Маркетинг – це одна з тих професій, що знаходяться в постійній трансформації. У сучасному світі, важливо бути активним, характерним та амбіційним. Ці якості є ключовими для досягнення успіху. В інтерв'ю для журналу GOSSIP – Тетяна Сківка. ЇЇ професія – будувати імідж, створювати попит та налагоджувати продуктивну комунікацію. Вона добре розуміє, що час — це найцінніший ресурс, а отже, їй відкриті нескінченні можливості. Знайомимо вас із гарною, успішною жінкою та прекрасною мамою.
Чому ви обрали маркетинг для розвитку власної кар’єри?
Маркетинг з дитинства був для мене хобі, яке згодом стало джерелом доходу. Пам’ятаю, як в дитинстві я всьому двору розповідала про круті «фломбастери», які не стираються. Робила це з таким захопленням, що батьки однолітків потім реально їх шукали. Вдячна своїм батькам, що вони дали мені право вибору професії. Маркетинг – це свідоме рішення. Моя кар’єра розпочалась зі сфери HR, та криза 2008 року розставила все по місцям. Згадала про маркетинг, зрозуміла, що це моя стихія. Коли мене запитують, що для мене означає моя діяльність, я кажу: «Людина може приносити користь собі і людям тільки тоді, коли «горить» своєю справою, коли кайфує від того, що вона робить, то ж, я горю, їду на велосипеді, що горить і все навколо так само яскраво горить!»
Тетяно, наразі ви працюєте маркетологом в Reynaers Aluminium. Розкажіть про вашу роботу в компанії.
Я працюю в Бельгійській компанії Reynaers Aluminium. Вона спеціалізується на розробці сучасних, надійних та енергоефективних світлопрозорих конструкцій із алюмінію: вікна, двері, розсувні системи, фасади і тд. Вся продукція відповідає найвищим вимогам з точки зору безпеки та комфорту, що надважливо під час дії воєнного стану. В 2023 році розроблене спеціальне системне рішення SUNRISE, для відбудови України. В нашому офісі я відповідаю за весь комплекс маркетингу. Зазвичай, коли люди чують це слово, то думають, що це тільки реклама й розваги. Насправді, це верхівка айсбергу. Якщо PR кампанія по просуванню продукції вдалась – і всі дізнались про її якість; якщо клієнт задоволений, бо їм на зустрічі презентували необхідні технічні каталоги; якщо цікавий контент в соц.мережах спрацював і додав «тепленьких» лідів; або ж івент пройшов злагоджено та на вищому рівні, і ще більше людей дізналось про компанію – це все заслуги маркетологів.
Об’ємний шмат роботи займає організація івентів, а в рік ми їх проводимо близько 50: вебінари, семінари, форуми і тд. Я працюю в команді з іншими спеціалістами, і разом ми генеруємо та втілюємо круті ідеї. Підбираючи людей для співпраці, я завжди ретельно перевіряю їх: від дизайнерів до SMM-менеджерів та копірайтерів. Маркетолог, як людина-оркестр, знаходить спільну цікаву мету для всіх учасників конкретної задачі, і тоді створюється синергія, всі готові шукати рішення. Як і раніше, так і зараз мене драйвить безмежна кількість проєктів, які можна реалізовувати. Особливо ті, в яких відчувається дотичність до досягнення цілей сталого розвитку, та ті, що надають можливість для професійного розвитку спеціалістів. Роботи багато, та я із задоволенням йду цим шляхом!
Щоб закріпитися на ринку та бути успішним спеціалістом у вашій сфері, потрібно постійно підвищувати кваліфікацію. Чи проходите ви тренінги, курси для підвищення кваліфікації?
Якщо маркетолог не буде вчитися протягом життя та підлаштовуватись під реалії сьогодення, його чекає неминуча роль стагнації. Як відрізнити професіонала від дилетанта? Професіонал постійно в собі сумнівається, вивчає нове та в постійному пошуку інформації, а дилетант все на світі «знає».
Подобається, коли моя експертність йде попереду мене, коли звертаються за моєю думкою, сподіваючись на прекрасний результат. Саме тому я постійно підвищую рівень своїх знань. Зараз вивчаю ШІ та просування в телеграмі, відвідую конференції з маркетингу, а також їжджу в наш Бельгійський офіс.
Цікаво, а як маркетинг впливає на ваше життя? Що помічаєте ви, чого не бачать інші?
Моя спостережливість працює 24/7, навіть коли й не дуже й хочеться. Наприклад, гортаючи меню в ресторані я можу назвати щільність паперу, в якій типографії його друкували, і, офсетний це чи цифровий друк. Аналізую всі рекламні біл-борди. Підписана на пабліки де публікують виключно рекламу, якою я надихаюсь.
Розкажіть, а як ви знімаєте стрес від роботи? Що допомагає вам бути в ресурсі?
Моя донька (посміхається). Вона дає мені дуже багато, сама того не розуміючи. Це моя підтримка, мій привід не здаватися та рухатись вперед. Обожнюю подорожі, де наповнююсь місцевим колоритом та краєвидами. Саме тут відбуваються внутрішні трансформації, перезавантаження. Один із дієвих способів аби заспокоїти душу та серце – міцний чай з бергамотом і джазова музика. Донати допомагають відчути дотичність до чогось доброго та хорошого. Ще зустрічі з рідними: сестрою, плем’яшками, подругами. Смачні вечері з коханою людиною.
На початку повномасштабного вторгнення ви виїхали з України, але досить швидко повернулись. Чому?
Виявилось, що любов до рідної землі настільки міцно вплетена в мою ДНК, що любити Батьківщину на відстані у мене не вийшло. Тим паче, що ми були у сусідній Польщі. І діти, ну, дуже наполягали на поверненні.
Тетяно, наразі ви пишете дитячу книгу. Нетипово, як для маркетолога. Чому саме дитяча література?
Це цікава історія, вона пов’язана з котом, дочкою та психологією (посміхається). Психологія була зі мною з самої юності: то побалакаю з сусідською дівчинкою і їй вже стає легше, то підтримаю словом друга, і він вже на новій більш успішній роботі. Закінчивши додаткову освіту, мої знання та навички з психології стали приносити ще більше користі оточуючим. Потім у мене з’явився сірий кіт – Димок, жартівливо я його називала «Крольчепунс», якось прижилось це прізвисько. Одного разу мені наснився сон, де він був у ролі чарівника, який допомагає діткам пізнавати їхні емоції: злість, кохання, заздрість і тд. І вже згодом у мене з’явилась дочка, коли вона підростала, то зустрілась з власними емоціями. То ж, між поясненнями, що до чого: як не заздрити, а радіти за людей, як не боятися страху, а йти наполегливо вперед, я почала думати над створенням книги. Маючи знання з психології та практикуючі власні методи з донькою: «двох долоньок», «мініпутики», «п’ятиповерхівки та дев’ятиповерхівки» я почала її писати. Вирішила залишити оригінальну назву «Сни про Крольчепунса», адже саме так я все і придумала. Впевнена, що вона стане у нагоді не лише дітям. В моєму оточенні, по сьогодні, трапляються люди, які не вміють розпізнавати свої емоції, бо дуже часто вони вже психологічно травмовані з дитинства. Отже, буде цікаво і дітям, і дорослим. Планую презентувати її в 2025 році!
Фото: Руслан Марченко instagram.com/russmarchenko/
