У сучасному світі, сповненому шуму, стресу та постійного руху, знайти внутрішній баланс стає справжнім викликом. Ірина Заріцька – практик усвідомленого життя, дослідниця самопізнання та енергетичних практик – допомагає людям краще зрозуміти себе, звільнитися від внутрішніх обмежень і знайти гармонію. У цьому інтерв’ю вона ділиться своїм шляхом, ключовими практиками та секретами внутрішньої рівноваги!
Ірино, ви енергопрактик! Розкажіть, з чого почалась ваша діяльність? Як ви прийшли в духовність?
Я б сказала, що я не енергопрактик у класичному розумінні, а перш за все людина, яка пізнає себе і використовує різні інструменти для розширення свідомості. Все навколо нас – це енергія, і ми самі теж є енергією. З дитинства мене цікавили глибші аспекти життя: що стоїть за межами видимого світу, як працює наш розум, як відчуття і думки впливають на реальність. Я завжди була схильна до дослідження глибших рівнів реальності, мене вабили фантастичні фільми, невідоме. Поступово це захоплення привело мене до вивчення різних енергетичних і психологічних практик. Спочатку це були книги, відео та особисті спостереження, потім – більш глибокі занурення у медитацію, роботу з тілесними практиками та енергетичними методиками. Одним із переломних моментів для мене стала зустріч з людьми, які вже володіли певними знаннями до яких я прагнула. Вони поділилися своїм досвідом, і це надихнуло мене на ще глибший пошук. Я зрозуміла, що багато відповідей уже є всередині нас – варто лише навчитися чути себе. Сьогодні я використовую різні практики, які допомагають мені не лише краще розуміти себе і свої відчуття, а й ділитися цими знаннями з іншими. Це не просто шлях духовного розвитку – це спосіб життя, що дозволяє жити усвідомлено, гармонійно та наповнено.
Ви використовуєте метод саморегресу. Як саме працює ця техніка? Чи кожна людина може її опанувати?
Саморегрес – це певний медитативний стан, в якому людина може зануритися у власну підсвідомість, дослідити свої внутрішні переконання та знайти відповіді на важливі питання. Основний принцип саморегресії полягає у фокусуванні уваги на внутрішніх образах, відчуттях та спогадах, що виникають під час практики. Часто ці образи можуть мати символічний характер і розкривати підсвідомі блоки, страхи чи переконання. Завдяки цьому ми можемо не лише краще зрозуміти себе, а й усвідомити певні емоційні або ментальні особливості, які тримають нас на цьому рівні життя. Кожна людина може навчитися цьому, якщо готова довіряти собі та чути себе. Головне – розслаблення та внутрішня відкритість. Саморегрес – це потужний інструмент самопізнання, який допомагає розібратися в причинах певних патернів поведінки, отримати відповіді на важливі питання і навіть віднайти гармонію з самим собою. Чим частіше людина практикує цей метод, тим глибше і усвідомленіше вона починає сприймати власне життя та взаємодію з навколишнім світом.
Чи є у вас улюблений випадок з практики, коли людина завдяки вашим методам змінила життя?
Так, таких випадків було чимало, і кожен з них особливий по-своєму. Одним із найяскравіших для мене став досвід жінки, яка все своє життя проводила в оточенні інших людей, навіть не замислюючись, чому їй так важливо постійно бути поруч із кимось. Під час однієї з наших сесій, працюючи із саморегресом та методами глибинного самоспостереження, вона усвідомила, що має прагнення насолоджуватись життям лише перебуваючи з кимось. Вона завжди намагалася заповнити порожнечу навколо себе іншими людьми. Бути наодинці виявилося не просто психологічним бар’єром, а частиною її ідентичності, якої вона не усвідомлювала. Після глибокого занурення в себе вона зрозуміла, що ніколи не дозволяла собі насолоджуватися власною компанією. Коли вона прийняла це і почала працювати над собою, її життя змінилося. Вона почала практикувати медитації, проводити більше часу на природі, відкрила для себе нові захоплення, які раніше навіть не розглядала. Це дало їй справжнє відчуття внутрішньої свободи та гармонії. Ця історія для мене дуже показова, адже багато людей бояться залишитися наодинці з собою, не розуміючи, що саме в ці моменти можна знайти найглибші відповіді на важливі життєві питання.
