матеріал підготувала Катерина Груднєва
Журналістика, як і всі інші сфери діяльності, зазнала значних змін під час війни. Але, це не заважає їй функціонувати, зустрічати нові, надзвичайно талановиті обличчя та зберігати конкуренцію на своєму ринку. Сьогодні про складнощі під час роботи на телебаченні, критику, гендерну дискримінацію та перспективу насьогодні у журналістській сфері ми поговорили з Валерією Сучковою - співведучою на програмі «Євро - 2020», колишньою журналісткою програми «Футбольний формат» та інтерв’юером українських футболістів і тренерів.
Як ти вважаєш, щоб бути журналістом, потрібно мати талант чи цьому можна навчитися?
Я вважаю, що маючи величезне бажання і доклавши до цього достатньо зусиль, усьому можна навчитися. Звісно, є люди з вродженим талантом ставити каверзні запитання, виводити спікера на правдиві та провокаційні відповіді, вміти розмовляти на камеру, контактувати з публікою, і їм, безумовно, легше просуватися своїм кар’єрним шляхом. Але бувають ситуації, коли шалено талановиті люди не вміють правильно пристосувати цей талант, тож він так і залишається просто талантом. А є люди, які не володіючи такими хорошими навичками від народження, багато працюють над собою і досягають набагато більше успіхів, ніж ті, хто мають їх з народження.
Що для тебе видалося найскладнішим під час роботи на телебаченні?
Для мене найскладнішим було почати, так би мовити, влитися в цю сферу. Якщо говорити про колектив, то влитися туди було не складно, тому що мене одразу прийняли, допомагали, підтримували і я дуже вдячна за це "Футбольному формату". Але, бували ситуації, коли тобі потрібно взяти інтерв'ю, а так, як ти новачок у цій сфері і тебе ніхто не знає, це викликало певні труднощі. А вже потім, коли ти встановлюєш зв'язки і вливаєшся в цей шалений ритм журналістики, особливо у футболі - матчі, чемпіонат України, Ліга чемпіонів УЄФА, ще й інтерв'ю - це дуже важко, зйомок багато, ти дуже втомлюєшся, при цьому ще потрібно мати гарний вигляд і зуміти зв'язати два слова між собою на камеру, але коли ти звикаєш до цього, то просто отримуєш задоволення від процесу. А вже під час роботи, коли я зуміла «увійти» в цей ритм, складнощів не виникало.
Як ти справляєшся з критикою на свою адресу?
Сприйняття критики на твою адресу залежить насамперед від твоєї самооцінки. Коли я тільки прийшла в журналістику, то була досить юна і невпевнена в собі, також було достатньо хейту пов'язаного з тим, що я нібито прийшла у футбол, щоб познайомитися з кимось, але такої мети у мене в житті ніколи не було. Я важко це переживала, були і образи, і сльози. Хейт переслідував мене і в директі Інстаграма, і на зйомках від якихось уболівальників. Але, з часом мені вдалося пропрацювати внутрішні проблеми із самооцінкою, вона стала здоровою, з'явилася віра в себе і байдужість до сторонньої критики. Наразі я прислухаюся до критики тільки від тих людей, які кращі й успішніші за мене, від решти ж - мені все одно, я її просто не сприймаю.
Чи стикалася ти з гендерною дискримінацією під час роботи в програмі "Футбольний формат"?
Від колег з мого каналу дискримінації не було ніколи, від них я завжди отримувала підтримку і це безцінно, насправді. З інших каналів - так само, допомагали, якщо потрібно було, і цікавилися справами одне одного. А говорячи про футболістів і тренерів, кілька разів бували неприємні ситуації і про них навіть писали в ЗМІ, тож кому цікаво - можуть вільно почитати про це на просторах інтернету.
Розкажи про свій "найяскравіший" факап під час прямого ефіру, що ти відчувала після цього?
