матеріал підготувала Середюк Анастасія
Заіка Інна - кандидат психологічних наук (PhD). Акредитований КПТ-терапевт. Член Української Асоціації когнітивно-поведінкових терапевтів (European Association for Behavioural and Cognitive Therapies EABCT) та Української Асоціації організаційних психологів та психологів праці (European Association of Work and Organizational Psychology EAWOP). Працює та надає психологічну допомогу у центрі “Коло сім’ї”. Зі сторінки фахівця: “Центр, в якому надається якісна сучасна професійна допомога, де працюють однодумці, які поділяють однакові цінності”.
Сьогодні, як ніколи, люди потребують психологічної підтримки! Саме час поговорити про любов до себе, бо без цього ми не зможемо нормально жити та розвиватися. Експерт зі сфери психології Заіка Інна розповість про важливість любові до себе, що це таке, практичні поради, як почати любити себе та інші тонкощі цієї теми.
Що таке любов до себе?
В нашому суспільстві утворилося багато стереотипів щодо цієї концепції. Насправді ж, хочеться сказати, що любов до себе – це позитивне ставлення людини до себе, яке формується сприйняттям себе, самоповаги, уважного ставлення до своїх емоцій, почуттів, потреб та відчуттів реалізованості й самореалізації. Любов до себе це більше, ніж задоволення собою й гарна самооцінка, це щось значно глибше, ніж усе, що доводилось відчувати раніше. Іноді це почуття може змусити трохи ніяковити, але в цьому немає нічого страшного. Любов до себе полягає в тому, щоб приймати та цінувати будь-які свої якості та дозволяти собі розвиватися у власному темпі і напрямку.
Як зрозуміти на якому ти рівні любові до себе?
Треба відмітити маркери за якими ми можемо розуміти цей феномен.
Треба давати собі увагу, турботу, підтримку, займатися улюбленою справою. Коли ти любиш себе, ти не будеш жити або зустрічатися з людиною до якої не маєш справжніх почуттів. Обов’язково людина, яка любить себе має і вільний час для того, щоб побути на самоті з собою і відчути й проаналізувати усі свої почуття, відчуття та думки. Дозволяти собі насичуватися приємними відчуттями, стежити за собою, як з боку фізичного, так і психічного здоров’я, займатися профілактикою, а не робити вже це, коли стан стає більш екстреним; вміти говорити «ні», казати ні! Відсутність цієї якості часто призводить до того, що ми можемо йти проти своєї волі, бажань. Дякувати собі, людина може не соромитися висловлювати собі подяку, підтримувати себе, завжди бути собою, навіть, коли ти можеш виглядати якимось чином дивно.
*якщо людина не знає інших проявів любові до себе, окрім матеріальних, то це не любов. Кидати себе у небезпеку і мати небезпечну поведінку з ризиком для себе – також не є дуже гарно, бо це призводить до наслідків. Основне, я вважаю, що все ж таки людина, яка любить себе, бере відповідальність за себе, за своє життя, за свою долю і за те, що з нею відбувається.
Яка важливість любові до себе?
Це збалансоване життя, яке дає змогу людині рухатись до досягнення своїх успіхів, продовжувати вірити в себе, давати собі раду і це відкриває дуже багато можливостей, перспектив, реалізації власних талантів і в актуалізації особистих вмінь.
Чи правдий такий вислів, як «себе не полюбиш – ніхто не полюбить»? Яка думка у вас щодо цього?
Я вважаю, що мається на увазі те, що ми вчимося проявляти добре ставлення до себе, вчимося поважати свої потреби і таким чином ми транслюємо це в світ і тоді люди, які нас оточують, вербально або не вербально починають розуміти на скільки є кордони ваших очікувань, на що ви очікуєте, як ви хочете, щоб до вас ставились і цей вислів мабуть це і транслює. Тобто, якщо ти вмієш до себе добре ставитись, то і люди, які оточують тебе вчяться тому самому.
Як від любові до себе не перейти до егоїзму?
Здоровий егоїзм ніхто не відміняв. Здоровий егоїзм – це коли ти поважаєш і чуєш себе, це добра якість. Все починається з того, як ти відносишся до себе. Якщо ти з добротою та розумінням відносишся до себе і можеш бути з людьми, які тебе оточують, які поважають твої кордони і розуміють тебе, з повагою відносяться до тебе, тому здоровий егоїзм - це добре.
Чи можна втратити цю любов до себе? Як запобігти цьому?
Я вважаю, що це велика робота - любов до себе і не те, що втратити, а просто можна не вміти це робити тому що, нас цьому в школі не навчали, в інституті також. Потрохи, через все життя, ми вчимося добре ставитися до себе, з любов’ю, розумінням, повагою, але ж бувають в житті такі різні ситуації, як соціальні чинники, вони впливають на формування доброго ставлення до себе, дитячо-батьківські відносини, важке дитинство, травматичний досвід та інше. І це може бути тим фактором, який може вплинути на те, що людина трохи загальмовує у навчанні любити, почувати, чути себе та по-доброму ставитись. Ми все життя навчаємось і любити себе ми теж будемо навчатися протягом всього нашого життєвого шляху.
Можете будь ласка дати декілька експертних, практичних порад як вийти на шлях любові до себе?
Людина повинна вчитися дякувати собі, по-доброму до себе ставитись, створити карту бажань і поступово її реалізовувати, робити собі маленькі подарунки, медитації, піклуватися за своє фізичне та психологічне здоров’я, планувати свій день раціонально (без перенавантажень), перестати хотіти подобатися всім і бути ідеальною людиною, вчитися висловлювати свою думку та свою позицію.
Яким може бути результат досягнення любові до себе?
Взагалі людина, яка себе любить, вона більш збалансована, дуже добре відчуває свій фізіологічний та психічний стан, вміє розуміти свої емоції. Любов до себе - це робота, дуже велика робота, яку людина робить для того, щоб реалізуватися у житті. Любов до себе це не салон краси і не придбання дорогих речей, не життя у якомусь там задоволенні, ці речі не допоможуть душі змінитися, нам треба зрозуміти, що це велика робота над собою. Любов до себе це все ж таки жити в збалансованих емоціях, думках, почуттях .
Любов до себе – це справжнє внутрішнє щастя, яке завжди знайде можливість творити його у зовнішньому світі, але щоб відобразити зовнішнє треба почати з великої внутрішньої роботи.
Я всім бажаю знайти той збалансований стан, де ви будете жити в балансі з собою, людьми і миром.
Гарної роботи нам з собою, щоб бути у збалансованому такому стані щодо себе, людей та світу.
