Home

Як відкрити салон краси з нуля: Вікторія Близнюк поділилася власним досвідом

Поєднувати кар’єру та сім’ю доволі важко, особливо, якщо ти керуєш власним салоном краси. Важливо знайти баланс та не отримати вигорання. Про способи боротьби з втомою та про поради щодо розвитку власної справи поговоримо з Вікторією Близнюк - власницею відомого салону Києва.

 

Вікторіє, ви починали 8 років тому, як сільський майстер манікюру і робили манікюр за 50 гривень. Згодом переїхали до Києва. Як наважилися змінити своє життя?

Я виросла в Києві, закінчила тут школу. Потім ми з батьками переїхали в село. Звідти я їздила на навчання, дорога займала півтори години, це було дуже важко. Далі я почала займатися манікюром. І тоді постало питання, чи працювати на офіційній роботі за 3000 гривень, або робити нігті. Я обрала друге. Через вісім місяців своєї роботи заробляла вже 8000-9000 гривень. Це були космічні гроші для дівчинки вісімнадцяти років. У певний момент я зрозуміла, що не хочу жити з мамою і вирішила переїхати до Києва. Скоріш за все, мною керувало бажання дати гарне майбутнє моїм дітям. Хоча у 18 років, дітей навіть в планах не було. У мене було бажання, щоб мої діти не жили так, як жила я. Мені хотілося достатку в родині. 

 

Зараз ви дружина і мама двох прекрасних діток. Як вам вдається поєднувати сімейне життя з управлінням салоном?

Насправді це важко. Я не можу сказати, що все так гладко, як мені хотілося б. Тому що, коли ти відчув ритм великого салону та популярності, то не можеш відступити і йдеш лише вперед, тому роботи все більше і більше. Коли я завагітніла, я сказала, що діти - це не перешкода. Народжуючи першу дитину, я жодного дня не була в декреті. Така ж ситуація склалася і з другою вагітністю. На дев’ятому місяці у мене почалися перейми. В пологовому сказали, що відкриття невелике, можна їхати додому. Я пішла на роботу робити нігті. Насправді дуже смішно, коли робиш клієнту манікюр, а воно раз в 10 хвилин хапає. Тоді це було весело та цікаво. Мій чоловік завжди допомагає мені. 

Усі мої клієнтки говорили, що я не зможу працювати з дитиною. Це певний стереотип. Я вийшла працювати на третій день після пологів. Ставила собі 3-4 клієнти на день. Дитина спала на роботі. Звичайно, коли у мене з'явилося більше доходів, почала користуватися послугами няні. Моя старша дитина ходить в приватний садочок, де дають усі необхідні знання. Я делегувала свій обов’язок вчити рахувати, читати компетентним людям. Таким чином, у вільний час ми з дітьми просто граємося. Саме так можливо поєднувати сім’ю з роботою.  Якби я сиділа в декреті, то не мала б такого успіху у своєму бізнесі. Завжди  потрібно чимось жертвувати. Я не чула, як моя дитина сказала перше слово “мама”, як зробила перші кроки, про це я дізнавалася зі слів няні. Необхідно намагатися шукати баланс. До прикладу, у суботу ми з чоловіком намагаємося робити вихідний і проводити час з сім’єю.


 

Ви живете в шаленому ритмі, як часто відчуваєте вигорання. І як з цим боротися?

Раніше, до війни, ми дуже часто відпочивали. Навіть, якщо фінансово не могли собі це дозволити, ми обирали найдешевші готелі, і все ж їхали у подорож. Наразі з цим проблема. У ритмі постійної роботи для мене просто вийти в магазин це вже щось ВАУ. У такі моменти я можу перезарядитися. Необхідно обов'язково себе хвалити і купувати щось собі у винагороду. 

Я дуже хотіла машину, рік відкладала, і дозволила собі її купити. Такі моменти мене дуже заряджають. Добилася успіху - повинна себе похвалити. Якщо не будеш хвалити, то не будеш розуміти навіщо працюєш.

 

Після повномасштабного вторгнення багато бізнесу постраждало, як це вплинуло на ваш салон, як змінилася кількість відвідувачів?

Це своєрідний стереотип, що багато бізнесу постраждало. Звичайно, якщо ми візьмемо окуповані території та території, на яких тривають бойові дії, то цей бізнес вмирає. Але насправді, якщо ти вкладаєш у підприємство, то воно буде процвітати. Моя знайома колись сказала, що коли був карантин було модно не покривати нігті й не контактувати з людьми, а зараз навпаки, модно витрачати кошти та підіймати економіку. 

Ми відкрилися доволі рано після вторгнення, це також спровокувало те, що салон швидко відновився. Коли ми відновили роботу - люди вже активно записувалися на процедури. 

Потрібно постійно вкладати гроші, от до прикладу, я купила генератор на наступний день після виключення світла. Якщо я цього не зробила, втратила б велику кількість клієнтів. 

Війна дає великий ріст, але не потрібно забувати працювати. Наша кількість клієнтів збільшилася у 2,5 раза під час повномасштабного вторгнення. Якщо до війни ми приймали 400-500 клієнтів у місяць, то зараз ми маємо 1000-1200 клієнтів.

 

Тобто можемо зробити висновок, що розвиток у сфері краси зараз є. Що ви порадите майстрам-початківцям?

Дуже важко інвестувати велику суму. Але коли ти майстер на дому, то в тебе вже 100% є стіл і обладнання. Якщо ти знімеш власний кабінет, то можеш підняти прайс на 50-70 гривень. Клієнт майже не відчує це. Таким чином ти вже відіб’єш свою оренду і заробиш, якщо правильно все розрахувати. Далі у власний вихідний можеш посадити майстра за свій стіл, і почнеш отримувати пасивний дохід. Потім з цього прибутку зможеш купити ще один манікюрний стіл. Тобто, нічого не вкладаючи, матимете такий розвиток. 

 

Ви сказали, що потрібно все правильно розрахувати. Коли ви відкривали свій салон, ви самостійно цим займалися, чи користувалися послугами професіонала?

Мабуть, це були мої набиті колінця, але я рахувала всі витрати та доходи самостійно. Таким чином я розуміла, скільки та на що витрачається. Але потрібно не лінитись і робити всі записи в блокноті. Велика кількість майстрів абсолютно нічого не рахують.  Зараз у мене є адміністратор та  керівник салоном, але усі звіти та підрахунки роблю я. Тому що, я повинна бачити не лише пусті числа, а й аналізувати їх. Побачити скільки певна послуга принесла доходу, скільки ми витратили.

 

Ви проводите консультації з відкриття власних кабінетів і салонів. Чи можете розповісти про це детальніше?

На консультаціях ми розбираємо все від початку до кінця: як з кухонного стола перейти хоча б у власний кабінет і на цьому заробляти. Особисто в мене це все було поступово. На консультаціях я розповідаю, як переїхала до Києва, як спочатку відкрила приміщення площею 10 кв.м, далі 20, згодом 70, зараз уже 200 кв.м. Я знаю цю кухню від початку до кінця. Якби я відкривала салон просто з нуля, то, мабуть, не знала б, що робити з цим, а коли ти проходиш кожну сходинку, то звичайно це дає інші можливості для розвитку. На консультаціях я розповідаю як побороти свій страх, як правильно рахувати, як записувати клієнтів не в блокнот, а в програму, як працювати з втраченими клієнтами, як правильно підіймати прайс та інше.


Авторка: Уляна Попсуй