Віра – ім’я, за яким стоїть сила вибору, сміливість змін і мистецтво довершеності. Усе почалося у звичайній українській школі – вона викладала інформатику, дотримувалася чітких планів, жила у ритмі державного графіку. Але пандемія, світова пауза, внутрішній голос і проста потреба в красивому манікюрі запустили трансформацію, яка змінила її життя назавжди. Сьогодні Віра Довбенюк живе і працює в США. Вона – чемпіонка престижного міжнародного конкурсу «Nailympia USA», викладачка, сертифікований тренер, суддя конкурсів і натхненниця для десятків інших майстринь. Її шлях – це приклад того, як із хобі виростає професія світового рівня, як після переїзду можна знову вибудувати своє ім’я, завоювати довіру нових клієнтів, стати визнаною не лише в Америці, а й в Україні. В цьому інтерв'ю більше, ніж просто розповідь про індустрію краси; це інтерв’ю про віру в себе, про силу дій і гучні перемоги.
instagram.com/vira_nails_chicago
Віро, розкажіть, як ви почали свій шлях у Nail-індустрії? Що вас надихнуло?
Все почалося абсолютно несподівано – під час пандемії, коли життя різко сповільнилося. На той момент я працювала вчителькою інформатики, мала чіткий графік, плани, стабільність і, здавалося б, усе під контролем. Але розпочалась пандемія і саме від час пандемії у мене з’явилося більше вільного часу, і я нарешті почала думати не про звіти, а про себе (посміхається). Одного дня просто постало дуже буденне питання: «Хто тепер буде робити мені манікюр?». І я подумала: а що, як я спробую сама? Так із простого бажання бути доглянутою почалася моя перша пригода з манікюрними інструментами. Я купила стартовий набір, відкрила перше відео на YouTube і зрозуміла: це цікаво, навіть дуже. Я не одразу сприймала це як нову професію. Спершу – це було хобі, нова навичка, але чим більше я занурювалась, тим сильніше відчувала драйв, я бачила результат своїх рук і це надихало. Потім я пішла на перші курси і це було вирішальним – мене затягнуло! Я почала робити манікюр подругам, знайомим, і кожного разу ловила себе на думці: мені не просто подобається — це мені підходить. Це моє! Найцікавіше, що до цього я вважала себе абсолютно нетворчою людиною. Я була системна, логічна, пунктуальна, але саме нейл-індустрія відкрила в мені креатив, інтуїцію, бачення краси. Це стало справжнім переродженням – не лише професійним, а й внутрішнім.
Ви родом з України, але наразі проживаєте в США. Як змінився ваш професійний шлях після переїзду до США?
Переїзд до США став для мене одним із найскладніших, але водночас найповоротніших моментів у житті. Це не була мрія чи заздалегідь спланована еміграція – це був вимушений вибір на тлі повномасштабної війни. Мені, як і усім українцям по світу, довелося адаптуватися: інший менталітет, інші клієнти, інші запити. Але я швидко знайшла салон, де мене підтримали, я натрапила на салон із кумедною назвою, що мене зацікавила – «Banana Nails». Я надіслала їм повідомлення про себе, і мене запросили на інтерв’ю. Уявіть мій шок, коли адміністратор спершу спілкувалась зі мною англійською, а потім раптом – українською. Це була українка, моя майбутня керівниця. Саме вона стала тією людиною, яка дала мені можливість адаптуватися м’яко й впевнено. Але, звісно, нове середовище вимагало іншого рівня підготовки. Американські клієнти дуже відрізняються від українських – у них інші смаки, інше бачення сервісу, зовсім інші запити. Тут часто просять яскраві дизайни, декоративні елементи, ефекти, які в Україні вважалися б «занадто». Але я навчилася ловити цю хвилю, навчилася слухати клієнта ще глибше, ніж раніше. Цей переїзд зробив мене значно сильнішою. Я навчилася не боятися змін, бути гнучкою, адаптивною, швидко ухвалювати рішення і вірити в себе, навіть коли ти далеко від дому.
Віро, ви стали переможницею престижного конкурсу Nailympia USA. Як ви дізналися про нього і що вас спонукало взяти участь?
Ідея взяти участь у Nailympia з’явилася завдяки моїй керівниці, саме вона першою сказала мені: «Ти вже готова, спробуй». Але вирішальним кроком стало знайомство з моєю тренеркою. Вона не просто навчила мене техніки, вона буквально зібрала мене докупи як чемпіонку. Її підхід був системним, глибоким і дуже дисциплінованим. Ми працювали інтенсивно всього два місяці, але цього виявилося достатньо, щоб я вийшла на сцену підготовленою і впевненою. Цей конкурс став не лише викликом, а й спільним проєктом нас обох – учениці та наставниці. І я безмежно вдячна їй за віру та професіоналізм, які привели мене до перемоги.
Які відчуття були, коли ви дізналися про перемогу? Це була несподіванка чи очікуваний результат?
Це було водночас і несподівано, і очікувано (посміхається). Усередині я знала, що готова, але все одно, коли чуєш своє ім’я, серце тремтить. Я виграла в трьох номінаціях: два треті місця і одне перше у категорії «Салонний манікюр». Це була гордість, сльози, вдячність!
А що, на вашу думку, стало ключовим фактором вашого успіху на цьому конкурсі?
Чітка підготовка. Тренерка навчила мене працювати точно, вивірено, відповідно до всіх критеріїв. Це зовсім інша техніка, ніж у звичній роботі з клієнтами. І ще – віра. Я повірила в себе, і це було вирішальним.
Як змінилося ваше професійне життя після цієї перемоги?
Це дало мені нову впевненість. Я отримала багато відгуків, запитів, визнання. І це стало точкою переходу: я почала не лише працювати з клієнтами, а й навчати інших.
Віро, ви не лише майстриня, а й викладачка. Як прийшло рішення почати навчати інших?
Після конкурсу багато людей почали звертатися з питаннями: «А як ти це зробила?», «Покажи техніку». І я зрозуміла, що готова ділитися. Спершу було страшно, але тепер я з упевненістю проводжу курси та готу. Інших майстрів до участі в конкурсах.
Хто або що вас надихає сьогодні створювати нові дизайни?
Натхнення усюди. Pinterest, роботи інших майстрів, мода, архітектура, кольори міста, одяг клієнтки, навіть принт на сукні. У мене є постійна клієнтка-муза, з якою ми експериментуємо. Вона каже: «Придумай щось, я тобі довіряю» і починається магія!
Віро, а яку роль відіграє креатив у вашій щоденній роботі? Як ви тримаєте баланс між трендами та індивідуальністю?
Креатив – це серце моєї роботи. Але я завжди адаптую дизайн під людину, не малюю просто трендову картинку, а я маю бачити, що пасує саме цій жінці. Баланс – це коли ти знаєш, що в тренді, але додаєш частинку себе.
Ви отримали нагороди, ви навчаєте: який наступний крок? Про що мріє Віра сьогодні?
Я хочу ще більше (посміхається). Я вже сертифікований тренер. Я вже була суддею на конкурсі в Чикаго. Але моє прагнення – щоб про мене знали в Україні, США та за межами. І ще – готувати більше майстринь до перемог. Моя учениця вже виграла конкурс після наших занять. Це щастя!
