Анна Денисова – підприємниця, співвласниця та керуюча директорка ТОВ «ТВК «Лайф-Груп» (виробник товарів для домашніх тварин під брендом Vitomax), співвласниця та директорка з розвитку ТОВ «Ветеринарна Корпорація Доктор Каіндмен» (імпортер товарів для домашніх тварин), співвласниця та керуюча директорка мережі ветеринарних аптек «Dr.Kindman». Вона здатна зібрати навколо себе сильну команду та розвивати проєкти, які мають не лише фінансову, але й соціальну цінність. У розмові з нами Анна розкриває свої принципи ведення бізнесу, важливість соціальної відповідальності та жіночої сили в підприємництві. Від того, як вона почала свою кар’єру, до того, як війна змінила її погляди на бізнес, — ми дізнаємося більше про жінку, яка прокладає свій шлях у складному світі підприємництва.
Анно, розкажіть, з чого почалася ваша історія – що сформувало вашу силу та характер?
Знаєте, моя історія почалася не з великого старту, а з великої віри. Пам’ятаю, як у п’ять років, стоячи на заводі у тата, я з гордістю заявляла його співробітникам, що буду директором. Вони сміялися, питали, чого саме директором, а я відповідала: «Буду директором життя». І тоді це було не просто дитяче бажання – це було моє глибинне відчуття. Я виросла в родині, де всі були лідерами, де не боялися відповідальності, де приймали рішення. І саме в такому середовищі я навчилася не ховатися від труднощів, а діяти. Але силу мій характер здобув не тоді, коли все йшло добре, а тоді, коли я втрачала. Коли залишалася без грошей, без житла, з однією валізою і стареньким «Пежо». Саме тоді я обрала не жалість до себе, а розвиток. Не злість, а віру. І сьогодні я точно знаю: силу формують не обставини, а вибір, який ти робиш щодня.
Ви з раннього віку мріяли стати підприємницею?
Так. Ще в підлітковому віці я зрозуміла, що хочу йти шляхом батьків – бути лідером, будувати справу. Мій тато був директором заводу, а мама – керівником відділу постачання. Я з дитинства бачила, що таке відповідальність, лідерство та вплив. Саме ці цінності стали моїм фундаментом. Вже у 18 років я почала перші кроки в підприємництві – розпочала свою діяльність в multi-level marketing та будувала мережу покупців продукції, проводила зустрічі, читала маркетинг-плани, виступала, іноді перед залом у 100–200 людей. Було непросто, але це дало мені головне: вміння продавати не тільки продукт, а й ідею. Вміння переконувати, надихати, формувати команду, брати на себе відповідальність. Я навчилася бачити можливості навіть там, де інші бачать відмову. Multi-level marketing став для мене першим реальним викликом і першою перемогою. Це була кропітка, щоденна праця: без вихідних, з постійною самоосвітою та глибоким розумінням бізнес-процесів. Саме тоді я відчула: я не просто хочу бути підприємницею – це я вже нею стала.
Розкажіть про свій перший бізнес. Що він вам дав?
Мій перший бізнес – це був повноцінний відділ продажу мобільних телефонів та аксесуарів. Я не просто продавала – я організувала цілий процес: закупівлі, логістику, облік, формування цін, комунікацію з постачальниками та створила невеличку команду. Я не мала тоді великих ресурсів чи досвіду в класичному розумінні, але мала величезне бажання вчитись, адаптуватись і розвиватись у динамічному середовищі. Саме в цьому досвіді сформувався мій перший управлінський стиль – чесний, відкритий, людяний, але дуже вимогливий. Я навчилася домовлятись, приймати непопулярні рішення, працювати з ризиками. І що найголовніше – я відчула смак справжнього підприємництва, де все залежить не від зовнішніх обставин, а від тебе самої: твоїх рішень, твоєї працьовитості, віри в результат. Я вдячна цьому етапу життя, бо саме він заклав основу – реальну, живу, практичну, на якій я збудувала свій лідерський підхід. Але пізніше, через особисті обставини, я вимушена була зробити крок в бік та йти працювати в найм. Для мене це не було поразкою, навпаки – стратегічним кроком. Цей досвід у наймі був для мене університетом практики – саме там я навчилась стратегічному мисленню, аналітиці, роботі з великими контрактами, веденню переговорів, підготовці комерційних пропозицій. Це сформувало мене як лідера нового рівня. І коли я знову повернулась у власну справу, я була іншою: більш зібраною, впевненою, системною.
