матеріал підготувала Мельничук Тетяна
«З розвитком сучасних технологій все можливим стало» - говорить Маргарита Радченко. Дівчина – є прикладом для багатьох, адже доводить не тільки словами, й а на практиці, що немає нічого неможливого. У свої 21, вона - викладачка протягом 4 років, яка допомогла більше, ніж 200 студентам та має власний сайт із модулями для підготовки до екзаменів. «Головне – доступ до інтернету та бажання» - запевняє вона.
Маргарито, з чого почалося Ваше вивчення англійської? Хто прищепив Вам любов до цього?
Щодо англійської, то це, напевно, почалося у 2014 році, коли ми переїхали із сім’єю з Маріуполя до Києва. Тоді мені здавалося, що в Києві рівень освіти, особливо викладання англійської мови в школах, буде набагато вищим. Оскільки я переходила в нову школу – мені хотілося також бути на рівні і я чомусь обрала англійську, як основний напрям. Плюс до цього, був ще знайомий – мій друг, який дуже добре знав англійську. Мене це дуже сильно вразило, адже він був на рік старший за мене, йому було 14 і він вільно володів англійською. По факту, це бажання бути на рівні зі всіма і цей хлопець були такі 2 поштовхи для мене чому я почала вчити англійську саме так інтенсивно. Я почала займатися з репетитором, ходила двічі на тиждень, десь місяці 3 і зрозуміла, що побачила результат: мені якось мова пішла дуже легко. Я, якщо чесно, не знаю з чим це пов’язано, тому що раніше і в Маріуполі ходила до репетиторів, я до цього не ставилася серйозно. Я це також пов’язую з тим, що все своє дитинство займалася музикою: грала на фортепіано, співала. Я читала дослідження, що ті люди, які займаються музикою – мають схильність до вивчення мов.
Скільки власне пройшли екзаменів для підтвердження рівня знань?
Перший іспит - САЕ ( рівень С1) я складала у 2020 році. На початку моєї підготовки у мене був С1, але потрібно було підготуватися до структури тесту і це мені зайняло 9 місяців часу. Через карантин іспит двічі переносили, тому це було стресово, адже я вже налаштовувалась, паралельно з тим, треба було далі вчити, щоб не забувати. Далі одразу почала готуватися до TKT (Teaching Knowledge Test), який складається з 3 модулів. Я купила книгу і пройшла 1-ий модуль за 3 дні, я тоді вчилась по 8 годин на день. У мене була відпустка, я приділяла весь час навчанню, тому вирішила здати ще 2 блоки. Цього літа мала здавати ще СРЕ (рівень С2), до якого готувалася 2 роки. Я мала здавати його 18 липня, але оскільки зараз війна, то Cambridge не проводить іспити в Україні. Тому я просто продовжую готуватися та вчити в такому темпі, як і була.
З якого часу Ви почали підробляти репетитором та як це переросло у такі грандіозні масштаби?
1-ий мій учень був тоді, коли я була у 10 класі. У мене було 2 однокласники, яким запропонувала допомогти з англійською. Це було абсолютно безплатно, просто мені захотілося спробувати. Після цього до мене звернулася однокласниця, потім так само прийшла ще одна, і ще одна. Тобто у мене було 3 однокласники, з якими я займалася і брала 50 грн за годину. Потім пішов 11 клас, у моїх батьків є друзі, їхня донька готувалася до ДПА і вона теж до мене звернулася. Вона приносила мені печиво і фрукти. Після ЗНО мені стало нудно та шкода моїх знань, що я набула під час підготовки. У мене з’явилася ідея створити сторінку для підготовки до ЗНО з української мови та літератури в інстаграмі. Я почала кидати тести, писати дописи, пояснювати. Пам’ятаю, що навіть переписувала твори з української, причому у своїй манері. Коли у мене було 500 підписників, вирішила створити таку ж сторінку для ЗНО з англійської: розказувала про своє ЗНО. Поступово повністю перейшла на англійську сторінку і продовжувала її вести. Тоді у мене почали з’являтися перші учні. Це були індивідуальні заняття. Я ходила на пари, потім мала по 3-4 заняття та сідала за власну домашку. Так продовжувалося 2 роки, потім запитів стало більше і це переросло у групові заняття. Після було багато запитів для підготовки до ЗНО і я вирішила створити курс. Я писала програму ціле літо, а мій хлопець з нуля створив сайт. Минулого року цей курс вийшов і з нами готувалося близько 100 студентів.
