Марія Баранкевич — психолог, яка працює з сім'ями, військовими та людьми, що пережили втрату. В інтерв’ю вона поділиться своїм шляхом до психології, підходами до роботи з клієнтами та думками про роль технологій у психотерапії.
instagram.com/mariabarankevych
Як Ви обрали свій професійний шлях і чому вирішили стати психологом?
Психологія — моя друга вища освіта. Я почала працювати у Львівському міському центрі соціальних служб, спершу з учасниками бойових дій, а потім із сім'ями, де були випадки насильства чи залежностей. Зрозумівши, що мені не вистачає знань, я вирішила здобути освіту в психології. Надихнувшись зустріччю з хлопцем-психологом за кордоном, я вступила до Львівської політехніки. З 2017 року я працюю і навчаюся в цій сфері. Закінчила УІКПТ, де вивчала когнітивно-поведінкову терапію та схема-терапію, зараз опановую психіатрію.
Серед напрямків, з якими Ви працюєте — КПТ, схема-терапія та арт-терапія, який з них для Вас найбільш трансформаційний і чому?
Найбільше люблю когнітивно-поведінкову терапію (КПТ) за її доказовість, структурованість і ефективність у роботі з різними запитами та психічними розладами. КПТ допомагає в кризових ситуаціях, при втраті та в роботі з дітьми. Цей підхід базується на чітких протоколах, що дозволяють досягати результату крок за кроком. Схема-терапія, як третя хвиля КПТ, доповнює її. У роботі я завжди підлаштовую техніки під потреби клієнта. Я також проходила терапію КПТ, і цей підхід став основою моєї професійної та особистої трансформації.
Ви активно працюєте в різних проєктах. Що саме в цих ініціативах Вас надихає, і як вони доповнюють Ваш підхід до психології?
Мене надихають люди. У проєкті psychology_center_ua я проводжу курси арт-терапії. Захоплююсь керівницею центру Анастасією, яка створила потужний простір для навчання та підтримки українців. Учасники курсів часто продовжують навчання, розпочинають власні проєкти чи долучаються до міжнародних ініціатив, і навіть через рік запрошують мене на каву у Львові. У moekoloua я фасилітую групи для людей із труднощами адаптації, втрат і апатії. Тут учасники діляться досвідом, отримують підтримку й вчаться проживати емоції. Проєкти для мене — це завжди команда однодумців і можливість допомагати людям.
Який найяскравіший момент із Вашої практики, коли творчість, арт-терапія, допомогла пацієнту подолати значну психологічну перешкоду?
Це унікальний інструмент, який охоплює різні напрямки: ізотерапія, пісочна терапія, музика, танці, казки тощо. Наприклад, техніка «Людина під дощем» допомагає зрозуміти, як клієнт поводиться у стресових ситуаціях. Арт-терапія особливо ефективна для жінок, які пережили домашнє насильство — малюнки допомагають їм відкритись, коли слова не вдаються. Вона також дає простір для вираження емоцій, допомагаючи дітям, які не можуть пояснити свої почуття словами, але через пісні чи казки вони знаходять шлях до розуміння своїх проблем і їх вирішення.
Як Ви вважаєте, чи можуть сучасні технології (наприклад, ШІ) допомогти в психологічній практиці?
Сучасні технології, зокрема ШІ, можуть доповнювати психологічну практику. Наприклад, моя клієнтка розповідала як отримує рекомендації від ШІ, коли відчуває тривогу. Однак я вважаю, що живе спілкування та досвід людини не замінить жоден алгоритм. Технології корисні як додатковий інструмент, але основою залишаються професійні консультації, супервізії та співпраця з колегами. Коли я зустріла клієнта, який переживав втрату батька, я звернулася до супервізора для отримання важливої інформації, що допомогло впевнено почати розмову. ШІ може бути корисним, але я дотримуюсь людського підходу.
Як Ви підтримуєте свою психологічну стійкість, працюючи з людьми?
Маючи понад 6 років досвіду, я отримую величезне задоволення від своєї роботи. Комунікація з клієнтами дає мені енергію, особливо коли бачу їхні зміни. Важливо бачити результати — це мотивує. Щоб підтримувати себе, я встановлюю межі і даю собі відпочинок, коли відчуваю втому. Мій вихідний день — понеділок, який я присвячую відновленню. Я постійно ставлю собі питання: «З якою метою я це роблю?», даючи собі відповідь, що найважливіше — це внутрішнє задоволення від роботи.
Як Ви бачите роль психолога в умовах постійних змін у суспільстві та війні? Які стратегії підтримки психічного здоров’я стають актуальними саме сьогодні?
Сьогодні роль психолога є надзвичайно важливою. Люди почали більш свідомо ставитися до психічного здоров’я та звертатися за допомогою без страху, що розвінчує міфи про психологів. Я допомагаю клієнтам знайти нові способи сприйняття ситуацій і розв’язувати конфлікти через правильну комунікацію. В умовах війни важливо зберігати емоційну рівновагу, вчити людей слухати та чути одне одного. Психолог також виконує просвітницьку функцію. У такі часи психолог стає, як міцний корабель серед бурхливого океану, допомагаючи зробити перший крок до полегшення і змін на краще.
Візажист Yana Marchenko.
