матеріал підготувала Ковальчук Олена
Психологія - це той самий напрям, який вабить безліч людей. Найцікавішою темою у цій галуззі є поняття про зовнішні фактори, що впливають на почуття та процеси мислення. Однак це всього лише маленька краплинка в морі, адже психологія пов‘язана майже зі всім, що нас оточує, тому всі хто хоче бути ерудованим в цьому суспільстві повинні її вивчати. Нам сьогодні невимовно пощастило, адже більш чітко з поняттям психологія ми познайомимось разом з дипломованою психологинею Вікторією Габрик, яка зараз займається цією діяльністю, як волонтер.
У 22 роки ви закінчували навчання на факультеті юриспруденції. Що вас змусило змінити напрям на користь психології?
Психологія мене цікавила завжди, але по-справжньому я захопилась, коли на п‘ятому курсі почала вивчати юридичну психологію й у мене був дуже хороший викладач. Однак, змінювати свій шлях навчання після восьми років, на самому фініші отримання диплома я побоялась. Але психологія йшла все життя поряд зі мною й згодом я пішла на навчання за цим фахом. Й тепер маю 2 вищі освіти.
Перед інтерв‘ю, виявилось, що ви працюєте психологом на волонтерських засадах. Як так сталось і де ви працювали до цього?
До цього я працювала з дітками з особливими потребами. Ми займались з ними каністерапією - це такий метод позитивного впливу на людей, які цього потребують, через спеціально навчених собак. Також, вела приватні практики в цьому офісі, де ми зараз знаходимось. Однак, війна внесла свої корективи. 29 лютого, через чотири дні після повномасштабного вторгнення певна група психологів, які вже не могли сидіти вдома та витримувати ту напругу, хотіли чимось допомогти. Ми зібрались у міській раді на базі центру соціального захисту й створили волонтерську групу, якою працюємо по сьогоднішній день.
Щоб стати спеціалістом у цій сфері обов‘язково навчатися в університеті? Чи достатньо пройти вебінари, курси, прочитати відповідну літературу?
Це дуже актуальне питання. Я часто цікавлюсь у своїх клієнтів, чи звертаєте ви увагу на освіту людини до якої йдете
«ремонтувати свою душу»? Тому, що, дійсно є безліч місячних чи шестимісячних курсів, які, на мою думку, можуть тільки нашкодити клієнту. Адже навчитися розуміти процеси психіки людини - дуже довгий процес. І разом з тим, щоб стати відповідним фахівцем, кожен психолог неодмінно має пройти власну терапію, групову роботу та винести свої питання на супервізії. Тобто, університет є важливою ланкою для того, щоб бути справжнім спеціалістом. А вебінари, курси і книги підходять лише для саморозвитку.
Яку літературу варто обрати, щоб зануритись у світ психології?
Спочатку визначте ціль, у який напрям ви хочете зануритись. Адже їх існує безліч: загальний, віковий, соціальний, політичний. Відштовхуючись від напряму ви можете далі обирати не тільки посібники, а й курси та вебінари.
Чи аналізуєте ви вчинки головних героїв книг, фільмів?
Знаючи певні процеси, які відбуваються з людьми дуже цікаво аналізувати їх. У мене ці аналізи й гіпотези, щодо розвитку подій, виходить робити не свідомо. Ця навичка вже переросла у звичку.
Ви писали пост у соціальних мережах про те, що психолог переживає всі проблеми разом з клієнтом. Чи були такі випадки, що ви дуже пройнялись і звертались по допомогу до іншого психолога?
У тому й полягає професійна робота психолога, що після такої тяжкої роботи я звертаюсь до більш кваліфікованого старшого психолога за супервізією і виношу йому весь той негатив, що накопичився під час роботи з клієнтом. Тоді та напруга й тяжкість полегшуються.
Неможливо не зачепити тему війни. Після 24 лютого з якими проблемами до вас найчастіше звертались?
Якщо чесно, то на початку всіх цих подій клієнтів взагалі не було. Всі розв'язували нагальні питання, від яких залежало їхнє життя й часу на психологів зовсім не залишилось. Під кінець квітня люди вже почали знаходити час, сили і бажання на консультації. Зверталися з буденними проблемами: самоідентифікації, сім’ї, депресивного стану. Однак війна йшла фоново з цими проблемами й підсилювала їх.
Які методи розв'язку проблем ви пропонували своїм клієнтам?
Деяким людям потрібно було просто поговорити, щоб не тримати в собі той тягар й з такі проблеми ми бороли за 2-3 сеанси розмов. Комусь прописували медикаментозне лікування. Дехто на фоні цих подій ставали не стресостійкими, таким клієнтам я нагадувала наскільки важливо підтримувати імунітет, не забувати про прийоми їжі та дотримуватись водного балансу в організмі. Невеличкі розрядки такі, як прогулянка, зарядка чи пробіжка допомагають відволіктися та повертають нас у тонус.