Анно, один із найпотужніших та складних моментів у вашій історії – це втрата бізнесу та продаж квартири. Як ви це пережили?
Це була найболючіша, але й найсильніша точка мого шляху. Після кількох років роботи в Києві, на позиції менеджера з продажу, мені надійшла пропозиція від колеги – вступити в партнерство та відкрити бізнес, що займається імпортом засобів гігієни. Я погодилась на партнерство в бізнесі, повірила в ідею та вирішила продати власну квартиру в Харкові, яку свого часу заробила тяжкою працею, і вклалася повністю – не лише фінансово, а й емоційно. На початку все виглядало перспективно, через рік проєкт почав приносити кошти, але дуже скоро все змінилося. З часом інвестор і партнер «відійшли» від бізнесу, залишивши мене з усіма проблемами. Я залишилася з «Пежо», без житла і без копійки. І вся вага проєкту – з боргами, з невиконаними обіцянками, з моральною відповідальністю – залишилась на мені. Я пам’ятаю той момент, коли довелося сказати татові, що я втратила все. Це був неймовірно важкий внутрішній бар’єр, не тому, що я боялася осуду, а тому що мені було соромно. Я ж завжди була сильною, рішучою, тією, хто все вирішує. А тут – пустота. І ця пустота боліла. Але саме в цьому болю я знайшла щось нове, справжнє. Усвідомлення, що моя цінність не в квадратних метрах, не в статусі, не в чиїйсь підтримці. Моя цінність – у мені. У моїй здатності піднятися, знову повірити в себе, знову будувати. І я не просто піднялася, я вийшла на якісно інший рівень. Цей досвід навчив мене не боятися втрат. Бо поки ти жива, здорова й маєш силу волі – у тебе є все, щоб почати заново.
Ви знову ризикнули й пішли в підприємництво. Що стало новим шансом для вас після цієї втрати?
Так, і зізнаюсь чесно – це був один із найскладніших моментів мого життя. Після втрати бізнесу, квартири, в мені залишилася глибока тріщина. Такі поразки не минають безслідно. Я почала сумніватися, здавалося, що ризикувати знову – це надто небезпечно. Було страшно не через гроші, а через емоційну втому. Я боялася знову довіритись людям, боялася помилитися, боялася втратити віру в себе. І тоді я пішла працювати в нову для себе сферу, а саме – в сферу зоотоварів. В цей період, коли я заспокоїлась, віднайшла рівновагу – я зустріла свого третього і найуспішнішого партнера. Він побачив в мені потенціал, запропонував партнерство в новому бізнесі. І знаєте, хоч я і відчула миттєвий інтерес, усе всередині пручалося: «А якщо знову не вийде? А якщо знову втрачу усе?» Але я завжди на усі можливості від Всесвіту відповідаю – так! Я погодилась. І сьогодні я не просто підприємниця, співвласниця та керуюча директорка компанії «Life-Group». Я – тактик, розробляю оригінальні тактики по реалізації стратегій, які створює мій партнер та засновник компанії. Я відповідаю за формування і зрощування команди, а також за усю комерційну діяльність компанії. Я бачу бізнес, як єдину органічну систему, де кожен процес має сенс, цінність і результат. Цей проєкт для мене не просто бізнес – це доказ собі, що після найболючіших падінь можна злетіти ще вище. І якщо колись я будувала бізнес з амбіцій, то сьогодні – з місії. Місії створювати простір, де інші теж можуть вирости, проявитись, реалізуватись. Я будую систему, яка працює цілісно, як живий організм.
