Вікторія – художниця сучасності. Людина, яка надихається людьми та внутрішнім світом. Сьогодні ми розповімо, як Вікторія вирішила стати художницею, чому саме такий стиль картин та як війна вплинула на її мистецтво.
Вікторія, ви сучасна художниця. Ваш вид діяльності обумовлений вашим вибором чи це, можливо, династично? Чому ви стали художницею?
Я займаюсь мистецтвом, бо це моє покликання. Це, так би мовити, фундамент, на якому я стою як людина. Малюю з дитинства, але серйозно займаюсь декілька років. В мене є шлях, яким я йду, займаючись мистецтвом, я чітко знаю для чого живу. Дуже часто по складних питаннях звертаюсь до Бога, і він дає мені відповіді, після цього народжуються сенсові полотна, завжди відчуваю цей звʼязок.
В якому стилі ви пишете? Про що ваші картини?
Багато експериментую, використовую різні техніки, працюю з олією, вугіллям та акрилом, тому я б сказала, що у моїх роботах присутня здебільшого експресія, почуття. Обожнюю працювати з олією, вважаю це найбільш «живий» матеріал. Зазвичай, я висвітлюю внутрішній стан, як рефлексію на те, що відбувається навколо.
А чи можна ваші картини поєднати в сучасний інтер’єр?
Справжнє мистецтво ніяк не підпорядковується тому чи іншому простору, тобто інтер’єру. Важливо тільки те, які емоції у вас викликає предмет мистецтва. Я дуже люблю, сучасне, змістовне мистецтво, яке ставить питання глядачу. Коли воно резонує та змушує замислитись.
Ваші картини – це відображення вас та вашого внутрішнього? Чим або ким ви надихаєтесь, починаючи нову роботу?
Мої картини – це безумовно частина мене. Роботи створюються по серіях, кожна серія має центральну тему, тому я завжди дуже глибоко занурююсь у сенси, досліджую, тим самим, намагаюсь із себе дістати все, що відчуваю та відобразити це на холсті. Насамперед надихаюсь людьми та своїм внутрішнім світом, дуальністю, яка притаманна кожному з нас. Різноманітністю та полярністю почуттів,в одній людині – цілий світ. Де, від доброго до поганого лише один крок.
Як війна вплинула на ваше мистецтво? Можливо, відбулось переосмислення та зміна у стилі картин?
Я ще до повномасштабної війни відчувала, що щось страшне наближається. Образи на моїх картинах ставали усе більш драматичними. Це було ніби, як мій внутрішній стан, я занурювалась у себе і не могла взагалі зрозуміти, звідки цей страх, чому все так важко. Хоча, війна, звісно триває з 2014 року, тим паче я із Луганської області приїхала до Києва, якраз, коли все починалось, я полишила свій дім, просто усе, для мене це була велика втрата, яка сильно вплинула на мене і мою творчість,і саме у 2014 році був той кардинальний поштовх до мистецтва.
Як ви думаєте, чи змінити війна мистецтво в Україні? Що саме може змінитись?
Мистецтво стає глибшим, воно стає більш живим, не поверхневим. Набуває важливих, простих сенсів, дещо жахливих, на межі життя та смерті. Думаю воно обовʼязково стане більш сміливим, та самобутнім.
Чи долучались ви до благодійних виставок, заходів?
Так, я і до війни брала участь у благодійних заходах та аукціонах, де збирали гроші на медичне обладнання у дитячі лікарні для хворих діток, разом із фондом «Мамине серце». На останній виставці, яка проходила у Бучі разом із галереєю KOSENKO ART GALLERY , ми збирали гроші на тепловізори.
Багато хто не розумію сучасне мистецтво, посилаючись на минуле: раніше було краще. Що ви на це можете сказати?
Питання про сучасне мистецтво - моє улюблене.
Багато кому важко зрозуміти сучасне мистецтво. Якщо сучасне мистецтво здається жахливим, вульгарним, попсовим, або депресивним, треба розуміти, що це і є відображенням сьогоднішнього стану людини у суспільстві і світу в цілому.
А чи можна придбати ваші готові роботи? Чи ви працюєте лиш на замовлення?
Я працюю здебільшого над проєктами. Це мої спостереження та мої думки, все, що я хочу сказати.
Коли це робота на замовлення, то здебільшого це робота над зображенням, а не над емоцією. А я працюю з емоціями, з почуттями. Можуть бути роботи на замовлення, але, якщо ми добре зрозуміли одне-одного із замовником. Взагалі, це творчість, яка йде від мене і якщо, мої роботи подобаються глядачеві, то я можу з радістю поділитись своїм мистецтвом.
Які плани на майбутнє?
Зараз мої роботи поїхали на виставковий проєкт у Луцьку “Космогонія сенсів”.
Веду перемовини, щодо того, щоб мої роботи були представлені у Європі. Як художник намагаюсь показати катастрофу і біль війни як їх бачу я.
