Про неймовірну реальність такого насиченого життя молодої українки та секрети її постійної ресурсності ми поговорили з рестораторкою Анною Маклашевською.
Анно, перше питання, яке відразу хочеться поставити вам - як? Як вам вдається поєднувати, здавалось би, непоєднуване?
Навчатись, бути мамою і дружиною, займатись будинком, а при цьому не забувати про саморозвиток - все це я, чесно, не знаю, як в мене виходить, але, думаю, точно із допомогою богів, мудрістю, терпінням. Щось встигаю, щось - ні. Але у будь-якому випадку я - людина, яка намагається зробити все, що в моїх силах. І навіть трішечки більше.
Освіта, яку ви зараз здобуваєте, пов’язана з ресторанним бізнесом?
Нині я студентка магістратури, майбутній соціолог. Але також я вже маю диплом за спеціальністю “Монтаж, обслуговування устаткування та систем газопостачання”, була головою студради, навіть мала Президентську стипендію. Але вже тоді я навчалась не витрачати час дарма: вдень ходила на пари, а ввечері працювала у кафе та ресторанах.
Для юної студентки це дійсно звучить, як виклик. Це була вимушена робота у вас, чи вам вже тоді подобалась така сфера діяльності?
І так, і ні. У мене все спрацювало за принципом - фортуна любить сміливих. З часом я сама вивчила “адмінку”, бар, кухню і вже тоді розуміла, що одного дня теж хочу мати власний ресторан.
Чи є у вашому житті місце для хобі?
Мені подобається займатись спортом, але останнім часом на нього в мене просто немає годин у добі. Тому поки заняття на стопі. Та спорт у моєму житті все одно присутній, адже я - мама активного 9-місячного малюка, який почав цікавитись абсолютно усім і відразу. (Сміється). А взагалі мене певний час приваблювала сфера медіа: навчалась на курсі радіоведучих від відомої української радіостанції, потім працювала на радіо гостьовим редактором і навіть була ведучою на телебаченні.
До речі, про медіа сферу. Ви - дружина відомого рунолога, фіналіста “Битви екстрасенсів 21” Дениса Маклашевського. Як ви ставитесь до його популярності та фанатів?
Цілком нормально, адекватно і з розумінням. Я знаю Дениса таким, який він є, і таким його знаю лише я. А те, що за нами можуть ходити в магазині і обертатись, на нього дивитись, впізнавати на вулиці, навпаки у мене викликає усмішку.
Нині ви разом з чоловіком ведете спільний ресторанний бізнес. А чому ви вирішили відкрити саме скандинавський заклад?
Ще три роки тому у нас з чоловіком виникло бажання відкрити ресторан, який буде відрізнятись від інших своєю неординарною філософією та відповідною презентацією всіх наших знань про скандинавську міфологію та справжню історію про вікінгів. Денис - язичник, певний час прожив на острові в Данії, щоб поринути у сферу данської культури, а я вже давно захоплююсь історіями про Фрігг - богиня мудрості, дружина і мама. І зараз наша спільна мрія втілилась у реальність - в скандинавський ресторан “Kattegat” у самому центрі Києва.
Дуже важливо мати підтримку рідних, коли починаєш справу в цілому, а у вашому випадку вона просто життєво необхідна, чи не так?
Підтримку я отримую завжди в будь-яких своїх починаннях, а тим паче зараз, коли ми з чоловіком рухаємось в одному напрямку і доповнюємо одне одного і сміливі ідеї одне одного, підтримка реально дуже важлива, бо без неї важко самому бути в цьому світі.
Як ви відновлюєте свій ресурс? Адже щоб бути настільки активною пані і все встигати, потрібно точно мати двійника, можливо, і не одного.
Мабуть, як і для кожної дівчини, мені потрібно трохи часу приділити собі: сходити на манікюр та педикюр, зробити бровки, сходити до косметолога. А також я обожнюю просто зранку поніжитись у ліжку ще хвилин десять, випити кавусю у повній тиші - ці моменти наодинці з собою додають мені заряд енергії та відновлюють мій ресурс. Свою енергію і натхнення я черпаю з родини, з роботи і взаємовіддачі: я даю роботі, а вона - мені, те ж саме з родиною.
Якби все-таки доба мала не 24 години, а більше - щоб ви ще додали до свого звичайного дня?
Я б додала на годинку більше сну, спорт… Але відверто кажучи, навіть якщо збільшити тривалість доби, мені все одно буде мало (сміється). Щоб усим цим керувати, продумувати і креативити, мені завжди буде мало часу. І це факт. Я - активна, і ця активність мене ще більше надихає і заряджає.
