Анна Шиповська — досвідчений нотаріус, чия кар'єра почалася з незвичної для неї перспективи. Спочатку мріяла про іншу професію, але з часом зрозуміла, що її справжнє покликання — допомагати людям через нотаріат. У цьому інтерв’ю вона ділиться своїм досвідом, розвінчує стереотипи про шлюбні договори та пояснює, чому ці документи можуть стати запорукою стабільності та гармонії в родині.
Ви вже понад 11 років працюєте нотаріусом. Розкажіть, як почалася Ваша діяльність у цій сфері? Чи завжди Ви були впевнені у виборі професії, і чи не відчували вигорання за цей час?
З 14 років я мріяла стати дипломатом і вступила до Інституту міжнародних відносин. Однак на третьому курсі зрозуміла, що хочу допомагати людям, наприклад, працювати в UNICEF. У цей час мама, ставши нотаріусом, запропонувала спробувати цю професію. Я здобула юридичну освіту, стажувалася в нотаріаті й зрозуміла, що ця робота дає незалежність і можливість поєднувати кар’єру з родинним життям. Зараз маю 11 років досвіду, власну клієнтську базу і насолоджуюся своєю справою. Важливо, щоб люди, особливо жінки, знали свої права. Ми з мамою працюємо на певних принципах: якщо нотаріальна дія не потрібна, завжди про це скажемо. Мріємо популяризувати сімейний нотаріат, де один спеціаліст допомагає всій родині, як в країнах континентального права (Великобританії чи США). Нотаріат став моїм покликанням, яке дозволяє допомагати людям і залишатися вірною своїм цінностям.
Як Ви вважаєте, чому в Україні досі є стереотипи щодо правових угод між подружжям?
Стереотипи щодо шлюбних договорів схожі на ставлення до психолога: раніше це сприймалося як дивне, сьогодні ж це свідчить про зрілість і турботу про ментальне здоров'я. Шлюбний договір — це інструмент чесності, який допомагає подружжю заздалегідь визначити правовий статус майна, а не шукати потім варіанти як спільне зробити особистим. Побоювання щодо нерівності в договорі невиправдані, адже юристи та нотаріуси гарантують дотримання справедливості. На відміну від західних фільмів, в Україні шлюбний договір регулює лише майнові питання, він не регулює питання подружнього життя та принципів, на яких вам будувати родину, проте це прояв зрілості, довіри та спосіб захисту інтересів обох сторін в межах закону.
Анна, які найпоширеніші непорозуміння виникають у людей при складанні таких угод, і як Ви допомагаєте їх уникнути?
Одне з найпоширеніших непорозумінь — це спроба отримати більше вигоди. Я пояснюю сторонам, що вони підписують і які будуть наслідки. Наприклад, у договорі про утримання дитини важливо вказувати конкретні суми, щоб уникнути труднощів з аліментами. Шлюбний договір — це не про недовіру, а захист інтересів обох сторін, як, наприклад, прописати «зарплатню дружини» для підтримки жінки, що займається домом чи дітьми. Якщо є конфлікти, я рекомендую взяти час на роздуми, адже нотаріус гарантує безспірність угоди.
Що варто включити до угоди, щоб уникнути проблем у разі розриву стосунків? Які важливі аспекти часто ігноруються?
Найважливіше — це визначення правового режиму майна: чітко вказати, яке майно є спільним, а яке — особистим, що зробить умови його поділу при розлученні чіткими та зрозумілими. Це допоможе уникнути тривалих судових процесів. Рекомендую також включати положення про утримання для тих, хто підтримував партнера. Якщо шлюбного договору немає, але планується розлучення, можна підписати договір поділу майна у нотаріуса, що заощадить час та нерви. Юридичне оформлення допоможе швидше завершити розрив і розпочати новий етап життя.
Анно, як Ви радите своїм клієнтам враховувати подарунки та спільне майно у шлюбних угодах, щоб уникнути майбутніх суперечок?
Подарунки та речі індивідуального користування, зокрема коштовності, сумки, косметика та одяг, за Сімейним кодексом України є вашою особистою власністю і не підлягають поділу при розлученні. Однак, якщо коштовність має інвестиційну цінність, наприклад, Яйце Фаберже, можуть бути спроби її поділу. Сумки, на кшталт Chanel чи Hermes, хоч і ростуть в ціні щороку, на щастя все ще лишаються речами індивідуального користування, а відтак особистою приватною власністю того з подружжя, кому вони належали. Дорогі подарунки, як автомобіль чи великі суми грошей, слід оформляти через нотаріальний договір, тоді лише вони будуть вважатися дарунками та підпадати під особисту приватну власність. Чітко прописуйте умови у шлюбній угоді або оформлюйте подарунки через нотаріуса для захисту вашої власності.
Який відсоток людей уникнули правових труднощів з Вашої практики?
У своїй практиці я можу навести приклад родини, яка уникла труднощів завдяки шлюбному договору. Чоловік взяв кредит під своє майно, але не зміг його виплатити. Завдяки договору кредитори не змогли претендувати на особисту власність дружини, оскільки частка чоловіка там була відсутня. Інші пари, з якими я працювала, наразі не стикалися з розлученням чи подібними проблемами. Шлюбний договір — це про безпеку й стабільність, яка працює на благо родини.
