Вона не просто майстриня, вона лідерка змін у nail-індустрії. Валерія Телеманюк – українка, яка побудувала успішну кар’єру в США, зберігши свою професійну ідентичність і ставши визнаною суддею міжнародних чемпіонатів. У її розкладі немає вільних вікон, а її роботи – приклад технічної досконалості. Але за яскравими перемогами стоїть чимало викликів: нова країна, інша мова, абсолютно інша культура. Як вона пройшла цей шлях? Що допомогло не просто адаптуватися, а масштабуватися? В інтерв'ю Валерія ділиться чесно і глибоко – про силу характеру, якісну освіту, виклики еміграції, авторський стиль, перемоги й помилки, які стали трампліном у зростанні.
instagram.com/altera_nails_sandiego
Валеріє, ви пройшли великий шлях — з України до США, з майстрині до визнаної судді та переможниці чемпіонатів. Переїзд до США — це виклик навіть для сильної жінки. Як ви зуміли зберегти свою професійну ідентичність та почати заново в іншій країні?
Переїзд до США справді став великим викликом, навіть для мене, сильної та досвідченої в своїй сфері жінки. Найбільшим бар’єром став англійський. Я все життя вивчала німецьку мову, маю освіту викладача німецької, тому англійській ніколи не приділяла достатньої уваги. Опинитися в новій країні, де все: від мови до культури було абсолютно інше, було непросто. Але саме це змусило мене вийти із зони комфорту і почати будувати все з нуля. Я змогла зберегти свою професійну ідентичність завдяки тому, що ніколи не зраджувала своїм принципам і любові до своєї справи. Я почала з малого — брала моделей, працювала на результат, доводила свій рівень не словами, а якістю. І завдяки цьому, після відкриття власної студії в Каліфорнії, в Сан-Дієго, вже через 4 місяці я зупинила запис нових клієнтів. Моє розклад розписане щонайменше на два місяці вперед, і зараз я працюю виключно з американською аудиторією. Це стало для мене доказом того, що професіоналізм зрозумілий будь-де — незалежно від країни, мови чи обставин.
Валеріє, розкажіть, як ви формували свій авторський стиль?
Ще з дитинства я обожнювала малювати: я ходила до художньої школи, і саме там сформувалась моя любов до творчості та увага до деталей. Це стало основою мого стилю в nail-арті. Мені легко вдається реалізовувати будь-які дизайни, які хоче клієнт: від мінімалізму до складного живопису на нігтях. І я думаю, що саме в цьому і є мій авторський стиль: в універсальності, гнучкості та вмінні точно вловити естетику людини, яка сідає до мене в крісло.
Сьогодні дуже багато майстрів фокусуються на візуальній складовій. А що, на вашу думку, відрізняє справжнього професіонала від того, хто просто «робить гарно»?
На мою думку, справжнього майстра відрізняють глибокі знання, системне навчання та постійна практика. Незважаючи на те, що я працюю в індустрії вже понад 10 років, я досі регулярно навчаюсь, відвідую тренінги та беру моделей, щоб відпрацьовувати нові техніки. Світ nail-арту дуже динамічний, і тільки той, хто не зупиняється в розвитку, дійсно може називати себе професіоналом.
А які помилки найчастіше роблять початківці в nail-індустрії і що б ви порадили тим, хто лише починає свій шлях?
Одна з найпоширеніших помилок початківців — зневажливе ставлення до базового навчання. Багато хто вважає, що можна навчитися всьому з YouTube, TikTok чи безкоштовних роликів в Instagram, але насправді ці ресурси не дають системи, саме через це ми так часто бачимо незадоволених клієнтів і неякісні манікюри. Якщо майстру з самого початку не поставили правильно руку, не пояснили базову архітектуру та хімію матеріалів, потім можуть піти роки на виправлення базових помилок. Тому моя порада тим, хто лише починає: не економте на якісному навчанні, інвестуйте у базу — це найцінніше, що дасть вам впевненість, професіоналізм і вдячних клієнтів у майбутньому.
