матеріал підготувала Овчаренко Дарина
Фото надала О.Копачевська
Гурт «діти інженерів» зібрались на початку 2020-го та разом почали працювати у стилі панк-рок. На даний момент у творчому здобутку групи налічується 14 синглів та один міні-альбом «Велкам ту Юкрейн, панк».
Разом з Олександрою ми обговорили особливості гурту, творчість під час війни та перспективи сучасної української музики.
Чим ви ще займаєтесь окрім музики, ким працюєте?
В більшій мірі я працюю продакт-дизайнером в банку. У нас в групі, так вийшло, що всі айтішники. Тому так, зараз в двох основних напрямках – дизайн та музика.
Ви планували займатись музикою до зустрічі з іншими учасниками гурту ?
По факту я все життя займалась музикою. До того ж, у мене вся сім’я з цим пов’язана: мама співала, а вітчим грав на ударних у філармонії. Я також співала в університетських та шкільних гуртках, хоча згодом це відійшло на другий план. Але загалом так, планувала пов’язати своє життя з творчістю, зокрема зі співом.
Можна уточнити: ви ж з гуртом записуєте треки самостійно, не з лейблом співпрацюєте ?
Самостійно, бо так вирішили. Така політика нашого гурту. У нас є мінімальні можливості для того ж розвитку та запису. Якби це був наш основний і єдиний вид діяльності, то ми б розглядали якусь співпрацю з лейблом, але так, як у нас у всіх є робота, то ми робимо це більше для душі, бо подобається.
Маєте якісь референси для вашого вокалу, ким надихаєтесь ?
Так, мені дуже подобаються дві артистки по вокалу і по манері звучання. Це Тейлор Момсен з «The Pretty Reckless» та, як не дивно - Майлі Сайрус.
Чи є певним чином «ностальгічне» звучання гурту вашою особливістю, яка подобається слухачам, у тому числі притягує нових?
Думаю, що з якоїсь сторони так, бо у нас не підлітковий склад гурту і ми всі виросли на таких гуртах як «Blink-182», «The Offspring» чи «Sex Pistols». Таким чином, ми притягуємо більш старшу аудиторію чи наших ровесників. І саме це надихає, як мінімум нас.
Також однією з наших цілей є продовження життя панк-року і цього напряму загалом саме в Україні. Тому ми співаємо українською та популяризуємо це тут.
Драйвовий жіночий вокал теж як одна з фішок вашого гурту, адже серед нової хвилі артистів це не так вже і розповсюджено. На вашу думку: чому дівчата рідше працюють в рок-жанрі, аніж в будь-яких інших?
Як на мене, це може походити від гендерної нерівності, яка була особливо активною деякий час тому, а також від певних упереджень навіть зараз. Наприклад, деякі досі дивуються, що я слухаю важку музику, дорікаючи чимось на кшталт «Ти ж дівчина!». Тому під певним суспільним тиском дівчата відійшли від роботи в подібних жанрах, аби не зіштовхуватись з нерозумінням чи якимось негативом у свій бік, або ж бути більш популярними, працюючи в тій же поп-музиці. Але ми точно це поборемо, аби дівчата відчували себе впевнено та комфортно в будь-якому жанрі.
«діти інженерів», як певний феномен: ви ще ніколи не давали власних концертів, але вже змогли зібрати свою аудиторію та здобути певну популярність. Проте саме ви виступали з гуртом «хейтспіч» та вашою спільною піснею «москва»: які емоції відчули, коли виходили на сцену, чи мотивує це на нову творчість?
Так, звичайно дуже мотивує, але у нас за написання текстів і музики переважно відповідає Сергій (басист гурту), тому не знаю чи сильно його мотивувало те, що на сцену вийшла я - *сміється* - проте так, це безумовно дуже приємно отримувати фід-бек: коли впізнають чи пишуть в особисті повідомлення, наприклад «Ваша музика допомогла мені впоратись з депресією під час війни». Значить ми рухаємося у вірному напрямку та працюємо далі!
Концертів найближчим часом не буде, адже ви неодноразово про це згадували в інших інтерв’ю, а кліпи будуть?)
Хороше питання, але відразу відповідь – напевно ні, адже ми зараз робимо більше акцент на записі пісень, а з подібною активною творчістю, на кшталт зйомок чи концертів, діємо обережно і мінімально. До того ж, не у всіх з гурту є певний настрій для цього. Але думаємо та плануємо реалізовувати це вже після нашої перемоги.
Співпраця та експеременти. Потужний трек «Тренди», як колаборація чотирьох гуртів. Про що він?
Фото взято з сайту https://music.apple.com
Особисто для нас це є протестом до музичної платформи Spotify та закликом до людей бути більш вдумливими. Поясню: на момент виникнення ідеї для треку було вже пів року повномаштабного вторгнення, а в офіційному плей-листі від Spotify на перших місцях можна було побачити російських виконавців. Тобто перше питання виникло звісно ж до українців, які продовжують споживати російський контент, а також є питання і до самої платформи, яка продовжує його просувати. Ми отримали багато схвальних відгуків на цю пісню, проте, на жаль, не змогли в повній мірі достукатись до всіх і деякі досі продовжуюють це робити.
Рок-жанр – найкращий жанр для того, аби влучно доносити інформацію до суспільства через музику ?
Я думаю, це не залежить від жанру насправді. Це залежить від щирості та чи згоден ти з тим, що ти співаєш. Можливо така думка популярна через те, що на початку ровитку панк-року було багато політичних та гостро-соціальних текстів. Але загалом, влучно доносити думку можна через будь-який жанр.
На ваш погляд: більшість артистів (як і нової хвилі так і діючої естради), які рефлексують на тему війни, роблять це щиро чи просто продукують контент?
Я не можу сказати за всіх і щодо кількості, але вважаю, що наша естрада робить це не дуже щиро. В одному з треків, який нещодавно вийшов в колаборації трьох наших артистів, багато спекуляції на Залужному, ЗСУ та війні загалом. Навіщо так робити? Це така «шароварщина» і щирості, особисто я там не відчула.
І фінальне питання: зараз «діти інженерів» мають у своєму складі нових музикантів (барабанщика та гітариста). Що варто очікувати слухачам від оновленого складу гурту та як скоро?
Так, у нас дійсно двоє нових людей в групі і в принципі, ми б хотіли, аби це так і залишилось нашим основним складом. Зараз ми зігруємось, звикаємо працювати один з одним і на це потрібен час. Але ось нещодавно ми вже записали одну пісню з нашим новим гітаристом, тому так, працюємо і рухаємось вперед!
