матеріал підготувала Чаюн Мирослава
Фото: cream.dream_london/Instagram
Як хобі переросло у бізнес? До війни Ліза навчалась у Києві в КНУ ім. Тараса Шевченка на математика. Дівчина завжди любила готувати, але не думала, що це стане чимось серйозним, таким, що може принести гроші. Спочатку кондитерська мала відкриватись в Києві на початку або в кінці весни, але через повномасштабне вторгнення і дорогі інгредієнти Ліза зрозуміла, що ця ідея має почекати.
- Я подалась на британську візу ще 19 березня і вона в мене була як План Б. А коли почались новини про напад Білорусі, я сильно переживала і думала, що ось завтра точно почнеться. Так я виїхала до Великобританії, щоб перечекати тут. Потім я зрозуміла, що треба буде зачекати більше, ніж хотілось.
У Лондоні Ліза приїхала на початку жовтня. Побачивши, що майже на кожному закладі є напис vegan friendly, дівчина вирішила, що все ж треба спробувати відкрити щось своє. Заручившись підтримкою від родини, почала діяти.
- В мене така родина, що навіть якщо вони не розуміють або не погоджуються зі мною, то вони все одно мене підтримають і скажуть «Давай, удачі, Лізо!». Завдяки оцій шаленій підтримці родини я трималась. Мама нещодавно приїжджала у Лондон на 10 днів, щоб дати мені можливість видихнути.
З першої думки про свій заклад до реалізації пройшло близько двох років. Попри любов до готування, дівчина не могла й мріяти про те, що в неї колись буде власний заклад.
Ідея саме безглютенового та веганського кафе прийшла тому що Ліза - веганка через етичні міркування. За її словами, вона не хоче бути причиною вбивства тварин. А так як знайти смачні десерти для веганів завжди було складно, вона намагається змінити це.
- В мене вже була ідея, сформований концепт, десертна карта. Не було дизайнера, але я розуміла, що це буде рожеве кафе з квіточками на стелі, все рожево-біленьке, інстаграмні тістечка, чай, кава. Я розуміла, як я це бачу, яка має бути вітрина.
Перші півтора-два тижні Ліза сама робила ремонт всередині приміщення: фарбувала стіни, все мила. Потім на допомогу почали приходити українці та британці. Це прискорило роботу і заклад зміг відкритись після 6 тижнів капітального ремонту.
- Спочатку я так дуже амбіційно подумала, що я це за місяць зроблю, але сама я б це зробила місяців за три мабуть. Люди, які приходили, витрачали свій час у вихідні чи обідню перерву, мене сильно надихнули.
Дівчина розповідає, що в день відкриття не спала до четвертої ранку, бо була на кухні та готувала десерти. В перший день заклад відвідало більше 500 людей.
- Я дуже нервувала. Подумала, що якщо декілька людей прийде, то це буде класно. Весь ранок бігала, все готувала, бо було багато моментів, які не були готові і потім дивлюсь, що об 11:30 вже людей 10 стоїть. Я подумала: “Ну нічого собі, люди прийшли раніше, ще й так багато” і побігла далі собі на кухню. А потім за 5 хвилин до відкриття я виходжу і розумію, що там людей 100 і черга до головної вулиці, ще й через дорогу стоять. 99% людей були українці, які прийшли підтримати з квітами. Я тоді відчула неймовірну підтримку, аж зараз знову плакати захотілось (посміхається). Ми не були не готові ні морально, ні технічно на таку кількість клієнтів.
Зараз із Лізою працюють два кондитера та три дівчинки на барі. Всі вони - українські біженці. Дівчина розповідає, що британці з розумінням ставляться, якщо їм кажуть, що персонал не знає англійську мову добре.
- Собі в минуле я б сказала: «Нікого не слухай і роби, те що подобається, і не все має бути ідеально з першого разу». Я не дозволяла собі робити не ідеально. Якщо зайти в Інстаграм, то я ніколи не буду показувати десерти, в яких щось десь не ідеально. Але треба робити хоч щось, пробувати, робити не ідеально, але продовжувати.
