Сьогодні у нас особлива розмова з Аллою Малкін – жінкою, яка створила успішний блог та стала для багатьох голосом змін. Їі блог – не просто платформа, це простір, де кожна може знайти натхнення для саморозвитку та навчитися цінувати себе. В нашій розмові Алла поділиться порадою для кожної молодої дівчини, як знаходить баланс між особистим і публічним та як долає важкі моменти та періоди сумнівів. Далі детальніше в нашому інтерв’ю.
Справжня Алла Малкін: яка вона?
Про це мало хто знає, але коли я опублікувала своє перше відео в YouTube, я відразу розізслала його своїм подругам. І перше, що я в них запитала: чим відрізняюсь я на відео від того, яка є в житті? Тому що, я ніколи не хотіла створювати викривлений, ідеальний образ в соцмережах. Хотіла бути справжньою, такою простою, зрозумілою усім, такою, як я є. Тому, справжня Алла Малкін майже не відрізняється від тієї, яку ми бачимо в соцмережах. Іноді я просто веселюсь та жартую, іноді мені хочеться поговорити про щось глибоке. Ми всі змінюємося, в залежності від обставин, від різних днів… тому я думаю, що кардинальної різниці між реальним життям і соцмережами немає.
Як виглядає ваш розклад на день?
В мене немає сталого режиму дня. Моя робота по маркетингу поєднується з моєю роботою по блогу. Маркетингу я виділяю від 6 до 8 годин на день, але це віддалена робота. Тому я можу дозволити собі бути одночасно на мітингу та монтувати відео на свій канал або писати якісь ідеї. Ще один приклад - коли працюю над якоюсь стратегією по роботі, можу одночасно спілкуватися зі своєю менеджеркою, або відповідати на коментарі, або по блогу щось робити. Це поєднання, як жонглювання: ти настільки привчаєшся до того, що в тебе є якісь задачі на день, що вчишся дуже швидко переключатися з одного на інше. Окрім роботи я ще тренуюсь 3 рази на тиждень, кожного вечора виходжу на легеньку прогулянку, перед сном обов’язково роблю зарядку. Ось ці маркери є в кожному дні. Також намагаюся спланувати свій тиждень, виділяю час на друзів та стосунки. Все поєднується. Наше життя таке, що його не можна структурувати, щоб кожний день був однаковий, щоб по годині все відпрацювати. Завжди все йде не так, як хочеться. Але стараємось!
Як ви знаходите баланс між особистим життям та веденням блогу?
Насправді все моє оточення і друзі, і чоловіки знають чим я займаюсь, вони знали на що ідуть. Це важко приховати. Для мене дуже важливе моє соціальне життя, я розумію, що потрібно шукати баланс між ним та роботою. Наприклад, намагаюсь після 18-ї вечора взагалі не працювати або й раніше, як виходить. Якщо є вільний час, є вільний вечір, я знаходжуся в ресурсі - завжди приділю цей час комусь із своїх рідних людей. До своїх друзів та близьких я ставлюся із дуже великою повагою. Я розумію, що ці стосунки також потрібно розвивати. В мене немає такого, що от «друг назавжди буде другом і можна півроку йому не писати». Ні, особливо ті, які заводяться в дорослому віці – це стосунки, в які потрібно вкладатися.
На вашу думку, що є найважливішим для побудови довіри з аудиторією?
Якби могла виділити тільки щось одне, я б сказала – щирість. Коли я починала свій блог, прекрасно розуміла, що в мене є повага до авдиторії. Я б ніколи не хотіла якось дурити, обманювати або видавати своїм підписникам картинку, яка не відповідає дійсності. Я відразу розуміла, що маю бути максимально щирою і це не означає, що необхідно висвітлювати всі сфери свого життя і розповідати всі деталі дня. Ми всі прекрасно розуміємо, що є речі про, які ти розповідаєш, а є те про, що говорити не хочеш. Але якщо вже є сфери, які висвітлюєш, то будь в них щирою. Я думаю, що це найважливіше. Авдиторія завжди розуміє чи щирий перед нею блогер-інфлюенсер чи ні. Це все читається.
