матеріал підготувала Чернецька Наталія
Цвяхостояння – це давня Індійська практика медитації, розслаблення та пізнання себе.
Що таке цвяхотерація розпитали у Олени Гноянко – практикуючої психологині в галузі нейролінгвістичного програмування та сучасної психосоматики.
Олена, як давно Ви практикуєте цвяхотерапію та чому її обрали?
З цвяхотерапією я познайомилася два року тому, коли сама перебувала в терапії із власним запитом. Спочатку була цікавість, перевірка себе «на слабо», виклик самій собі. Отримавши інсайти, які позитивно вплинули на моє життя, вирішила цьому інструменту в своїй роботі сказати - «так». Не роздумуючи пройшла курс навчання і вже півтора роки практикую з бажаючими. Ефективність методу в плані усвідомлення мені дуже імпонує. В роботі цвяхотерація добре показує «білі плями» в психіці, все те, що ми не усвідомлюємо при звичайному стані.
Як працює цвяхотерапія? Чи відіграє в ній біль важливу роль?
Намагатимусь пояснити зрозуміло. Біль відіграє дуже важливу роль – це орієнтир. Тіло та психіка – дві частини єдиної системи. Тіло показує стан психіки та навпаки. Цвяхотерапія – це показник напруги в тілі. Нас тривожить, певна ситуація, автоматично збільшується рівень напруги, відбувається супротив. Напруженість можна зняти через мислення і біль зменшиться, і навпаки. Можна працювати через тіло та відчуття. Для клієнта цвяхи – джерело болю, яке буде відображати внутнішній стан. Душевний біль можна проігнорувати але неможливо відкинути фізичний. Саме через біль, клієнти на власних відчуттях «проживають» минулий досвід, погоджуються, що живуть в самообмані та страждають від цього. Варто ставати на цвяхи тримаючи в думках свій запит, саме ту тривожну ситуацію. Далі відбувається зворотня переробка, впливаючи на тіло – реагує психіка, проходить процес отримання «досвіду без усвідомлення», попри біль тіло вижило, отже, психіка розслабилася, попередня напруга зникла.
Як зазвичай проходить сеанс цвяхотерапії? З чого починається та чим завершується?
Терапія починається з розмови. Завжди питаю клієнта, який результат він хоче отримати, для чого йому стояння на цвяхах, обговорюємо його запит. Я пропоную не відразу ставати на цвяхи, спілкуємось, лише коли людина відчуває готовність стати – розпочинаємо. Перший етап. Попереджаю про автоматичні реакції психіки, природний саботаж: бий, біжи, замри, які в перші секунди цвяхотерапії потрібно пережити, тут я відіграю важливу роль.
Другий етап – це власне сама терапія, де я задаю клієнту багато терапевтичних питань, відповідаючи на які клієнт отримує інсайт, тобто, швидке розв’язання проблеми. Третій етап відбувається коли запит вирішили, напруга в тілі зменшується, людина це відчуває, і ми припиняємо стояти на цвяхах. Я підтримую в процесі сходження – це важливий момент в терапії. Далі вже без цвяхів проговорюємо важливі деталі та завершуємо сеанс.
Чи достатньо одного сеансу для вирішення внутрішньої проблеми клієнта?
Так, достатньо навіть одної сесії, якщо у клієнта є готовність до змін у житті. Бо саме дія – запорука отримання результату. Знання чи просто усвідомлення по суті нічого не змінюють.
Чи ефективно практикувати цвяхостояння самостійно без втручання психолога?
Все залежить від мети. Чого хочеться? Якщо пропрацювати запит, то без провідника, яким я виступаю – неможливо.
Можна використовувати дошки Садху самостійно, з метою: стимулювання біологічних точок на стопах, підвищити рівень енергії, зміцнити імунітет, покращити настрій, запустити метаболізм або тренувати силу волі, тоді стояння на цвяхах крутий інструмент.
Як Ви оцінюєте ефективність групової терапії?
Груповий формат – ефективний. Завдяки дзеркальним нейронам ми навчаємося одне в одного. Працюючи з одним учасником терапії, інші можуть чути щось своє, знаходити спільне в історіях інших учасників та вирішувати їх автоматично. До групи можна звернутися по допомогу, попросити дати коментарі, які краще допоможуть зрозуміти стратегію поведінки, щось взяти собі, як нову навичку. Одна голова – добре, а п’ять краще. Але, груповий формат не всім підходить. Іноді клієнту дискомфортно відкритися перед групою і це нормально.
Індивідуальний та груповий формат терапії, по – своєму ефективні.
Хто з Ваших клієнтів більше практикує цей вид терапії, жінки чи чоловіки?
Мої клієнти – це 70% жінок та 30% чоловіки. Практикувати можна всім.
З якими запитами зазвичай приходять клієнти в терапію?
Запити у клієнтів різні: постановки цілей, робота з нездійсненними бажаннями, проблеми у фінансовій сфері, відсутність росту в доходах, втрата коштів, питання самореалізації. Також психосоматичні запити, коли є симптоми в тілі чи діагнози.
Зазвичай клієнти кажуть так: « Я заплуталась / заплутався в житті… Що робити?»
Що найважче для Вас як спеціаліста в цій практиці?
Для мене немає нічого важкого. Я розділяю свою відповідальність та відповідальність клієнта, тому готова до різних результатів. Розумію, що у кожної психіки своя швидкість реакції. Відверто кажучи, класні результати клієнтів – тішать моє его (посміхається).
Чи розглядаєте Ви створення навчального онлайн курсу з цвяхотерації?
Я людина – практик. Знаю «як» та «що» робити в моменті, а передавати знання зовсім не моє, не дружу я з методологією. Тому, на даному етапі життя навчати не планую.
Олена, поділіться клієнтським випадком, де після терапії життя людини змінилося?
Швидко згадується декілька історій. Клієнтка прийшла в терапію із запитом зупинки кар’єрного розвитку та небажання працювати найманим працівником, був страх розпочати власну підприємницьку діяльність. Далі вона зникла, взагалі не виходила на зв’язок і лише через рік прийшла з повторним запитом – маштабування бізнесу.
«Після терапії життя заграло новими фарбами, всі події в житті почали стрімко розвиватися, був справжній потік, коли ти рішучо йдеш за внутрішнім покликом», - Олена, цитує враження клієнтки після цвяхотерапії. Виявилося , що вона звільнилася, відкрила свою студію краси, потім дві філії, зараз бізнес приносить їй задоволення та хороший дохід.
Пригадую, ще дівчинку – художницю, із запитом самореалізації. Тоді на творчості вона поставила крапку, лише зрідка малювала для себе. В ході терапії зрозуміла, що соромилася свого таланту, через коментар вчительки з її дитинства: «Художники мало заробляють». Вже не пам’ятаю точно проміжку по часу між подіями, коли її житті з’явився хлопець. Він мав бажання влаштувати виставку її картин. Клієнтку це звичайно злило, вона прийшла повторно в терапію, після чого дозволила події відбутися. Тепер вона продає свої картини та відкрила студію живопису, хоча відповідної освіти немає.
Чи є протипоказання до цвяхостояння?
Протипоказання існують. Це - пошкодження цілісності шкіри на стопах: опіки, рани, родимки. При захворюваннях в гострих станах, стояння на цвяхах – заборонено. Підвищена температура тіла, низький або високий артеріальний тиск, відносяться до протипоказань. Я не раджу вагітним, для цього ніжного періоду жінки існують інші, «м’які» інструменти впливу на ментальне здоров’я.