Як Ви дійшли висновку створити власні конспекти та скільки працювали над цим?
В 11 класі в мене з’явилася така ідея і я запропонувала своїм однокласникам зробити міні-експрес-урок по граматиці для ЗНО. Через те, що мені треба було брати звідкись інформацію, я зробила такий «драфт» тих самих конспектів, які я потім почала змінювати, редагувати, робити обкладинку і так далі. Я включила всі основні теми: часи, conditionals (умовні речення), модальні дієслова, пасивний стан – таке основне, що є на ЗНО. Люди швидко купляли, було дуже багато неприємних ситуацій, коли мої роботи плагіатили. В якийсь момент я перестала продавати в електронному форматі і спробувала створити партію в друкованому. Друкована партія розлетілася дуже швидко. Так як у мене з’явився сайт, то краще ці конспекти подавати в електронному форматі й по факту зараз вони є в основі мого модульного курсу.
Як Ви наважилися відкрити власну школу?
Школа – це дуже так голосно сказано. Думаю, що можливо буду цим займатися, але зараз в мене трошки інші пріоритети, перш за все – це моє здоров’я. Я маю своїх учнів і в мене є вчителі, які мають своїх учнів, але вони не є моїми підлеглими, це – мої колеги. Ми зняли приміщення в офіс-центрі, але туди приходила група до ЗНО і ще учні, які були в Києві. Потім почався «жорсткий» карантин, метро закривали й ми подумали, що це невигідно робити, тому вирішили з’їхати з того офісу і працювати онлайн, так як я раніше це робила. Для мене це прямо ідеальний варіант.
Чи часто Ви натрапляли на критику щодо Вашого віку, адже багато хто думає, що дати знання можуть лише ті, кому за 30, скажімо, бо в них 8-10 років досвіду?
Таке було дуже часто, доки я не отримала сертифікати, показала в сторіз, але насправді я ніколи не контактувала з такими людьми і ніколи нічого їм не доводила. І зараз бувають такі випадки, проте вони одиничні, раз на рік, пів року. Я знаю, що про мене говорили: 19 років, сертифікатів немає, тільки гроші з людей стягує. Це було так для мене неприємно, я все брала дуже близько до серця, проте ніколи цього не показувала. Мене хейтили ті в кого є сертифікати, і ті в кого немає, повністю «перетирали» мої конспекти. Як тільки я склала іспити – всі від мене відчепилися. Люди говорять – хай говорять, я думаю про себе і те, як покращити свої навички.
Що Ви можете порадити тим, хто боїться починати вчити іноземні мови, бо думає, що це йому не дається?
Найскладніше – це завжди почати. Ти дивишся на весь обсяг інформації й думаєш, що це неможливо вивчити. Це стосується не тільки англійської, а й будь-якої справи. ЇЇ потрібно розділяти на маленькі частинки, тобто кроки, не думати про те, скільки ще потрібно зробити. Потрібно концентруватися на маленькій частинці і думати, як це зробити ідеально, йти крок за кроком. Головне робити це регулярно і ввести це у звичку, тоді ти починаєш насолоджуватися своїм прогресом, тим, що ти робиш.
Чи плануєте вивчити ще одну іноземну у майбутньому? Яку саме?
Я зараз вчу німецьку мову і можу сказати, що це залежить від настрою. Щодо іншої іноземної – я пробувала вчити японську, але мені не має сенсу вчити цю мову, бо поки не планую пов’язувати своє життя з цією країною. Можливо, у майбутньому, я б хотіла вивчити іспанську чи італійську, бо мені подобається як звучать ці мови, але спочатку треба довести німецьку до нормального рівня. Я хочу скласти іспит і мати з німецької мінімум В2 рівень, зараз маю В1.
І на останок, як на Вашу думку, ми можемо донести до людей те, що вік не має значення? Як зробити наше суспільство менш стереотипним?
З розвитком сучасних технологій все стало можливим. Звичайно ж, я не кажу про медицину чи стоматологію, але якщо у тебе є доступ до Інтернету і бажання, то будь ласка. Раніше такого не було, тому старше покоління думає про те, що ми – молодше покоління, нічого не вміємо і не знаємо. Мені здається, що це відбуватиметься до того моменту, поки наше покоління не виросте і не відбудеться ця зміна поколінь. Я думаю, що цей факт просто потрібно прийняти, бо немає сенсу щось комусь доводити.
