матеріал підготувала Тетяна Алієва
Вивчення англійської мови щороку стає все більш популярним. Хтось вивчає для саморозвитку, а в когось така необхідність виключно через роботу. І що найважливіше? Звісно, не втратити інтерес і бажання на перших кроках. Зацікавленість вартує багато, в цьому переконана моя героїня. З чого почати навчання? Як не втратити мотивацію? Своєю історією та досвідом поділиться Ірина Ткачик, викладачка англійської мови та засновниця онлайн-школи «Zest English».
Ірино, з 2015 року Ви займаєтеся викладацькою діяльністю, але до цього мали пройти немалий шлях, щоб стати спеціалістом. Розкажіть, будь ласка, коли саме захопилися вивченням англійської мови?
Моє знайомство з англійською мовою почалося з першого класу навчання в школі, спеціалізованій на вивченні англійської. Але захоплення прийшло тільки в класі 7му, коли до нас перевели вчительку, яка не лише чудово знала англійську і цікаво її викладала, але й була справжнім педагогом та другом, з яким можна було поділитися емоціями, які так переповнюють підлітків. У навчанні дуже важливо, коли тобі подобається викладач, адже і предмет тоді також починає подобатись. Так, з кожним роком моя англійська ставала дедалі кращою, я почала брати участь у всіляких конкурсах та олімпіадах. Під кінець навчання в школі цей предмет мені давався найкраще, тому й було прийнято рішення вступати на філологію. Я старанно вчилася і середній бал ЗНО 194,5 дозволив мені вступити на бюджет до Київського національного університету імені Тараса Шевченка на спеціальність «Англійська мова та література та переклад». Конкуренція в університеті була шалена, тому вчитися потрібно було 24/7. В мене навіть фотографій з цього періоду майже немає (говорить з посмішкою). Але сумлінна праця дала свої плоди. Я дуже вдячна всім викладачам за їхню роботу і за те, що вони допомогли мені вивести знання англійської до професійного рівня.
У своєму блозі Ви розповідали, що у 2020 році почали активно вести власні соціальні мережі. Що стало поштовхом до цього рішення?
Я з років 15-ти знала, що хочу мати власний бізнес. Тоді я ще не знала, який саме і чим конкретно буду займатися, але мета вже була сформована. Саме тоді я, до речі, і придумала назву «Zest» – мені просто подобалось, як це звучить, а потім виявилось, що існує таке слово, і воно означає «наснага, енергія, ентузіазм і … цедра». Тобто, я просто знала чого хочу, і кожен наступний етап в моєму житті робив цю картинку все чіткішою. Тому на першій співбесіді, коли треба було відповісти на питання «Ким Ви себе бачите через 5 років?», я вже точно знала, що хочу відкрити свою школу англійської. Ще через декілька років стало зрозуміло, що майбутнє за онлайн навчанням. А оскільки в сучасному світі соцмережі – це вже невід’ємний інструмент знайомства та подальшої комунікації з аудиторією було очевидно, що цим потрібно займатися серйозно. Адже люди повинні розуміти: хто ти, як ти пояснюєш матеріал, які твої методи навчання та цінності. Тому рішення почати вести соцмережі не було спонтанним, це був закономірний етап на шляху до мети.
Згодом успішно стартувала робота Вашої онлайн-школи англійської мови «Zest English». Чи велика кількість учнів записалася на перші уроки?
Треба розуміти, що перед тим, як анонсувати набір перших груп, я вже майже рік активно вела соціальні мережі, і в мене вже було близько 5 тис підписників в Instagram. Люди мене знали і довіряли, тому за перші два місяці на навчання подало заявки більше 50 студентів. Я сформувала близько 6 груп і на перших порах вела їх всі самостійно.
«Zest English» допомагає вивчати англійську людям абсолютно різного віку. Звісно, для зручності аудиторію треба поділяти за певним критерієм. Формування груп залежить від віку учасників чи рівня знань англійської?
Групи формуються виключно за рівнем володіння розмовною англійською. Оскільки ми в основному працюємо з дорослими людьми, немає особливого значення, чи студенту 20 чи 50 років. З досвіду можу сказати, що, всупереч стереотипам, вік мало впливає на навчальний процес. Все залежить від того, чи навчений мозок вчитися і засвоювати нову інформацію чи ні. Якщо людина до 16 років ніколи нічого не вчила, їй не стане легше вчити мову просто через те, що вона молода. Нам потрібно відходити від ейджизму, в тому числі, коли мова йде про навчання. Вік – це далеко не основний фактор того, чи буде вам легко даватися навчатися чи ні. Я б сказала, що вмотивованість, цілеспрямованість, готовність викладатися на повну і ваші здібності грають набагато більшу роль, ніж вік студента. Все індивідуально, а вчитися однозначно ніколи не пізно.
Ірино, чи пам’ятаєте Ви з власного досвіду випадки, коли учні втрачали бажання вивчати мову. Наприклад, у них виникало дуже багато труднощів, і вони починали опускати руки. Як повертати мотивацію?
На жаль, кинути навчання завжди простіше, ніж його продовжувати. Причин може бути безліч: немає конкретної мети, бракує часу, невіра в свої сили, очікування негайного результату, бажання охопити все і зразу тощо. Я рекомендую студентам, перш за все, чітко сформулювати мету, для чого вам взагалі англійська. По-друге, набратися терпіння, заспокоїтись, не тиснути на себе в очікуванні дива після трьох занять, виділяти на вивчення мови 1-2 роки, а не місяці. Коли ви відразу розумієте, що працювати доведеться багато, ви перестаєте тиснути на себе, розслабляєтесь і просто занурюєтесь в процес. З таким настроєм навчання проходить значно приємніше та ефективніше.
