матеріал підготувала Тетяна Білинець
«Нам ще потрібна одна чоловіча форма найменшого розміру для однієї з наших артилеристок», - саме з цього запиту розпочалась історія проєкту ArmWomenNow. Про шлях від перших лекал до готової форми в інтерв’ю для журналу «GOSSIP magazine» розповість засновниця - депутатка Київради Ірина Никорак.
У час, коли щодня військовослужбовці надсилають десятки запитів, чому створення жіночої форми стало для Вас натхненням для створення ArmWomenNow?
Наприкінці квітня надійшов запит від чоловіків на декілька чоловічих форм і однієї найменшого розміру. Як вияснилось, вона була для дівчини артилеристки. Я здивувалась, чому саме чоловіча форма малого розміру, а не жіноча. І ми почали шукати терміновий запит для цієї тендітної, але такої сміливої захисниці. Після тривалих пошуків виявилось, що в Україні неможливо купити таку форму.
Вона не те, що не продається, вона, в принципі, не відшивається жодним з українських виробників. Ми почали вивчати це питання і виявили, що в наказі Міністерства оборони затверджений костюм літній польовий, який передбачений лише для чоловіків. І ця уніформа не є, на жаль, універсальною. Тобто відшивається виключно під чоловічу розмірну сітку, яка значно відрізняється від жіночої.
Саме відсутність універсальної форми, комфортної для жінок, і стала цим поштовхом?
В Україні на сьогодні один з найвищих показників чисельності жінок у Збройних Силах серед країн членів НАТО, якщо не найбільший, бо кожного дня кількість жінок збільшується. Якщо в 2021 році у нас було жінок в ЗСУ орієнтовно 30 тисяч, то зараз їх майже 60 тисяч. З них більше аніж 6 тисяч знаходяться на самій передовій. Тобто ми уже зараз не можемо не визнавати їх, чи не брати до уваги ту роль, і той вклад, який жінки роблять, взявши зброю до рук, захищаючи нашу незалежність. Дівчатам зараз видають чоловічу форму і набір спідньої білизни, теж чоловічий. Деякі з них, сміючись, беруть цей комплект і кажуть: «нехай це буде раритет на пам’ять для нас», інші - віддають їх своїм побратимам. Вже зараз є дослідження в Америці та Великобританії, які чітко говорять про те, що тактична професійна нижня білизна, напряму впливає на якість виконання бойового завдання. Окрім цього, ще й негативно впливає на стан здоров’я жінок. Тому треба визнати, що потреби чоловіків та жінок в армії ДЕЩО РІЗНІ. І ми дуже хочемо вирішити для жінок це питання.
З чого розпочався шлях розробки самої форми?
Ми замовили уніформу з Америки, з Польщі, з Франції і ще з декількох країн, зараз ще очікуємо з Ізраїлю. За основу ми брали конкретно американський кітель, який був відшитий за НАТівськими стандартами. Ми розробили свої авторські лекала, відшили перший екземпляр, звичайно, ми спілкувалися тісно з представниками ЗСУ та Міноборони, і врахували всі їх рекомендації. Відшили партію, згідно цих лекал. Це 300 костюмів: від 42 по 50 розміри. Жінки масово подають нам заявки з проханням надати форму. Хочу, до речі, подякувати Новій Пошті. Ми заповнили заявку і беремо участь у програмі «Гуманітарна пошта України». Таким чином маємо змогу доставляти форму дівчатам на передову безкоштовно.
З якими труднощами в роботі Вам довелось стикнутись?
Ми працюємо на безоплатній основі, тобто держава кошти на це не виділяє. Збираємо донати, щоб надалі відшивати форму. Паралельно працюємо над фандрейзингом у Європі та Америці і щиро сподіваємось, що міжнародні організації нам також допомагатимуть. Ще ми долучаємо амбасадорів з різних країн для того, щоб вони допомагали нам в інформаційному напрямку, в популяризації цього питання і звичайно ж допомагали нам донатами, щоб ми могли продовжувати системно відшивати і безоплатно передавати форму нашим дівчатам на передову. Крім форми ми зараз ще розробили лекало нижньої тактичної білизни, я от нещодавно анонсувала це в Instagram.
У соціальних мережах Ви нещодавно проводили аукціон, скільки вдалось вилучити з нього коштів, та який лот «вистрілив» найбільше?
Найбільшу суму ми отримали з найпершого лоту- льодоруб від Ірини Галай, першої українки, яка підкорила Еверест та К2. І ми продали його за 200 тис грн. За ці кошти одразу ж купили матеріали та оплатили роботу швейного виробництва, яке закуповує для нас ще фурнітуру, нитки, замки і тд. Люди нам надсилають різні суми: хтось 50, хтось 500 грн. І кожна ця гривня для нас є важливою, тому що ми закуповуємо якісний ріпстоп з Польщі, ми велику увагу приділяємо фурнітурі, яку ми застосовуємо і звичайно це якісний відшив цієї форми. Слова подяки дівчат дають сили займатися цим і далі, навіть, якщо нам досить важко зараз. За найближчі 3 тижні у нас уже буде відшита якась частина нижньої білизни і ми зможемо також її протестувати. Бо форму ми уже тестуємо і отримуємо виключно позитивні відгуки.
Ірино, Ви говорили, що в Україні до цього моменту не було жіночої форми і вони носили чоловічі костюми малих розмірів. Як гадаєте, ця проблема через непережиті гендерні стандарти?
