Home

Марина Муравйова: Люди, які несуть надію

Першим кроком на шляху любові до себе – є прийняття. Пригнічуючи свої бажання, ми не отримуємо задоволення від життя. Як це виправити? Спочатку необхідно відключитися від оцінок оточуючих і зосередитися на своїх потребах. А краще – звернутися за допомогою до спеціаліста. Сьогодні ми поговорили з Мариною Муравйовою. Марина – психолог, сексолог, цвяхотерапевт, засновниця жіночого проекту «DONNA», яка пройшла шлях до прийняття себе!


instagram.com/psy.muraviova

 

Марино, скажіть, яку роль психологія відіграла у вашому житті? Як взагалі психологія з’явилася у вашому житті?

Своє життя я б поділила на дві частини: я – до знайомства з психологією, та я – після, коли моє життя перевернулося на 180 градусів. Це припало на період мого тридцятиріччя. Вікова криза мене також не оминула. Я переїхала в Бориспіль, залишивши своє рідне місто, друзів, моє оточення та звичне життя і мені довелося починати життя з 0. Я ставила собі питання: а чого я насправді хочу досягнути в своєму житті? Чому трапляються певні події, які часто повторюються, як сценарій? Я звернулася до психолога і це було найкраще рішення в моєму житті (посміхається). Близько 5 років я була в терапії, поступово розуміючи, що мені дуже близька психологія, її принципи, вчення про людей, їхню поведінку. Я на собі відчула зміни. Мені стало цікаво – а як це бути по ту сторону, зі сторони психолога? Тому я прийняла рішення вступити до університету та отримати другу вищу освіту за спеціальністю психологія. Вже під час навчання я усвідомила – так, це моя стихія; моє призначення – бути психотерапевтом, допомагати людям і бути поряд під час змін, які з ними відбуваються.


Сьогодні психологи кажуть про прийняття себе та пошук опори в собі. А що означає бути собою в наш час?

Опора є внутрішня та зовнішня. Зовнішніми опорами можуть бути улюблене заняття, хобі, близькі люди, оточення. А внутрішні опори – це те, що є завжди в нас, навіть якщо зовнішні опори відпадають: упевненість, віра в свої сили, безоцінне ставлення до себе. Бути собою – це про прийняття себе, де людина приймає себе такою, якою вона, але водночас є відкритою до змін. Це про відчуття свого тіла. Часто ми чуємо інших людей, але не чуємо себе. Прислухаємось до думки інших, а свою відкладаємо у довгий ящик. Важливо відділити бажання, очікування, сподівання інших людей від того, чого насправді хочете ви. Тобто, бути собою у наш час - це відчувати та любити себе саме такою, якою я є зараз, але розуміти свої потреби та бажання, приймати зміни, які відбуваються у моєму житті та/або моєму тілі, і бути готовою звернутися за допомогою до інших за такої потреби.

 

Скажіть, а ви самі через це також пройшли? Теж вчилися по-справжньому любити себе і приймати таку, якою ви є насправді?

Є чудовий вислів, скажу своїми словами: «Психолог – це людина у якої на тілі є багато шрамів; а клієнт – це людина із ще відкритими ранами!». Так, я сама пройшла цей шлях, вчилася приймати та любити себе такою, якою я є зараз. Це складна робота, яка, інколи, займає не рік і не два, але особливо важко проходити цей шлях не наодинці. Пам’ятаю, ще з підліткового віку я соромилася свого зросту. Я була однією із найвищих дівчаток в класі, а так як діти в школі особливо вразливі, на певний час я стала об’єктом насмішок. Я не могла прийняти себе. Мій зріст 169 сантиметрів і хтось скаже, що це нормальний зріст, чого хвилюватися? Але я отримала підліткову травму, яку пронесла через усю свою молодість. В 28 років я прийняла себе, змогла одягнути підбори і вільно себе почувати. Сьогодні я себе люблю, приймаю повністю і вважаю свій зріст – перевагою! Робота над прийняттям себе – це кропітка робота, але я раджу пірнати в неї аби проживати повноцінне, якісне та щасливе життя!


Марино, ви сімейний психолог та сексолог. З якими запитами частіше всього працюєте? Що сьогодні турбую жінок?

До повномасштабної війни до мене зверталися люди з питаннями тривожності щодо власного майбутнього, а після 2022 року – ця тривога, в основному, відпала, якби дивно не звучало. Адже відбулася переоцінка цінностей і люди почали жити сьогоднішнім днем. Моїми клієнтами, у більшості є жінки, і найчастіші їхні запити зараз є про виховання дітей, розуміння власної ідентичності, питання розвитку та масштабування, прийняття себе та підвищення самооцінки. З точки зору сексології запити дуже схожі – це відсутність сексуального потягу взагалі та труднощі у отриманні задоволення від сексу. Це є нормальною реакцією нашої психіки на страшні події, які сьогодні відбуваються в Україні. Але важливо не нехтувати проблемами, а звертатися до спеціалістів і працювати із дисгармонією, яка виникає. Оскільки, дійсно, з цим можна працювати, і сексуальний потяг можна із часом повертається чи збільшується його інтенсивність, а також можливість отримання жінкою оргазму.

  

А до чого може привести табуювання або ігнорування власної сексуальності?

Це призводить до дисгармонії в сексуальному житті, оскільки людина не розуміє, не знає чи не відчуває, що саме їй хочеться в сексі, що для неї є прийнятним або неприйнятим, не розуміє, як окреслити свої кордони та показати те, що вона хоче від партнера і те, що може дати. В подальшому сексуальна дисгармонія приводить і до дисгармонії в інших сферах життя також.


Ви авторка та мотиваторка проекту «Donna». Розкажіть про проект детальніше.

Своєю місією я вважаю зробити якомога більше жінок щасливими, впевненими, аби вони відчували себе красивими, сексуальними, енергійними. Я створила проект про жінку від жінки – це «Donna», завдяки зустрічам, які проходять в рамках проекту, ми стаємо сильніше, наповнюємося енергією, відчуваємо себе важливими та підтримуючими. Усі ми різні, але водночас такі схожі. І  мені хочеться, щоб в такий скрутний час для країни ми, жінки, не критикували одна одну, не змагалися, а підтримували. Саме про це мій проект «Donna» - це унікальний простір для жінок, які отримують задоволення від життя та сексу!


Програми івентів, які ви створюєте для «Donna» - мрія кожної жінки. І арт-методики, лекція, спілкування у екологічному жіночому просторі. Чи є у вас розклад майбутніх івентів?

Розробляючи програму кожного івенту я, спочатку, прислухаюсь до себе: що я, як жінка, хотіла б бачити на такому заході, яка інформація була б цікавою мені? Це скеровує в потрібне русло. Також на своїй сторінці у соцмережах я проводжу опитування, і виходячи з цього вношу корективи у програму заходів проекту «Donna». Цей проект – віддзеркалення інтересів та потреб сучасної жінки. Нещодавно відбулася презентація проекту в Борисполі. Цікаво те, що були присутні чоловіки (посміхається). Хоч це і жіночий проект, мене тішить, що чоловіки теж цікавляться темою сексуальності і їм це важливо. Наступна зустріч проекту „DONNA” у Борисполі відбудеться 26 вересня. Я планую проводити зустрічі в різних містах України, тому обов’язково слідкуйте за соцмережами та приєднуйтесь!