«Я не просто вірю – я знаю: Бог зцілює. Бо я бачила це на власні очі.»
Вона поєднує ролі мами, менторки й міжнародної експертки. Живе в Німеччині, але серцем – з українками. Наталія Келлер – фінансова психологиня, яка перетворює жіночу вразливість на силу, а страх – на гідність і свободу. Наталія побудувала гармонійний шлюб і одночасно розвиває себе як експертка міжнародного рівня. Ми поговорили про гроші, жіночність, еміграцію, розлучення, місію і внутрішнє джерело, що не вичерпується!
instagram.com/natalie_keller_psycholog
Наталіє, ви понад 30 років живете у Німеччині, як ви поєднуєте в собі українську емоційність і німецьку структурність?
Я – міст між двома світами. Україна дала мені серце, інтуїцію, глибину, відкритість до Бога. Німеччина – логіку, стратегію, дію. І саме тому я можу не просто надихати, а проводити жінок до результату. Поєднувати м’якість і силу, любов і чіткість, інтуїцію і системність.
Ваша історія – це багаторівнева трансформація. Що стало найпотужнішою точкою зламу у вашому житті?
Найбільше диво в моєму житті – зцілення моєї дитини. У неї був вроджений рефлюкс 3 ступеня: сеча поверталася з сечового міхура назад у нирки. Лікар сказав: обидві нирки працюють лише на 20%. При такому стані потрібна пересадка. Цього ж дня в німецькому консульстві мені повідомили, що моїй дитині відмовлено у в’їзді в Німеччину. Я була у розпачі. Ми повернулися додому, і я сказала дітям: «У нас не лишилося нічого, крім Бога. Якщо Він справжній, якщо Він могутній, тоді Він зцілить». І ми почали молитися. Не формально. Голосно. З вірою. Ми просили про чудо. У певний момент моя дитина впала на підлогу. Через хвилин 5 вона підвелася і сказала: «Мамо, я відчула, що щось у мені посунулося всередині». Через деякий час моя подруга з Америки запросила доньку на навчання. І вона опинилася не просто в США, а в престижній школі, в люблячій прийомній сім’ї. Гроші на проживання й освіту з’явились самі собою. Я знала: це був Бог. Не випадковість, а Його план любові.
Наталія, ви говорите про зв’язок із Богом як про джерело достатку. Як це працює в реальному житті?
Я не нав’язую віру. Я просто живу в ній. І коли проводжу жінку через біль, втрати, розлучення, війну чи еміграцію: я створюю простір, у якому є місце Богу. Він – джерело сили, підтримки і зцілення. Коли Бог створював жінку і подивився на неї, Він сказав: «Вельми прекрасна». І назвав жінку вінцем Свого творіння.
Чи можете описати, як саме відбувається трансформація жінки у ваших програмах?
Спочатку жінка приходить із тривогою: «Я боюсь за майбутнє, я не встигаю, я не вмію заробляти», а потім ми починаємо розпаковувати: які установки вона несла з дитинства, що казала мама, як вона ставиться до себе. Я часто ставлю одне запитання: «А якби твоя донька жила, як ти, ти б раділа за неї?» Якщо відповідь – ні, значить, час змінювати, а далі – крок за кроком: нові сценарії, нові ролі, нове мислення. І це не роками. Часто за одну сесію знімаємо блок!
Ви часто говорите, що українські жінки «тягнуть усе на собі» і ще й відчувають провину. Чому ми такі? І як це змінити?
Це глибока історична травма, адже нас вчили виживати, а не жити – бути сильними, а не щасливими. І ми беремо все на себе: дітей, чоловіка, бізнес, а потім дивуємось, чому зникла жіночність. Як змінити? Поставити себе на перше місце без провини. Це як у літаку: спершу – маска собі, потім – дитині, інакше – ніхто не виживе.
«Через жіночність – до достатку». Що таке жіночність сьогодні, у 2025 році?
Це не про сукні і підбори, жіночність – це про внутрішній спокій, про вміння приймати, про зв’язок із джерелом – з Богом. Жіночність – це коли ти не живеш у страху, що тебе покинуть, що не вистачить, це коли ти є. Ти – вінець Божого творіння. Ти не мусиш це доводити.
Опишіть жінку, яка втілює цю ідею. Можливо, це ви?
Так, я. Але не тому, що я ідеальна, а тому, що я пройшла шлях. Від тремтячої дівчини, яка мріяла про Німеччину, через еміграції, материнство, втрати, підйоми, бізнес, терапію, до жінки, яка себе цінує, знає і несе. І я не лише приймаю себе – я створюю простір для інших жінок, щоб вони теж згадали, хто вони.
Які головні запити жінок, які до вас приходять: і з України, і з Європи?
Вони всі однакові – жінки хочуть стабільності. Хочуть внутрішнього спокою, хочуть знати, як не жити в тривозі за завтра, а ще, як не передавати свої страхи дітям. І я їм кажу: навчіться бути собою. Якщо ви хочете, щоб ваша донька жила щасливо – покажіть їй приклад.
Ви працюєте з темами грошей, тіла, самоцінності. Як усе це поєднується у вашій роботі?
Моя професія – це не техніка, це місія. Я працюю там, де перетинаються три потужні енергії: гроші, тіло і душа. Жінка – цілісна. Якщо в неї є духовність, але немає фінансової безпеки: вона в напрузі. Якщо є гроші, але немає контакту з тілом, вона не відчуває себе живою. Тому мої ретрити – це глибока трансформація. Це зустріч із собою: через дихання, психосоматику, роботу з родовими програмами, з ПТСР, з тілом, емоціями і грошима. Я повертаю жінці не мрію, а реальність, у якій вона має все: тіло, свободу, любов, гроші і себе.
А як фінансова грамотність впливає на жінку?
Моє головне переконання: Жінка, яка знає, хто вона, — не чекає, що хтось її врятує. Вона сама створює свою реальність. Моя місія – зробити жінку фінансово грамотнішою, психологічно вільною, тілесно живою. Бо коли жінка не розуміє, як працюють гроші, вона очікує на доброго чоловіка», «щасливий шанс» або «успішний шлюб». А коли жінка має знання і внутрішню опору – вона не вибирає аб’юз. Вона не застрягає в боргах. Вона не віддає себе дітям і чоловіку до останньої краплі енергії. Вона будує життя з позиції сили..
Ви активно допомагаєте жінкам у кризі. Розкажіть про своє волонтерство.
Я вже понад 10 років я засновник волонтерськоі організації в Німеччині «Hilf mit! Ukraine im Not!“ Ми підтримуємо дитячі будинки та жінок у кризових ситуаціях — після насильства, розлучень, втрат, війни. Я щоразу бачу одне: навіть у найтемніший момент є світло. Мені важливо бути поряд. Не рятувати, а йти поруч. Нагадати жінці, що вона не сама, що вона цінна і що любов – перемагає.
І наостанок: ваше головне послання до українських жінок у світі.
Ти не зобов’язана бути сильною. Ти не повинна терпіти, чекати, рятувати. Ти не повинна “відповідати стандартам”. Ти маєш право бути собою: живою, чуттєвою, люблячою, вільною. Бути жінкою – це не тягар. Це привілей.