У нас сприйняття жінок в армії було досить специфічним завжди. До 2018 року жінки в армії не могли обіймати ті військові спеціалізації, що і чоловіки. Після прийняття закону про рівні права і можливості чоловіків та жінок, практично всі військові спеціалізації жінка може зайняти. До 24 лютого жінок справді в армії було багато, це були, в більшості, жінки, які служили багато років ЗСУ, які добровільно підписали контракти під час АТО. Після 24 лютого балерини, танцівниці, юристки, дівчата-стилістки, дівчата з різними професіями просто перегорнули сторінку і обрали кардинально інший життєвий шлях. Я їх дуже поважаю і захоплююсь ними. Бо це треба мати неабияку відвагу, щоб прийняти таке рішення. У багатьох цих дівчат є сім’ї, є діти, але вони взяли зброю до рук і пішли воювати на передову. В цьому контексті я ні в якому разі не закликаю жінок йти до армії, але ми повинні розуміти, що кожна з цих жінок, які зараз захищають нашу країну, сама робить вибір, де, і ким їй бути. І цей фактор уже не можна ігнорувати. Тому я вважаю, що жіноча форма і забезпечення необхідним жінок (бо у них же інші потреби, вони значно відрізняються від чоловічих) є зараз на рівні з забезпеченням тією ж амуніцією для чоловіків. Тут потрібен ряд заходів, які зможуть змінити наше законодавство, в тому числі і матеріального забезпечення армії в силу великої кількості жінок.
Я вважаю, ми робимо все можливе, щоб допомогти. Ми безкоштовно потім передамо наші лекала для того, щоб держава могла використовувати його для подальшого затвердження стандарту і технічних умов, згідно з яких, уже за розмірною сіткою жіночої антропометрії тіла, будуть відшиватись і замовлятись ці костюми. Тобто ми кажемо зараз про гендерноорієнтоване бюджетування. Так, як це відбувається і в інших країнах (Канаді, США, Ізраїлі). Ніхто не знає, коли завершиться ця війна, тому ми повинні докласти максимум зусиль, щоб жінкам було зручно та функціонально.
Скільки людей підтримує існування ArmWomenNow?
У нас досить мала команда, враховуючи те, що ми уже зробили. До 24 лютого у мене була громадська приймальня, я там виконувала свої завдання як депутат Київської міської ради від Оболонського району. Після 24 лютого ми перепрофілювали роботу приймальні на гуманітарний штаб. Кожен вівторок і четвер ми видаємо гуманітарну допомогу ВПО. Тому у мене є певна кількість волонтерів, які системно мені допомагають і троє дівчат, включно зі мною.
На якій стадії зараз знаходиться ваш проєкт, можливо з’явились нові задуми?
Настають холоди, тому ми будемо зосереджуватись на відшитті термобілизни і зимового одягу: теплі штани та куртки для дівчат. Зараз працюємо над тим, щоб максимально зібрати кошти для закупівлі матеріалу. А якщо говорити глобально- основний задум проєкту ArmWomenNow - привити в Україні культуру того, що військовий одяг для жінок - це нормально, ми хочемо, щоб всі виробники, які зараз відшивають все, що завгодно для чоловіків, робили те ж саме і для жінок. А для цього, знову ж повторюсь, повинно прийти усвідомлення і розуміння того, що у жінок трішки інші потреби.
Чим форма для наших захисниць буде відрізнятись, до прикладу, від жіночої форми у США?
Штани ми розробили повністю самі. Вони відрізняються від тих, які ми отримували з-за кордону. На формі зразку НАТО використовуються ґудзики, у нас – замки та застібки. У нас є затверджений статутний матеріал (піксельний), а всі комплекти, які ми отримували з-за кордону або в кольорі мультикам, або щось схоже на піксель. Тобто у нас є свій затверджений стандарт уніформи ЗСУ і ми відшиваємо винятково у такому варіанті. Але я розумію, що у подальшому ми будемо працювати і над іншими моделями, щоб у дівчат був вибір і вони могли точно підібрати для себе «ту саму» форму.
Як до такої ініціативи віднеслось Ваше оточення?
На диво, я не очікувала такої підтримки. Я написала лише один пост про проблеми відсутності жіночої форми, ще до створення ArmWomenNow, він розійшовся на 10 тисяч репостів. Значить, мінімум у половини людей, які поширили мій допис, є знайомі, сестри, подруги чи доньки, які стикнулись з цим. Тому, я бачу, що у суспільстві воно відгукується.
Чому Ви вважаєте свій проєкт соціально важливим?
У нас патріархальне суспільство, це варто визнати. І зараз воно, на щастя, почало змінюватись. Змінюється відношення до того, що жінка може бути віце прем’єркою, депутаткою, жінка може обіймати високі посади у державі і ніхто не буде думати про те, що замість того, щоб сидіти у високих кабінетах, краще б дбала про сімейний затишок. Зараз та ж історія, жінок ніхто не примушував воювати. Уявіть, дівчата не їдуть за кордон, не сидять вдома у затишку, а пішли на лінію зіткнення, боротися. Кожного дня жінки підписують десятками нові контракти з ЗСУ і це не може не викликати поваги. Я вдячна кожній, хто захищає нашу країну та нашу свободу. Тому для мене це просто невідкладна місія, допомогти Вам, наші відважні захисниці, робити це якнайкраще і головне - в комфорті.
