матеріал підготувала: Лук’янець Катерина
Вона відчуває впевненість в собі й своїх діях. Вона більше не боїться образливих коментарів чи критики. Вона довіряє собі та своїй інтуїції. Вона вірить у свою справу, потенціал і впевнено рухається до мети в тиші та з інтригою для оточення – це все про Аню Іщук (один з її дописів). Вона – молода дівчина, чиє бачення світу надихає. Вона працює в SMM, є редакторкою в September та в той день, коли ми робили інтервʼю вона стала засновницею нового українського бренду travneeva. Сьогодні ми поговоримо про її роботу, навчання, творчість та як їй вдається працювати так багато і не вигорати. А також ми дізнаємось, де Аня шукає натхнення.
@i_am_insaneee
У вас дуже мінімалістичне та красиве бачення цього світу, ви транслюєте це у своїх фото. Розкажіть, хто і що вас надихає.
Мене надихають в першу чергу фільми, від романтичних драм до моторошних трилерів. Я обожнюю дивитись на світ через призму свого об’єктива, саме тому я бачу його, наче якийсь кінофільм. Також моїм натхненням є Pinterest, Tiktok, Instagram, загалом усі соціальні мережі, де можна знайти якихось інших людей, які проявляються. Найбільше мене мотивують та надихають мікроінфлюенсери, мікроблогери – цікаво спостерігати за їхнім розвитком.
Ви – це про ранки. У вас навіть є тату morning lover, тому хочеться почути, яким є ваш ідеальний ранок?
Мій ідеальний ранок розпочинається супер рано, о годинці шостій, сьомій коли увесь світ ще спить, а я вже можу робити якісь свої рутинні справи. Зранку я дуже люблю заварювати чай, вмикати музику або ютюб на фон та планувати день. Я люблю робити все дуже неспішно, перші годинки дві повністю не відповідати на робочі запитання, не робити нічого пов’язаного з працею, а тільки все для себе: сходити в душ, прийняти ванну, зробити якусь масочку – речі, що непов’язані з роботою. Тому ранок – це якраз таки момент, коли я наодинці.
У вас виходить самій так рано прокидатись чи ви спеціально це робите?
Я встаю з будильником, сама я так рано не прокинуся, але це моя звичка. Зі шкільних часів встаю дуже рано, це в мене пішло від тата, він також любить прокидатися вдосвіта.
Ви навчаєтесь на факультеті журналістики, хоча зараз ви дуже мало згадуєте про це в блозі. Які ваші очікування від навчання справдились, а які ні?
Я навчаюся на 4 курсі Львівського національного університету імені Івана Франка і хочу сказати, що я хотіла поступити на журналістику – це був мій перший пріоритет по списку при вступі. Загалом все достатньо так, як я й очікувала. У мене університет не стоїть на першому місці, тому я не вважаю себе відданою студенткою, але загалом, мені подобається навчання, в кожному семестрі є якісь предмети які хочеться відвідувати та вчитися на 5, де викладачі також зацікавлені у тому, щоб розповісти нам щось неймовірно корисне, а є ті предмети, на які завжди хочеться знайти виправдання і ще тиждень туди не ходити.
Що університет дав особисто вам?
Університет – це класне місце, де можна знайти людей близьких по духу. На жаль, роки мого навчання припали на ковід і повномасштабну війну – відповідно ми провчились дистанційно і зараз лише на 4 курсі ми почали виходити очно, і то не на всі пари. Тому мені не настільки пощастило, але загалом, університет – це місце, де можна знайти дуже класних людей.
Ваш візуал в Zelen’ просто фантастичний, Розкажіть якісь деталі про цю роботу.
Загалом Zelen’ – це справді класна компанія, яка складається з кав’ярні, шоуруму українських брендів, власного великого кондитерського цеху і я є залученою до всіх цих компонентів, але насамперед веду саме сторінку кав’ярні. Я там працюю вже понад два роки й це справді місце моєї душі. Цікаво, коли я почала працювати в Zelen’, то я закинула трішки свій блог і, відповідно, вся моя енергія, ресурс, ідеї перейшли в Zelen’ тому це можна, грубо кажучи, назвати певним моїм блогом, адже я там також час від часу з’являюсь в сторіз та у візуалі.
Де знаходите ідеї для контенту?
