Катерина Васильєва — психолог, яка спеціалізується на допомозі парам у відновленні гармонії у стосунках. У цьому інтерв'ю вона поділиться своїми поглядами на здорові стосунки, важливість кордонів і комунікації, а також надасть практичні поради, як зберігати близькість і довіру у парі.
instagram.com/vasylieva_psychologist
Що для Вас означає «здорові сімейні стосунки»? Як би Ви описали три основні елементи, що їх підтримують?
Здорові сімейні стосунки для мене — це баланс між близькістю та індивідуальністю. Це коли кожен партнер відчуває себе частиною цілого, але зберігає свою унікальність. Тут є місце для любові, довіри, підтримки та для особистісного зростання. Важливими елементами є:
- Повага до виборів та вподобань партнера, навіть якщо їх не розділяєш.
- Відкрита комунікація, де можна висловлювати свої почуття без страху образити та з позиції «дорослий-дорослий».
- Кохання — основа, без якого інші елементи не функціонують належно.
Які «червоні прапорці» допомагають вчасно помітити емоційне вигорання?
Основні ознаки вигорання — це втома, яка не минає навіть після відпочинку, постійне бажання залишитися вдома й уникати активностей. Також важливими сигналами є підвищена дратівливість, розфокусованість, проблеми зі сном та втрата інтересу до роботи, друзів чи відпочинку. Якщо навіть улюблені заняття більше не приносять задоволення, це вказує на потребу в зміні ситуації.
Катерино, які практичні поради ви б дали для розвитку емпатії та емоційної обізнаності в стосунках?
Перш за все, важливо навчитися бути чутливим до себе, адже неможливо розвинути емпатію до інших, якщо не помічаєш свої емоції. Психотерапія дає можливість глибше зрозуміти себе, свої емоції та навчитися чутливості. Це допомагає не лише краще розуміти свої потреби, а й покращує стосунки з іншими. Тому моя головна порада — йти на психотерапію, адже це відкриває новий досвід та дає поштовх до змін.
Скажіть, які три стратегії ви б порадили для вибудови здорових кордонів із близькими людьми?
Перше, що варто зрозуміти, це те, що ваші особисті кордони — це не лише ваша користь, а й користь для людей, що оточують нас. Часто люди бояться, що відстоюючи свої межі, вони можуть здатися грубими чи егоїстичними. Насправді ж кордони повинні бути гнучкими, і їхній вираз може бути різноманітним. Важливо не перетворювати їх на жорсткі обмеження. Здорові кордони — це основа безпеки та зрілості у взаємодії з іншими. Коли ти здатен відмовити, це дає можливість іншому зробити те саме без образ чи конфліктів. Такі стосунки будують взаємоповагу та відкритість. Цікаво, але якщо ви не маєте здорових кордонів, це майже завжди означає, що ви порушуєте кордони інших. Для того, щоб вибудувати здорові кордони, важливо в першу чергу навчитися любити та поважати себе. Почніть ставити свої потреби на перше місце, поважати свій час і зусилля, отримувати справедливу винагороду за свою працю і не погоджуватися на те, що викликає дискомфорт.
Як Ви допомагаєте парам, які на межі розриву, повернутися до моменту, коли вони вперше відчули любов? Чи вважаєте Ви, що можливо відновити довіру і близькість?
Я часто починаю з простого запитання: «Як це було, коли ви тільки починали зустрічатися, і відчули любов?» Це допомагає парі згадати, чому вони сподобались одне одному та що відчували на початку. Така практика дає мотивацію працювати над стосунками, адже це велика робота. Коли пари застрягають у побутових сварках і незадоволенні, негатив може поглинути їх повністю. Як парний психолог, я працюю як медіатор, допомагаючи перекласти думки одного партнера на «мову» іншого, щоб вони почули одне одного. Це дає можливість відновити довіру, пристрасть, кохання та підтримку у стосунках.
Катерино, як Ви самі «перезавантажуєтесь» після непростих робочих днів?
За багато років терапії я навчилась приймати свою чутливість і використовувати її на краще. Я дуже люблю свою роботу, і часто саме вона дарує мені натхнення. Навіть у складних емоційних ситуаціях, коли я разом з клієнтом проживаю процес, ми отримуємо полегшення від його завершеності. Найскладніше — це те, що залишаємо в собі, не проговорене. Я намагаюся цього уникати та завжди кажу своїм клієнтам, що важливо проживати емоції, а не ховатися від них. Тоді немає виснаження після сеансу.
Що було найважчим випробуванням у Вашій особистій терапевтичній практиці, і як воно змінило Ваш підхід до роботи з клієнтами?
Найскладнішим випробуванням для мене стало 24 лютого 2022 року, коли я змушена була закрити свій кабінет і виїхати з рідного міста. Я не знала, чи зможу працювати психологом онлайн, та й не була впевнена, чи зможу проводити сеанси українською. Але з часом все налагодилось, і я зрозуміла, що це стало частиною мого професійного розвитку.
