Серед хвиль невпинної боротьби зі злом знаходиться та, хто несе на собі відповідальність за подолання випробувань, з якими стикнулися наші сміливі люди. Лісневська Наталя – адвокат та експерт з медичного права, авторка книг та лекцій на тему МП. Наталя працювала заступницею МОЗ України, а наразі проходить навчання в США. Work and life balance – це про неї! Мама двох дітей, яка невпинно будує кар’єру, реалізує усі свої сміливі плани та виховує майбутніх лідерів!
Наталя, ви успішний адвокат та експерт з медичного права. Розкажіть, як взагалі прийшли в професію?
Насамперед, дякую ситуації, що допомогла зробити мені правильний вибір. За скільки років успішної роботи адвокатом я точно можу сказати, що професію обрала не випадково і дуже правильно. Взагалі я хотіла вступати на факультет журналістики, адже ще з юності багато пишу, що на сьогоднішній день переросло в декілька власних книг. Навіть в школі вчителька казала, що перевіряє спочатку роботи всього класу, а потім бере мій твір, бо по обсягу він такий, як пише весь клас (посміхається). Але мене відмовляли від журналістики в 90-ті ця професія ще не була достойно оцінена, а друзі батьків, які займалися юриспруденцією, спрямували, порадили та допомогли зробити цей вибір, і ця спеціальність, в якій дійсно змогла реалізовуватися. І ніхто не забирає у мене можливість писати. Мабуть мені пощастило з викладачами. Я вчилась в червоному корпусі в КНУ ім. Т. Шевченка. Мені довелося вчитися в людей, які створювали українську правову систему. І вже з другого курсу я проходила стажування в Верховній Раді. Це було надзвичайно цікаво та захоплююче, а моє бажання справедливості тільки допомагало розвиватися в адвокатурі!
Наталя, а чому ви обрали медичне право?
Насправді, я не обирала медичне право, скоріше воно обрало мене. Мій вибір обумовлений внаслідок трагічної події. Протягом року після випуску з університету загинув однокурсник, дуже близький мій друг. Загинув, як тоді я думала, внаслідок лікарської помилки. І я заглибилась в нормативні матеріали, почала цікавитися цією темою більше. Я настільки глибоко почала вивчати медичне право, що зрозуміла: у нас не багата нормативна база з цього приводу і в ній є велика потреба. Зараз про медичне право говорять більше. Знають більше. Вже читають спеціальні курси для адвокатів, є спеціалізація в університеті, читають курси для суддів. Тобто, медичному праву приділяють увагу. А я була, можна сказати, на початку зародження медичного права в Україні.
Ви лікарський адвокат. З якими проблемами та питаннями до вас звертаються в Україні сьогодні?
Дуже багато класичних медичних справ у лікарів, коли пацієнти позиваються і ми мусимо будувати документи та доводити невинуватість медичних працівників. І зараз, звичайно, внаслідок того, що в Україні війна, питання мобілізації стоїть гостро, надходить багато звернень та питань по темі ВЛК. Я не займаюся всіма питаннями мобілізації, але ВЛК - це медичне питання, тому звертаються і пацієнти, і лікарі. Мені надзвичайно важливо допомогти усіх хто цього потребує, адже коли люди знають свої права і обов'язки, не отримують інформацію з пліток та чуток, а розбираються глибоко в питаннях, що їх хвилює, стає простіше та спокійніше жити. 
Наталя, ви працювали заступником Міністра охорони здоров’я України. Чи мріяли ви про цю посаду? І чи повторили б такий досвід?
Не мріяла, але була приємно вражена, що саме мені запропонували цю посаду. Я почала працювати заступницею МОЗ України в тяжкі для нашої країни часи. На посаду заступниці МО претендувало багато потужних людей, класних лікарів, можливо, достойніших за мене, але тоді вибір був зроблений на мою користь. Я думаю тут значну роль відіграла сміливість, яка була так важлива під час Революції Гідності. Сміливість не боятися виходити в суд, коли заарештовували наших медиків. Сподіваюсь, що я гарно відпрацювала свою каденцію. Ну, принаймні, нарікань на мою роботу від медичної спільноти я не чула. І я щаслива, що глибше дізналася про багато важливих для медиків речей, про які б не дізналася, якби не потрапила б в міністерство. І це був важливий етап для мене, для того, щоб стати ще кращим адвокатом для лікарів. Але, насправді робота в міністерстві – це рік не бачити родину, об'єктивно, коли не вистачає часу ні на що. Чи готова я ще раз забрати у дітей певну кількість спільного часу? Я не знаю. Не однозначно. І насправді, я б воліла навіть, якщо працювати з державою, бути радником міністра. Адже знаю, що можу бути корисною.
Наталя, ви працююча мама, 100% кар’єрист та віддана свої роботі жінка. Скажіть, який Бог тайм-менеджменту вас поцілував? Як ви встигаєте розвивати кар’єру, вчитися новому, викладати лекції та писати книги?
Мій Бог тайм-менеджменту – це моя можливості які мені дає моя мама (посміхається), яка в будь-який момент, коли мені потрібна її допомога, закриває всі тили. Я багато навчаюсь та досягаю, але мої близькі – моя підтримка та опора. Навіть зараз, я знаходжусь в США на навчанні, і зі мною прилетіла моя мама та діти. Є успіх, а є зворотна сторона успіху. І я можу сказати, що моя мама – це моя зворотна сторона успіху. Вона допомагає закрити технічні питання, на які мені не вистачає сил та часу. Завдяки їй я багато встигаю та будую власну кар’єру. Мій успіх – це верхівка айсбергу.
Ви мама двох дітей. Нещодавно ваша донька отримала нагороду одного з найпрестижніших студентських клубів в США посівши призове місце. Як зайнята мама виховує дітей? Які сенси ви вкладаєте у їхнє виховання?
Я намагаюся не виховувати дітей, а спрямовувати їх в житті так, як робили це зі мною. Насамперед, я хочу, щоб вони були людяні і освічені, а далі вони зможуть реалізовувати свій шлях так, як їм сподобається. Донька отримала нагороду з біомедицини, вона вже обрала цю спеціальність, але якщо б вона обрала іншу – я б підтримала її вибір. Діти вчать мови, розвиваються всебічно та мають купу хобі. Я намагаюся з дитинства давати їм достатньо свободи для прийняття власного рішення. Вони моя гордість та мій позитив (посміхається).
Наталя, ви авторка багатьох книг з медичного права і зараз працюєте над ще однією своєю книгою. Розкажіть про тему та мету?
У мене батьки шкільні викладачі, ще з дитинства я багато читала та писала. Я люблю книги і мені дуже подобається їх створювати (посміхається). Але наразі – це наукова література по спеціальності. І зараз я готую ще одну книгу, але вже англійською мовою по результату мого навчання тут, в США. Ця робота присвячена правовому становищу медиків під час війни (збройного конфлікту) в Україні йде війна, яка спровокувала тему про правове становище лікарів, я вирішила глибше розібратися. Багато речей досліджено, багато норм закладено в Міжнародному гуманітарному праві, але коли ми бачимо, що це не реалізується, не працює, я зараз заглибилась в нормативні матеріали, дуже хочеться знайти формулу, яка буде працювати, що було б бажано додати для того, щоб лікарі дійсно були поза війною і могли якісно працювати. Сподіваюся, що наступного року я зможу завершити і видати книгу!
