Home

"Все починається з ментального здоров’я”

матеріал підготувала Запорожець Анна


“Я самостійно вибралась із депресії й тепер популяризую важливість ментального здоров’я. Намагаюсь це робити простими словами та з гумором”, - Алла @apraline - авторка блогів в TikTok та Телеграм.

В нинішній турбулентності дуже легко заплутатися в думках, в речах і взагалі у житті. Якщо вам знайоме відчуття хаосу, то це інтерв’ю - для вас. В ньому про досвід самостійного виходу із емоційно складного стану, про те, з чого починається спокій та  що може допомогти вже сьогодні почати наводити порядок у своєму житті.

 

Твоя історія вражаюча, як тобі вдалося вийти з депресії і з чого все почалось?

Пару років тому моє життя було у застої, хлопець був сенсом мого життя, моїм дозвіллям і всім, що мене цікавило. Тоді я почала підозрювати, що в мене щось не добре.

Потім тяжко переживала розрив стосунків, але пам’ятаю, як усвідомила, що для страждань взагалі не треба нічого робити. А от щоб бути щасливим треба докласти зусиль. Я вирішила почати змінюватись, вхопилась в цю ідею і з усіх сил старалась вірити, що це мені допоможе, особливо коли було важко.

На психотерапії до цього я часто говорила, що я відчувала наче мої кістки в дитинстві зрослись неправильно, що я якась не така як треба і я жила з цим відчуттям постійно де б я не була. Коли я дуже активно працювала над собою, у мене було відчуття наче я переламала собі всі кістки і зростила їх правильно. Це так і відчувалось, бо робота над собою це не просто. Це відгукується людям, бо не кожен знає як змінити все. І я не знала на початку. Це було дуже боляче, але це допомогло. Іноді треба зламати якусь кістку і виростити так, як треба тобі.


В одному відео ти рекомендувала почати змінювати життя із фізичної активності, читання, письмових практик та трекерів, чи вважаєш це універсальним способом?

У мене все почалося з трекерів. Чому я думаю, що це універсальний спосіб: трекери - це корисна рутина, яка структурує життя, дає ясність, чіткий план на місяць, потім ти робиш висновки, вносиш зміни. Я багато пробувала різних практик, дивилась, що мені допомагало, що я могла робити, тому тут все індивідуально. Силувати себе я б не радила, бо на шляху до себе ти маєш бути своїм партнером.

Зараз я маю близько 8 трекерів: для тіла, мозку і душі. Трекери виконують функцію дуже сильного якоря і що б не сталося, завжди можна до них повернутися. Це надійно, вони не підведуть і нікуди не зникнуть.

В другу чергу вони розвивають. Але спершу важливо стабільно себе почувати. Зі стану починається саморозвиток.

Для мене розвиток - це не стояти на місці, не жити на автопілоті. Помітити і усвідомити себе, свої почуття і думки - це вже саморозвиток, з цього і починається любов до себе, про яку часто питають. В своєму каналі я хочу звернути увагу на самих людей, щоб люди орієнтувались на себе і свій комфорт. У вас вже є все для щастя.

 

Навіщо потрібні “самокопання” і письмові практики? І чи можуть вони нашкодити?

Це не ті “самокопання”, де ти шукаєш в собі проблеми. Це момент, де ти виймаєш всі проблеми з голови, структуруєш їх і починаєш одну за одною вирішувати. Багато хто цього не робить. Якщо немає запиту і у вас все чудово у всіх сферах, то вам це не треба.

Але якщо є відчуття важкості, страху, шуму в голові, невдоволення, то практики з цим допомагають впоратись. Доки проблеми накопичуються в голові, може здаватися, що їх дуже багато і це тисне. Практики допомагають навести порядок в своєму житті та в голові. 

З ментального здоров’я все і починається. Не має бути такого, що “Ти собі все напридумував і іди просто працюй”, бо це радянські наративи Про свій стан треба говорити. В Україні ще не нормалізовано на побутовому рівні звертатись до психолога, якщо тобі важко, бо це соромно, часто викликає подив, не дивлячись на те, що ми популізуюємо це як можемо. Якщо в тебе болить нога - ніхто не скаже, що ти собі це придумав. З ментальним здоров’ям так само.

Мало людей зупиняється і задає собі питання “А що я про це думаю”, “А що я відчуваю?”. Боляче й боляче, а чому боляче? Якщо розібратись що саме тебе образило, зробити висновки - це вже рух вперед.

І також потрібно орієнтуватись на свої сили, якщо ти відчуваєш, що ти зможеш кожен день сідати, розкладати все по поличкам, розбирати своє життя і робити деякі висновки, то практики не зашкодять. Вони допомагають надіти окуляри щоб бачити ясніше. А якщо практики заплутують ще більше, то краще звернутись до спеціаліста.


Звідки ти брала практики?

В основному я вигадувала все сама. Описувала подіїі, аналізувала їх, намагалась зрозуміти чи є закономірності. Почалось все з саморефлексії не тільки по емоціям, а й по всьому життю. Потім зрозуміла, що треба ділити по темам. Я боролася з хаосом, задаючи собі різні питання. Одні допомагали, інші навпаки заводили у глухий кут.

Свої практики я не показувала одразу в каналі, а тільки коли я побачила, що мені багато чого допомагає, побачила, що допомагає на довгострокову перспективу. Тоді ж мені захотілось повернутись до якихось питань, бо життя швидкоплинне, все змінюється. Мені захотілося ще раз прогнати себе через все це Я зробила збірник, щоб можна було повертатись до нього час від часу. Дістала всі свої блокноти і зібрала все, що мені допомагало.

 

Кому самодопомога не допоможе на твою думку?

А: Людям з діагностованими психідними розладами і хворобами, тим чиї стани не підлягають самолікуванню і мають контролюватися спеціалістами з певним лікуванням. Також, при глибоких депресивних станах. В тому щоб звертатись за допомогою до фахівців немає нічого поганого чи соромного, і якщо лікування підбирається правильно, воно суттєво покращує якість життя.

Особисто я більше хочу допомагати людям, які заплуталися на поверхні.


Про що для тебе твоя підтримка людей в каналі?

Коли я була на самоізоляції і активно займалась собою, мені здавалось, що я перед великою прірвою і не знала з чого почати. Все життя виглядало заплутаним клубком, який я не знала як розплутати. Мені не вистачало людини, яка б сама пройшла це, і яка б сказала, що все буде добре і з чого треба почати.

 

Я маркетолог, і в своїй професії часто стикалась із визначенням цільової аудиторії, тож я розумію, що моя аудиторія - це та Алла, яка сиділа сама і не знала за, що їй схопитись. Мені захотілось створити місце, яке я шукала сама. Тому не хочу втрачати цей вайб, коли в канал можна прийти за підтримкою, поговорити, познайомитись, отримати знання, які подані тобі дуже просто.