Як вплинула психологія на ваше життя та карʼєру?
Ну в першу чергу, я втратила, напевно, 99% свого оточення. От так вона й впливає. Ти роками будуєш стосунки з людьми, потім заглиблюєшся в психологію і розумієш «от чого мені було постійно погано», «от чому я відчувала себе вижатою після зустрічі», «от чому я була нещасна в цих стосунках». Перше, що робить психологія – відсікає все зайве із твого життя. На мою кар’єру також мала позитивний вплив. Знання своїх кордонів дало внутрішню впевненість для відстоювання себе і, що важливо в кар’єрі - презентувати себе. Дуже багато років мені не вдавалося просуватися кар’єрними сходинками якраз через думки, що там хтось є кращий мене, хтось більше вміє. Хоча я теж можу. Якраз психологія дала мені цю впевненість і розуміння, що ніхто не прийде в наш офіс і не скаже, що потрібно вислухати цю людину, вона хоче щось сказати. Ні. Цій людині потрібно встати і висловити свою думку. Тільки так вона може бути почутою.
Що для вас є ключовими елементами саморозвитку?
Бажання. Впершу чергу. Якщо є бажання, то цього буде достатньо. Я вірю, що кожна людина, яка хоче стати на стежку саморозвитку приходить до думки, що вона хоче жити краще. І ось цього «я хочу краще» достатньо.
Які книги або ресурси ви можете порекомендувати про психологію та саморозвиток?
На це питання я завжду раджу звертатися тільки до компетентних спеціалістів. Якщо є проблема – краще звернутися до них. А далі вже дивитися чи вистачає вивчення додаткової кількості ресурсів чи ні.
Як ваша особиста історія вплинула на ваш шлях як інфлюенсера?
Я ніколи не планувала стати саме інфлюенсером або навіть просто блогером. Часом дівчата розповідають, що йшли до цього 5 років, а в мене ж такого не було. Здається, що моя особиста історія сама підвела мене до цього шляху. Просто в момент, коли я долала свої життєві труднощі не було жодної людини, яка сказала б: «я пройшла те саме. Ось, дивись, все може бути добре». Мені довелось цей шлях проходити самостійно. І тому я вирішила, що можу просто своїми словами, історією, блогом скоротити цей шлях самотнього воїна для великої кількості людей.
Як ви долаєте важкі моменти або періоди сумнівів?
І важкі моменти, і сумніви настають. Мені, насправді, моменти, коли я сумніваюся в собі чимось навіть подобаються. Вони кожного разу відкривають щось нове для мене. І теж саме із важкими моментами. Розставання, припинення спілкування з людиною, звільнення, не вдається якийсь проєкт – якщо їх добре проаналізувати, вони стають уроками, багажем, з яким ти стаєш сильнішим. Я зазвичай їх просто перечікую, намагаюся займатися чимось, що мене заспокоює: ті самі прогулянки, години на самоті, ведення щоденника, навіть перегляд якогось фільму чи прослуховування музики. Власне, якось максимально підтримати себе в цей момент і не тиснути.
Які риси характеру ви найбільше цінуєте в собі та в інших?
В собі найбільше ціную свою далекоглядність. Мені здається, що це є результатом тривожного типу особистості. Коли ти, як тривожник, хочеш все передбачити. Воно в мені лишилося і я його трансформувала собі на користь. Наприклад, я можу собі прорахувати чи справа, якою я зараз займаюся принесе мені якусь користь через рік. Також знаю, що зараз мені потрібно недовго потерпіти і в майбутньому це обов’язково принесе мені профіт. Друге, що я ціную в собі - це почуття гумору. Мені досить часто пишуть, що на моєму почутті гумору тримається чужа менталочка, але насправді моя також. В інших людях я ціную чесність, відданість та почуття гумору. Разом похіхікати, що може бути краще?
Що вас надихнуло поширювати ідею самодостатності та самоприйняття у жінок?
