Авторка: Алла Гоцман – психолог арт-терапевт, сексологиня, авторка курсу «Уроки сексуальності».
Чого хоче жінка? Всі захоплено заплескають в долоні, і поллється гомінкий струмок побажань. Але якщо питання трішечки перефразуємо: Жінко, а чого хочеш власне ти? Ось папірець, ось ручка, пиши… Ну, що розпочнемо?
Пункт 1. Щоб мене любив мій коханий, коханець, начальник, мама і так далі.
Але ж, люба, ти пам’ятаєш, що секрет бажань полягає у тому, щоб це було лише між «ти і ти»? Спробуємо ще раз? – Я хочу полюбити себе!
І тут ти хапаєшся у паніці за завісу несприйняття, прикриваючи біль невдалих стосунків, шрами батьківських невдоволень, втягуючи живіт та маскуючи усе те, що робить тебе вразливою. А якщо я тобі скажу, що кожен раз, коли ви промовляєте слова «Я тебе кохаю» іншій людині, насправді ви щосили кричите «Я люблю себе до безтями поруч з тобою». Висновок: Полюби себе!
Перейдемо до пункту 2. Я хочу, щоб мене розуміли.
Де ж тут пастка бажання, запитаєш ти? Ми не вміємо вдало чи зовсім комунікувати із людьми. Іноді всі наші думки базуються лише на припущеннях, домислах та особистих фантазіях. Тому нумо знову перефразовувати наше бажання. – Я хочу мати справжнє розуміння того, хто я є. Щоб це зробити, потрібно найняти приватного детектива, який допитає безпристрасно усі твої особистості, alter-ego, перебере усі твої маски та продивиться домашнє відео твоїх ролей, здійснить перехресний допит твоєї «тіні» і voi la ти на шляху до прозріння. На щастя чи на жаль, це – непереривний процес, але він вистелить червоним килимом стежку до любові до себе!
Рука тремтить, але пише наступне бажання: Я хочу уваги!
Достойне бажання, ми хочемо уваги із першим криком появою на світ, із першою істерикою в магазині іграшок та докором у погляді на черговий «не-той-букет» чи взагалі «міг-би-квіти-хоч-купити». На щастя, соцмережі щедро насиплять тобі «лайків» та «сердечок», але все ж таки знайдуться «печерні тролі», які заволяють: «Потрібно бути скромнішим». Але врешті-решт, таке благання уваги онлайн схоже на дитяче-минуло-столітнє телефонування таємному коханню та кидання слухавки. Хіба ти гідна такої уваги? Все так незручно і заплутано. Тому бажання ось таке: Я хочу приділяти собі більше уваги! Як тільки ти звернеш увагу та свої потреби та почуття, їх відчують інші.
Готова озвучити наступне бажання? Я хочу все контролювати!
Я тебе дуже розумію. Здавалося б, бути безпорадною інфантильною дівицею має свої бонуси, але таке регресування не всім по душі чи по кишені. Все наше життя ділиться на два світи – «Ну скільки ще?» та «Можна іще трішки!». І що ми втрачаємо у цьому замкненому колі? – Насолоду жити у моменті. Ми прагнемо контролювати час наче ми безсмертні. Подивись на свій графік! Припини з острахом дивитися на своє життя наче на музичну скриньку, де балерина крутиться, та й крутися, але ж заведена пружина невічна. Жодна людина немає імунітету до форс-мажорів, а отже жодна людина не може контролювати всесвіт. Відпусти це бажання тотального контролю і разом із ним ти відпустиш тривожність, сором за прокрастинування та розчарування. Живи із бажанням рухатися у ритмі tempo rumbato – вчасно прискорюйся та вчасно сповільнюйся. Не контролюй своє тіло, а відпусти його у шалену подорож «Бути собою».
Тож, запитай себе ще раз: «Чого я хочу насправді?»
