матеріал підготувала Вікторія Куваріна
«Що скажуть інші? Що він чи вона подумає про мене? А чи достатньо я компетентний? Виставили фото в Інстаграм, зібрали мало лайків та засмутились, хоча фото вам подобається.»
Це найпопулярніші дзвіночки залежної самооцінки.
Ні для кого не секрет, що від нашої самооцінки залежить якість життя. Як ми себе відчуваємо та оцінюємо, так нас оцінюють оточуючі. В епоху соціальних мереж створилась ілюзія ідеального життя і кожен хоче відповідати вимогам ідеальної картинки та «успішного успіху». Порівнювати себе з іншими – нормально, але якщо це не шкодить вашій самоцінності.
Ольга Коржунова - магістр клінічної і реабілітаційної психології, дипломований аналітичний психолог, сертифікований гіпнотерапевт. Член Американської асоціації психологів. Член Європейської ліги гіпнотерапевтів і психологів. Провела +3000 терапевтичних годин з клієнтами. Ольга розповіла нам, що стоїть за залежною самооцінкою, чому нам так важливо схвалення соціуму, та розказала чи важко сформувати адекватну самооцінку.
Як формується залежна самооцінка?
Залежна самооцінка формується, коли людина в значній мірі спирається на думки, оцінки та дії інших людей, щоб сформувати своє власне розуміння себе. Така людина може відчувати, що її самооцінка залежить від того, як її сприймають інші, а не від того, як вона сама сприймає себе. Залежна самооцінка може розвиватись з раннього дитинства, коли батьки, вихователі та інші дорослі починають використовувати зовнішні оцінки, щоб заохочувати чи критикувати дитину. Якщо дитина виростає в середовищі, де вона часто отримує критику та зневагу, вона може розвинути залежну самооцінку. Крім того, залежна самооцінка може зростати в дорослому житті через такі фактори, як прагнення відповідати очікуванням інших людей, прагнення здобувати схвалення та підтримку, страх бути відкинутим або неуспішним в очах інших.
«Синдром самозванця» - це прояв заниженої самооцінки? Як позбутись цього відчуття?
Синдром самозванця – це стан, коли людина постійно відчуває, що її успіхи та досягнення не заслужені, а є результатом випадкових обставин або обману, і вона насправді не компетентна в своїй сфері діяльності. І справді, такі думки є наслідком заниженої самооцінки.
Для того, щоб подолати синдром самозванця, корисно розвивати позитивну самооцінку, розуміти свої здібності та переконатися, що успіхи, досягнення та заслуги є реальними і заслуженими. Можна використовувати такі методи, як розуміння власних цінностей та потреб, підтримки інших людей та розвиток позитивного внутрішнього діалогу. Це все краще і швидше опрацьовується в роботі з психологом чи психотерапевтом за допомогою різних психотерапевтичних технік.
Чи правда що, надвисока самооцінка – це захисна реакція психіки на низьку самооцінку?
Надвисока самооцінка – це інший полюс нашої психіки по відношенню до низької самооцінки. Це принцип парності. Принцип парності полягає в тому, що будь який сильний ментальний стан має свою пару або протилежність. У кожної людини свої індивідуальні пари протилежностей. До прикладу: я все – або ніхто, жертва – агресор та ін.
Чому ж все таки нам важливо отримувати схвалення зі сторони?
Тому що отримання схвалення зі сторони інших людей може мати дуже важливе значення для нашого самопочуття та самооцінки. Коли людина отримує позитивну оцінку від інших людей, вона почуває себе впевненіше в своїх здібностях та вірить у свої можливості. Отримання схвалення також може впливати на наші міжособистісні відносини. Якщо ми отримуємо позитивну оцінку від наших близьких, друзів, колег або соціального оточення, то це може зміцнювати наші взаємини з ними та створювати позитивну атмосферу у нашому оточенні. Але важливо розуміти, що необхідно балансувати між отриманням схвалення від інших та власними цінностями та переконаннями. Якщо ми постійно залежимо від думки та намагаємося задовольнити їх очікування, то це може впливати на наші власні цілі та плани, а також самопочуття.
Як ви вважаєте, люди в більшості схильні саме до залежної самооцінки?
Неможливо точно сказати, що люди в більшості схильні саме до залежної самооцінки, оскільки кожна людина унікальна і має свої особливості та риси характеру. Однак, залежна самооцінка може бути досить поширеним явищем, особливо у тих людей, які мають схильність до перебування у групі або залежності від інших. Проте, важливо зазначити, що залежна самооцінка не є властивістю або виключенням, і вона може бути присутня у кожної людини у різний спосіб.
Чи важко сформувати адекватну самооцінку?
Якщо є бажання і наміри, то не зважаючи на процес це можливо і існує багато способів, які можуть допомогти у цьому. Кожна людина індивідуальна і швидкість у кожної людини буде своя. Але важливо зазначити, що формування адекватної самооцінки – це процес, який може зайняти тривалий час, тому важливо бути терплячим та продовжувати працювати над собою.
Що допомагає тримати в тонусі свою самооцінку, коли трапляються невдачі?
- Не ставити собі занадто високі стандарти. Якщо ми очікуємо від себе ідеальних результатів у всьому, то невдача буде неодмінною. Варто прийняти той факт, що ми можемо помилятися, іноді провалюватися, але це не означає, що ми погані або некомпетентні.
- Дивитись на невдачі як на можливість для розвитку. Невдачі можуть бути навчальним досвідом, який допоможе нам уникнути помилок у майбутньому.
- Зосереджуватись на своїх сильних сторонах. Кожен має свої сильні сторони і варто сконцентруватись на них.
- Звернутись до підтримки друзів та близьких. Або звернутись до психолога і обговорити цю подію, що дасть можливість з іншого боку подивитись на цю проблему.
- Регулярно відпочивати, займатися спортом та займатися улюбленими справами. Важливо мати час для відпочинку і розваг, які надають задоволення. Це може допомогти зняти стрес і зберегти емоційну стійкість.