Ідеї я знаходжу і в Pinterest, і в різних інших закладах, які знаходяться, наприклад, в Києві, Одесі, Тернополі. Люблю SMM який розвинутий в Україні. І не менш важливою є команда Zelen’, яка, певно, найкраще генерує ідеї, бо таких ідей не можна знайти – це душевні, класні моменти, які просто виявляються, ми їх беремо і знімаємо, бо камера в мене практично завжди з собою.
Плануєте продовжувати роботу в цьому місці?
Так, Zelen’ планує розширюватися – це має бути мережа кав’ярень та ще більший цех, тому мені дуже подобається бути залученою до цього процесу тому я хочу продовжувати працювати далі.
Дуже цікаво дізнатись про ваш новостворений бренд. Яка його особливість та ідея?
Загалом [травнева] – це бренд, який я запустила 5 листопада. Він був у процесі роботи близько року. Він втілює мої цінності ранкової рутини: такого повільного ранку, заварювання кави, запалювання свічок. Коли просто хочеться сидіти, ні з ким не спілкуватись і бути десь у своїх думках, про щось мріяти та бути в моменті – це якраз таки про цінності, які несе бренд.
На які труднощі ви натрапили на шляху до його створення?
П’ятого листопада відбувся запуск, уже є перші продажі, я цьому дуже рада. Також щаслива, що в мене є неймовірне оточення, яке підтримало мене у день запуску і протягом цього року, тому що були моменти, коли насправді опускалися руки. Минула зима була важкою, усі ми зустріли часи блекаутів і, на жаль, це був період, коли кераміка, яка є основним продуктом магазину, не могла нормально вироблятися, через те, що не вистачало світла, щоб зробити гарний випал. У цих умовах було важко і я думала, що [травневої] вже не буде. Далі я планувала запускати бренд у травні, мало бути символічно, але на жаль, все також не вийшло як я хотіла, були свої особисті моменти, дуже сильна перевтома через інші проєкти. Загалом мій бренд зараз – це більше дороге, дуже щире задоволення, чим справді робота. Надіюсь, далі буде краще, легше і вірю, що все буде добре!
@travneeva
Про роботу в September. Яким чином ви потрапили в журнал та які ваші обов’язки?
Загалом, це ще одна річ, якою я можу завдячувати університету. На третьому курсі, рік назад, мені було потрібно пройти практику в якомусь видавництві, журналі, радіо, чи телебаченні – це могло бути будь-що. Чомусь я вирішила, що ідеальним місцем для мене стане журнал September (я навіть інших варіантів не розглядала). Я писала на різні пошти медіа, не могла дочекатися відповідей, тому що всі поштові скриньки були переповненими, але я не опускала рук. Я знайшла контакт напряму власниці журналу і вона мене взяла на проходження практики. На початку я писала декілька статей на тиждень, які виходили на сайті, в Telegram і відповідно, вони пішли мені як практика. Далі ми з ними роботу не завершили, я ще трішки простажувалася і вони мене взяли на роботу, на посаду креативного редактора. Зараз я вже пів року працюю і мені це шалено подобається, це неймовірна приналежність: до крутого жіночого комʼюніті, до сильних людей, до великих проєктів, брендів – тому я щаслива бути на цьому місці. Що до моїх обов’язків, то наразі я займаюсь статтями, дописами, візуальними моментами, рекламними інтеграціями які ви можете бачити у Telegram та на сайті журналу.
Ваше життя сильно пов’язане із соціальними мережами. Як ви від них відпочиваєте? Можливо, маєте якісь поради для людей, які теж працюють у цій сфері?
Вся моя робота пов’язана із соціальними мережами, насамперед з Instagram та Telegram. Наразі я вчуся відпочивати, раніше в мене взагалі цього відпочинку не було, але цього літа я вирішила повністю переформувати своє життя і тепер вихідні у мене справді вихідні. В суботу та неділю я відпочиваю, не маю роботи та робочих дзвінків – це справді важлива річ. Але загалом, у мене немає якогось сильного вигорання або перевтоми, тому що це справа якою я живу. Я шалено люблю бачити фідбек людей, це дуже надихає, тому соціальні мережі для мене – це класна штука. Загалом, щодо відпочинку то найкращим рішенням стає час від часу виїжджати за місто, або в гори, щоб повністю перезавантажитись і щоб взагалі не було зв’язку. Відпочивати постійно з друзями, з людьми, з якими не хочеться брати телефон до рук. Так і виходить працювати та не вигорати.
Якщо ми вже торкнулися теми відпочинку, чи маєте ви якісь хобі, чи на них не залишається часу?