Я думаю, що ми всі виростали в якихось однакових сім’ях. Ми бачили історію своєї мами, бабусі, їхніх подруг. Це сформувало та надихнуло поширювати позицію: жінка має, в першу чергу, обирати себе і ставити на перше місце себе. Життя, яке я проживаю і приклади жінок, яких я бачила – стали тим стимулом, щоб щось змінювати. І я дуже рада приєднатися до змін в нашому суспільстві. Дуже цим пишаюся.
На вашу думку, як виховання та суспільство впливають на розвиток самоповаги у жінок?
На мою думку, виховання і суспільство максимально негативно впливають на розвиток самоповаги у жінок. Зі свого свого оточення, зі всього числа своїх підписників, зі всіх історій – я дуже рідко зустрічала, коли в сім’ї дівчинці говорять про самоповагу чи, щоб суспільство позитивно до цього ставилося. Мені здається чим більше жінка поступлива, покірна - тим краще всім навколо. Суспільство більше впливає на те, щоб ця самоповага взагалі не з’являлась.
Які кроки може зробити жінка, щоб побудувати здорові відносини з собою?
Є одне просте питання, яке можна поставити: «а я зараз правильна чи я жива і щаслива?». Мені здається з нього все і починається. Чим більше ти правильна для інших, тим більше ти неправильна для себе.
Як ви підтримуєте баланс між вимогами до себе та прийняттям своїх недосконалостей?
В мене немає великих вимог до себе і немає поняття «ідеалу» в принципі. Я вважаю, що ідеал дуже сильно садить тебе в клітку, в якій ти не можеш зробити крок ні праворуч, ні ліворуч. Краще бути живою, щирою, недосконалою. Краще бути щасливою. Я роблю все в своєму житті, щоб воно приносило мені задоволення. Моя робота і мій блог зараз в цьому списку. Коли я відчула, що втомилася, взяла перерву на місяць від каналу на YouTube. І взагалі балансу не потрібно буде шукати, якщо в пріорітеті буде власне щастя. Ще колись я вирішила, що найкраща стратегія – не зосереджуватись на своїх недосконалостях, а підсвічувати свої сильні сторони.
Що для вас є найбільшим джерелом натхнення у повсякденному житті?
Насправді мене дуже сильно надихає моя авдиторія і фідбек, який я від них отримую. Але найбільше натхнення я отримую від тиші. Я вже просікла цей лайфхак і можу ним поділитися. Якщо не вистачає креативу - виділіть собі 20 хвилин в тиші без нічого. Ти просто сидиш на дивані 20 хвилин і дивишся в одну точку. Мозку дуже швидко стає нудно і він починає вигадувати, як тебе розважити. Ось це і є джерело всіх моїх ідей, мого натхнення.
Що ви вважаєте своїм найбільшим досягненням?
Моє найбільше досягнення в тому, що я почала слухати себе і робити те, що хочу я. А друге - те, що я почала більше покладатися на свій мозок і через це перестала боятися. Знаю, що в мене є мій мозок, він завжди зі мною і не з таких ситуацій мене виплутував. І думаю цього досить. Щось матеріальне не так важливе, як вміння слухати себе і покладатися на себе.
Якби ви могли сказати щось кожній молодій дівчині, що б це було?
Визнач точку, в яку ти хочеш прийти через півроку. Виділи і розпиши список дій, які тобі потрібно зробити, щоб прийти до цієї точки. Не важливо, що це. Далі цей список дій розбий на місяці. Далі розкидай його на тижні: що потрібно робити кожного тижня, щоб через півроку твоя ціль була виконана. Приступай і не відволікайся. В тебе є ціль і ти маєш прийти туди. Ти маєш робити тільки ті дії, які тебе туди приведуть. Не розпиляйся. Через півроку, коли опинишся в цій точці – повтори це завдання. Повторюй його кожні півроку.
Побажання для наших читачів.
Якщо ти у власних очах мистецтво, то тобі буде абсолютно все одно на людей, які в ньому не розбираються або його не цінують. Це ціль на наступний рік, на наступні 2 роки, на наступні 5, 20, 50 років – стати мистецтвом у власних очах. Все вийде, продовжуй.