Багато хто боїться ризику. Ви ж навпаки – інвестували у віру в себе.
Так, це правда. Мій переїзд до Києва, продаж квартири – це була не втеча і не жертва. Це була ставка на майбутнє. Я не просто продала нерухомість – я обрала шлях росту. Це був виклик, але водночас і перемога. Я вірю: лише той, хто виходить за межі звичного, може досягти справжнього прориву. І цей прорив стався зі мною.
Анно, а що для вас означає бізнес сьогодні?
Для мене бізнес – це вже давно не про гроші. Це моя місія. Це можливість створювати, надихати, відкривати двері іншим. Я бачу у своїй роботі простір для впливу – не тільки на економіку країни, а й на життя людей. Мене надихає, як моя команда зростає, як наші продукти приносять реальну користь, продукти, які продовжують життя тварин. І я відчуваю в цьому свою силу.
У вас за плечима десятки життєвих поворотів. Як вам вдається зберігати віру?
Мій головний принцип – не боятись змін і не зраджувати собі. Я не боюсь почати з нуля. Бо знаю, хто я. Я людина, яка не зламається. І якщо впаду – встану ще сильнішою. Вибір будувати бізнес «Life-Group» в партнерстві з Олегом Бензионовичем для мене був не випадковим. Я завжди прагнула займатися тим, що має глибокий сенс, відповідає моїм цінностям і допомагає робити цей світ кращим. Тому, коли я приймала рішення про напрямок своєї діяльності, я орієнтувалася на те, щоб бізнес мав велику ідею, на роки! Я вирішила, що він має бути візією моїх переконань і того, що я хочу привнести в суспільство. Моя роль в «Life-Group» та «Dr.Kindman» дозволяє реалізувати соціальну місію, допомагати тваринам, робити вклад у соціально важливі проєкти. Однією з основних цінностей мого бізнесу є відповідальність. Відповідальність не лише за власні рішення, а й за те, як кожен член нашої команди впливає на загальний результат. Я вважаю, що успіх компанії залежить від того, чи розуміє кожен свою роль і внесок у спільну справу. Також для мене важливою є соціальна відповідальність. Ми активно підтримуємо проєкти, які допомагають безпритульним тваринам – це один з наших пріоритетних напрямків. Я вірю, що бізнес може бути силою, яка змінює світ на краще, і ми втілюємо ці принципи в кожному аспекті нашої роботи.
Як війна та економічна ситуація в Україні вплинули на ваш бізнес і на ваші особисті погляди на підприємництво?
Коли почалось повномасштабне вторгнення, ми не просто стикнулись з економічними труднощами – перед нами стояло набагато серйозніше завдання: вижити як бізнес і зберегти нашу команду. Перш за все, нашим завданням було утримати робочі місця, забезпечити людей заробітною платнею і не допустити звільнень. Для нас це було питанням не лише бізнесу, але й моральної відповідальності. Жоден працівник не був звільнений, і ми доклали максимальних зусиль, щоб кожен отримував свою зарплату вчасно, незважаючи на обставини. Особисто ми з партнером залишилися в Харкові, коли місто стало епіцентром бойових дій, продовжували працювати, навіть у таких умовах. Цей період став для нас справжнім випробуванням на витривалість. Ми розуміли, що повинні зробити все, щоб наш бізнес вистояв, тому, разом з партнером, ми розвантажували товар і розвозили його, навіть коли доводилось носити бронежилети. Війна змусила мене поглянути на бізнес як на систему, яка має бути гнучкою і адаптивною до будь-яких обставин. Ми навчилися працювати в умовах невизначеності, зберігаючи свою людяність і відповідальність перед іншими!