У мене був факап, який, на щастя, ніхто не запам'ятав, крім мене. Це був прямий ефір Євро-2020, і оскільки це було не під запис, а транслювалося у реальному часі, я примудрилася сказати "Це було в Германії", замість "Це було в Німеччині". Я тоді відразу виправилася, але сам факт - неприємно, бо для мене це було неприпустимо (посміхається).
Чи бували ситуації, коли під час запису інтерв'ю герой дозволяв собі паскудну поведінку? Як ти
виходила з такої ситуації?
У моєму випадку, такого не бувало. Тут усе залежить від того, як журналіст себе поставить перед зйомкою і як спочатку заведе спілкування з героєм. Я себе завжди ставила шанобливо і зі мною спілкувалися на "Ви", тому ніколи проблем у цьому плані не виникало. Зовсім без різниці хто в тебе на інтерв'ю: футболіст, суддя, якийсь помічник чи агент. Навіть на початку так, як я дівчина, то могла ставити дурні запитання, але мене ніхто ніколи не висміював. Могли виправити, посміхнутися, але паскудної поведінки не дозволяв собі ніхто.
Якими якостями, на твою думку, повинен володіти потенційний тележурналіст?
По-перше, комунікабельність, обов'язково потрібно вміти знаходити спільну мову з людьми, це 100%. По-друге, гнучкість - ти повинен вміти прогинатися десь під свого героя, щоб отримати те, що тобі потрібно. По-третє, розвиток у всіх планах: зовнішньому - особливо якщо ти працюєш на камеру, потрібно пам'ятати, що камера любить гарну картинку; розумовому - ти повинен бути в курсі всіх подій. Ось наприклад, якщо я працювала в українському футболі і знала там усе до деталей, мені все одно потрібно було розуміти ситуацію у світовому футболі хоча б поверхово, щоб у разі чого я могла знати, про що поговорити на інтерв'ю. Так само важливим є бажання розвиватися і вміти конкурувати на ринку, адже журналістика - досить затребувана професія, і для того щоб завжди бути на плаву, потрібно не переставати шукати щось нове, вигадувати нові проєкти та ідеї, запускати нові формати і так далі.
Чому вирішила змінити сферу діяльності та чи плануєш ти повертатися у журналістику?
Для мене це досить болюче питання, оскільки до війни я мала переходити на інший канал. Цього ніхто не знає, я пройшла вже кастинг і мала підписувати в лютому контракт, але війна перевернула все з ніг на голову і проєкт, який мав вийти в ефір, так і не вийшов. Футбол в Україні зараз на стопі і, скажу чесно, у футбольній журналістиці жодних перспектив я поки що не бачу. Я могла піти, умовно, там у новинну журналістику - мені пропонували з каналу їздити по гарячих точках, але я не погодилася, бо не готова до такого ні морально, ні емоційно. Тому, я досить гнучка людина і якщо щось відбувається не так, як повинно, я можу добряче поплакати 2-3 дні, перебуваючи у стані повного нерозуміння, що робити далі, але потім я починаю приймати ситуацію і шукати з неї вихід, тому що сидіти на одному місці - не моя історія.
Чи можеш ти поділитися секретом, як стати успішним журналістом?
Якщо говорити про ситуацію в нинішній час, то у нас у країні немає перспектив стати успішним журналістом, поки йде війна і все на стопі. Є варіант розвитку на Ютубі, але туди потрібно вкласти величезні гроші і якщо ти до цього не готовий, то варіант програшний. Єдина тематика, в якій зараз можна розкрутитися, як би гидко це не звучало, війна і новини звідти, як ось цей телемарафон. Якщо говорити загалом, то знову ж таки, гнучкість - навичка, якою потрібно володіти і завжди розвиватися, щоб мати сили конкурувати в цій сфері, тому що часто приходять нові, талановиті та перспективні особи, які рано чи пізно створять тобі серйозну конкурентність. Щоб бути на рівні, завжди потрібно створювати щось нове, як я, наприклад, коли працювала, мала дуже багато рубрик і розуміла, що на цьому не можна зупинятися, якщо хочу бути попереду всіх.