А практики особисто ви виконуєте на постійній основі?
Щоранку я занурююсь у саморегрес – це моя особиста медитативна практика, яка допомагає мені налаштуватися на день, почути себе та зрозуміти свої справжні потреби. Це мій спосіб отримати внутрішню стійкість, ясність і гармонію. Також я активно використовую письмові практики. Наприклад, ведення щоденника, де я записую свої думки, емоції, запитання до себе та відповіді, які приходять під час самоспостереження. Ще одна важлива складова – методика усвідомлених запитів або протоколів. Це глибока робота із собою, коли я ставлю собі конкретні питання та знаходжу на них чесні відповіді. Наприклад: "Що зараз найбільше турбує мене в цій ситуації?", "Чому я відчуваю напругу?", "Що ця ситуація хоче мені показати?" "Яку дію мені виконати, щоб покращити свій стан?" Такі запити дозволяють мені розгортати власне сприйняття та відкривати приховані підсвідомі аспекти. Все це дає мені змогу бути більш усвідомленою, спокійною і впевненою у своїх рішеннях. Це не просто набір технік – це спосіб життя, який допомагає мені залишатися в гармонії із собою та навколишнім світом.
Ірино, чи стикалися ви зі скептицизмом щодо своєї діяльності? Як ви реагуєте на критику?
Так, скептицизм, безперечно, існує, і я з ним зустрічалася, але він мене не турбує, оскільки я розумію, що кожна людина має свій світогляд, власний досвід і рівень готовності сприймати щось нове. Не всі люди відкриті до глибокої роботи над собою, не кожен готовий визнати, що відповідь на його питання знаходиться всередині нього. Часто скептики сприймають духовні практики як щось ірраціональне або навіть недостовірне. Я ж не намагаюся когось переконати чи довести свою правоту. Я лише ділюся своїм досвідом і знаннями, і якщо це комусь відгукується — чудово. Якщо ні — це теж нормально. Що стосується мого кола спілкування, то близькі люди мене підтримують, розуміючи, що це мій шлях. Друзі, які не розділяють мого бачення, з часом просто відійшли – і це абсолютно природний процес. Життя змінюється, і з ним змінюємося ми, тому важливо оточувати себе тими, хто резонує з нами на одній хвилі, а не намагатися відповідати очікуванням інших.
Ірино, а яка головна місія вашої діяльності?
Моя головна місія – зробити себе щасливою, гармонійною і успішною. Я не можу нести відповідальність за інших людей, але можу показати їм, що зміни можливі, якщо вони самі цього захочуть. Я даю інструменти, але результат – це їхня робота!
Ваша діяльність - це постійне навчання! Скажіть, чи продовжуєте ви вивчати щось нове?
Так, я постійно навчаюся. Я егоїстка в тому сенсі, що роблю це перш за все для себе. Моє життя – це мій пріоритет, і я прагну його зробити наповненим та гармонійним.
Які місця або речі наповнюють вас енергією?
Мене неймовірно надихає і наповнює природа, особливо місця, де мінімум людей і максимум гармонії (посміхається). Це мої особисті місця сили, де я відчуваю справжній зв’язок із собою та навколишнім світом. Вода – один із найсильніших джерел енергії для мене. Море, озера, річки, навіть дощ – усе це дає відчуття очищення, спокою і внутрішнього оновлення. Вода має унікальну здатність заспокоювати розум і одночасно наповнювати енергією. Зрештою, найкраще місце, яка дозволяє мені бути в гармонії з собою та є для мене джерелом енергії – це мій внутрішній світ. Головне завдання кожної людини – навчитися чути себе, використовуючи ті інструменти, які працюють для неї найкраще!
