Просто роблю те, що мені безмежно подобається. Я не прагну масовки. Я хочу більше індивідуального підходу, унікального продукту.