Загалом вся моя робота, яка в мене є зараз це і фотографія, і письмо статей - це речі, які були моїми хобі і які просто перейшли в монетизацію. Тому по факту вони залишаються моїми хобі, але за них ще платять гроші (посміхається). Загалом, люблю читати книги, а також наразі я займаюся йогою - це місце де можна повністю відпочити від телефону, роботи, зайвих думок і привести своє тіло в кращу форму.
Якби потрібно було обрати фільм, серіал або книгу, в якому ви б жили, який або яку ви б обрали?
Цікаве питання, але насправді складне, не можу своє життя вписати в якийсь конкретний фільм, серіал чи книгу. Моє життя особливе (посміхається), але я б могла обрати улюблені фільми, серіали, книги. Серіал – це «Шерлок» з Бенедиктом Камбербетчем, я бачила його різними мовами декілька разів і, напевне, мене приваблюють там загадки, що постійно відбувається якийсь рух і те, що славнозвісний Шерлок не сидить на місці. Це дуже гарно описує мене, я не можу сидіти на одному місці, мені постійно треба кудись рухатись, бігти, щось робити, з кимось спілкуватись. А якщо взяти книгу, то це буде, Елізабет Ґілберт «Їсти, молитися, кохати» люблю її та шалено люблю екранізацію, мені дуже відгукуються різні моменти в різні періоди життя.
У вас є людина, або актор чи герой на якого ви рівняєтесь?
Таких людей немає, мене завжди такі питання заводять у глухий кут, тому що я ніколи ні на кого не рівняюсь. Мене завжди надихав мій тато, він дуже важлива для мене людина в житті, але загалом я рівняюсь лише на себе. Я обожнюю порівнювати себе із собою. Ось, наприклад, недавно я проводила аналіз того, яким було моє життя рік назад і яким воно є зараз, і я шалено задоволена своїм розвитком. Тому я не люблю рівнятися і загалом не сильно люблю слідкувати за чиїмись життями. Я мало за ким слідкую в Instagram на постійній основі, я швидше буду переглядати якісь бренди, або кав’ярні, щоб надихатися для роботи, але не людей.
У себе у блозі ви написали, що «захоплюєтесь із сором’язливістю кожним компліментом у свою сторону», а які компліменти вам запам’яталися найбільше?
Я щиро люблю компліменти щодо зовнішності, це завжди додає впевненості. Я люблю компліменти щодо свого волосся, бо я багато часу приділяю йому. І, напевно, компліменти, які мені шалено подобаються – це про запах, коли людина каже, що у мене класні парфуми це завжди надзвичайно приємно. Я їх, зазвичай, не відчуваю, бо вони підходять мені, але коли люди це помічають ніби нагадує мені, що я зробила класний вибір, у мене класні парфуми й загалом життя стає ще кращим (посміхається).
Яким ви бачите своє життя через 5 років? У яких сферах ви плануєте розвиватися?
Загалом я не дуже люблю планувати своє життя надовго вперед, 5 років для мене це забагато. Я люблю зазвичай дивитися на декілька місяців як усе буде і через рік, приблизно, і то це вже багато. Але якщо брати вже 5 років, то я бачу себе ще більше реалізованою і впевненою в собі, у своїх діях, рухах, зовнішності людиною. Я бачу себе в якомусь автомобілі, я дуже мрію про машину, хочу нарешті здати на права, отримати їх і бути ще вільнішою. Я хочу розвивати свій бренд, мені дуже цікаво як загалом усе буде, я на самому старті – це шалена, цікава історія, яка справді надихає. Також я планую розвиватися у фотографії, мрію оновити техніку, мати щось супер професійне і створювати якісь реально круті проєкти та зйомки. Розвиватися як людина.
Як щодо вашого місця проживання, ви б хотіли змінити Львів на якесь інше місто або країну?
Я живу у Львові вже четвертий рік, до того жила 17 років у Луцьку – це моє рідне місто. І наразі Львів мене повністю влаштовує для життя, я дуже люблю його і мрію пожити в різних його районах – це шалено цікаво, тому що вони як невеличкі різні міста, за своєю атмосферою та колоритом. Також у мене є бажання пожити в майбутньому трішки в Києві, а також в Одесі. Наразі я не бачу свого життя за кордоном, тому найбільш ймовірно, що я залишусь у Львові, ну принаймні наразі мені так здається.