Валерія, ви маєте перемоги в чемпіонатах, і сьогодні самі є суддею. А яка ваша найяскравіша перемога і чому вона важлива для вас не як нагорода, а як особистий прорив?
Кожна перемога для мене важлива по-своєму, бо за кожною окремий шлях, підготовка, емоції. Але якщо говорити про найяскравішу — це, без сумніву, чемпіонат «Brilliant Beauty World Cup» у червні 2025 року. Тоді я здобула 7 перших місць, 2 других, а також отримала Гран-прі в категорії інструкторів. Ця перемога стала для мене не просто нагородою — вона була особистим проривом. Саме тоді я відчула, що вийшла на зовсім інший рівень. Це була не тільки оцінка моїх технічних навичок, але й визнання мого досвіду, стилю, підходу до роботи. І, найголовніше, я довела собі, що можу більше, ніж уявляла!
Цікаво, а що найскладніше у ролі судді — особливо під час онлайн-формату? Як ви справляєтесь із тиском відповідальності?
Найскладніше в ролі судді — це усвідомлення великої відповідальності. Особливо в онлайн-форматі, де ти не можеш побачити роботу вживу, відчути текстуру, подивитися з різних ракурсів. Потрібно бути максимально уважним до кожної дрібниці, щоб оцінка була об’єктивною та справедливою. До того ж, ти розумієш, скільки зусиль, часу й емоцій учасники вклали в свої роботи і саме ти впливаєш на їхню мотивацію, віру в себе, подальший шлях. Тільки сьогодні я завершила суддівство онлайн-чемпіонату в Лондоні — «Global Talent Beauty Cup». Це велика честь і водночас відповідальність, але я завжди намагаюся бути чесною, точкою росту, а не просто «оцінкою». Як я справляюсь із тиском? Завдяки досвіду, чіткому розумінню критеріїв і головне — повазі до кожного учасника.
Ви маєте сертифікації від кількох міжнародних організацій. Як ви будуєте довіру у професійному середовищі, де багато талановитих і амбітних майстрів?
У nail-індустрії довіра — це не те, що з’являється одразу, її потрібно будувати щоденно. Моє завдання — не просто демонструвати сертифікати від міжнародних організацій, а підтверджувати їх якістю роботи, ставленням до колег, готовністю ділитися знаннями. Я завжди залишаюсь собою, не граю ролей і не створюю ілюзій. Навпаки, я відкрито говорю про свій шлях, про труднощі, помилки, досвід. І мені здається, саме це викликає повагу, коли люди бачать, що за успіхами стоїть реальна робота й постійне навчання, а не просто гучні слова.
Яким ви бачите своє професійне майбутнє? Чи хочете викладати, створювати власну школу, курс або методику?
Моя професійна мета — створити власну школу в Сан-Дієго. Це місто з населенням понад 1,3 мільйона людей, але тут немає навіть 15 майстрів, які працюють у сучасних європейських техніках, і майже всі з них українки. Більшість місцевих майстрів досі працюють за застарілими американськими стандартами: акрил, пудра, мінімум гігієни та техніки безпеки. Часто не вміють правильно обробити кутикулу або не прибирають її взагалі, або роблять це настільки грубо, що клієнти виходять із травмами. Їм критично не вистачає знань, і в плані техніки вони залишилися на рівні України 15 років тому. У моїй школі акрилу не буде взагалі. Я навчаю тільки дбайливим, сучасним і здоровим технікам. Моя мета — створити якісно новий рівень підготовки майстрів, які не просто «роблять гарно», а розуміють архітектуру, матеріали, анатомію, сервіс. Я хочу передавати не лише навички, а й підхід: nail-індустрія — це повага до клієнта, до себе й до професії. І ринок Сан-Дієго цього вже дуже потребує.