Щодо мотивації, тут треба розуміти, що це лише поштовх до руху. Якщо Ви взагалі зараз не хочете нічого вчити, для того, щоб повернути мотивацію і зрушитися з мертвої точки я завжди рекомендую помріяти. Де Ви могли б жити через 5 років, якби знали англійську? Якими могли б бути Ваші подорожі? Якою могла б бути Ваша робота? З ким Ви могли б спілкуватися і проводити час? Яку інформацію Ви могли б отримувати, якби знали мову? Дозвольте собі помріяти без будь-яких обмежень. Розвивайте яскраві образи в своїй уяві. Як тільки Ви відчуєте прилив ентузіазму, далі Вам потрібна дисципліна та систематичне навчання.
Які найчастіше виникають труднощі у процесі вивчення англійської мови?
Труднощі у студентів зазвичай радше психологічного характеру. Якщо людина намагається вивчити англійську самостійно, основна проблема зазвичай в недостатній самодисципліні, відсутності графіку та системності. Сьогодні ви хапаєтесь за одне, завтра за інше, немає якісного повторення та практики говоріння.
Якщо студент таки вирішує займатися з викладачем, часто буває складно знайти саме «свого» вчителя та «свій» метод. Скільки я чула історій про те, що вчитель то недостатньо добре знав англійську, то знав, але не міг доступно пояснити, то на уроці займався особистими справами, а то й взагалі вбив будь-яке бажання вчити мову своїми нахабними чи образливими коментарями та зауваженнями. Тому дуже важливо, щоб вчитель був професіоналом в широкому сенсі слова і підходив по темпераменту саме вам. Хтось любить, коли вчитель серйозний, а комусь більше подобається, коли він жартує. У моїй практиці був випадок, коли після уроку один студент сказав, що викладач супер, такий дружній, а другий студент попросив замінити викладача, бо той, на його думку, намагався «бути другом, а не вчителем». Тому знайти «свого» викладача – це вже пів справи зробити, адже далі вам потрібно буде просто виконувати те, що скажуть і викладатися на повну. Програма, система повторення, матеріали – це все вже робота вчителя та методика, за якою він працює.
Знайти «свій» метод – це взагалі ще одна окрема тема. У студентів часто немає розуміння того, що сучасні методи бувають різними, що не всі викладають так, як вас вчили в школі. Зараз ви можете підшукати метод, який підійде саме вам. Комусь потрібно більше говорити, комусь потрібна ділова переписка; хтось любить, щоб помилки виправляли відразу, когось це збиває; хтось любить, щоб викладач на уроці говорив виключно англійською, комусь потрібні пояснення українською. Список можна продовжувати, суть ви вловили – як тільки вдасться знайти те, що підходить саме вам, процес піде як по маслу, і результат не змусить себе довго чекати. Головне, знову ж таки, не поспішати, дати собі час, не тиснути на себе і регулярно займатися.
З чого варто починати вивчення мови, маючи зовсім низький рівень володіння нею?
Чесно кажучи, я обожнюю початківців, бо в них можна все закладати з нуля так, як воно повинно бути. В них немає каші в голові, їх не треба переучувати. Тому я однозначно не рекомендую займатися самоосвітою, якщо у вас початковий рівень англійської. Студенти, в яких рівень вище середнього, можуть собі дозволити розкіш читати книжки, дивитися фільми, ходити на розмовні клуби з носіями тощо і таким чином підтягувати свій рівень. Початківцям ці всі опції недоступні, в них є хіба додатки для вивчення мови, але цього аж ніяк не достатньо, щоб заговорити англійською. Тому, якщо у вас початковий чи взагалі нульовий рівень, я раджу свої перші зусилля направити на те, щоб знайти, як ми говорили раніше, «свого» вчителя та «свій метод».
І на завершення, що Ви порадите тим, хто все ще не може наважитися зробити крок до англійської мови?
Я думаю, ви погодитесь, що більшість блоків – це просто витівки нашого мозку. Якщо ви ніяк не наважитесь організовано взятися за вивчення англійської, вам першочергово треба розібратися в собі і задати собі питання: «Чому я цього не роблю?», «Що саме мене стримує?». І коли ви дасте собі чесну відповідь на ці питання, зрозумієте, що стоїть на вашому шляху. Тоді наступним кроком буде позбутися цієї перешкоди, знайти вихід з ситуації. Лише так ви зможете віддатися потоку і поринути в навчання. Інакше, ви просто будете продовжувати себе терзати.
Найчастіше люди чогось не роблять, бо не бачать в цьому сенсу – немає мети. Попрацюйте над цим, знайдіть конкретну причину, для чого ви хочете вивчити англійську. Іноді людям бракує часу – тоді потрібно зайнятися тайм-менеджментом і навіть повсякденні справи робити за графіком. Іноді людям заважає минулий негативний досвід – тоді треба усвідомити, що не всі вчителі погані, і не всі методи однакові, не треба боятися відкритися новому досвіду.
Причин може бути багато, кожна людина індивідуальна, в кожної своя історія і свій шлях. Я щиро бажаю, щоб кожен студент знайшов ключик до самого себе, знайшов в собі внутрішні сили почати та продовжувати розвиватися, незважаючи ні на що. Я вірю в кожного з вас, успіхів вам у ваших починаннях.
