Я у себе одна»: як після 13 років аб’юзу відновити своє «я»
Верховна Альона – неймовірна жінка, мама, енергопрактик та наставниця. Колись вона мовчала та жила з думкою, що любов – це біль, а мовчання – це шлях до миру. Більше 13 років у стосунках, де її знецінювали, маніпулювали, змушували забути, хто вона є. І одного дня вона подивилася в очі новонародженій доньці і сказала собі: досить. Сьогодні Альона духовна наставниця, тета-практик і жінка, яка трансформує долі. Вона відверто розповідає про свій шлях, від безголосої жертви до провідниці, яка щодня допомагає іншим згадати: сила в тобі. І вона твоя!В інтерв'ю для журналу GOSSIP ми говоримо про страх, відчай, внутрішній перелом, зцілення, енергетику і справжню жіночу силу. Це не просто інтерв’ю, це мапа виходу для тих, хто забув, як це – жити з любов’ю до себе.
instagram.com/aliona.verhovnaya
Альоно, ви відкрито говорите про те, що 13 років прожили в аб’юзивних стосунках. Що стало останньою краплею, яка змусила вас сказати: «Досить»?
Це був мій особистий переломний момент. Я ніколи не забуду той ранок, коли прокинулась, подивилась на свою новонароджену донечку, їй тоді був усього місяць, і зрозуміла: я не маю морального права показати їй такий приклад життя. Я не хочу, щоб вона виросла в атмосфері страху, криків, емоційного тиску; не хочу, щоб вона вважала аб'юз нормою. І це було вперше, коли я сказала собі: «Досить». У мене не було плану, не було підтримки, була лише донька на руках і абсолютне незнання, що буде завтра, але було рішення, яке дало мені силу.
Ви пам’ятаєте ту дівчину – себе, якою ви були у моменті найглибшого болю? Що б ви сказали їй зараз?
Вона була зламаною. Не зовні, бо зовні я все ще усміхалась, ходила на свята, виставляла фото та нікому не жалілася, але всередині вже була пустота. Я боялась говорити, боялась дихати вільно та й взагалі, я не мала голосу. І якби я могла зараз їй щось сказати, я би обійняла її, я б шепотіла: «Ти не винна. Ти не зламана. У тобі є сила, просто зараз вона спить. Але вона прокинеться. І ти встанеш, підеш і більше ніколи не повернешся в те пекло».
А якими були ваші перші кроки до себе нової, після розриву з токсичним середовищем?
Все почалося з болю. З абсолютного нерозуміння, що робити далі. Я шукала відповіді в інтернеті, переглядала відео на YouTube, читала форуми. Це був мій відчайдушний запит: «Як змінити життя?» Потім з’явилась перша терапевтка. Я постійно плакала на сеансах, і вперше я навчалася говорити правду. Визнала: так, я жертва. Так, мені боляче і саме з цього почалося зцілення. Потім були перші книги з психології, перші енергопрактики, тета-хілінг. Я ніби шар за шаром знімала з себе стару шкіру, повертаючись до себе справжньої.
Альона, а як трансформація внутрішня стала основою для зовнішнього успіху?
Бо не буває реального зовнішнього прориву без внутрішньої трансформації. Моє «я» роками було зруйноване, і я його вибудовувала заново. Коли я перестала жити в режимі виживання, у моє життя почали приходити ресурси та люди, які підтримують, можливості, про які раніше боялась мріяти. Коли ти піднімаєш свою самооцінку з мінуса на плюс, ти вже не погоджуєшся на аби-що, ти формуєш запит і світ відповідає. Так, з часом, після розлучення та величезною роботою над собою у мене з’явився партнер, чоловік, який став втіленням 66 пунктів зі 100 мого списку (посміхається). Так з’явилось наставництво, клієнтки, новий дім. Я змінила реальність, бо змінила внутрішній стан.
Ви сьогодні – впевнена жінка, наставниця, енергопрактик. У який момент ви зрозуміли, що ви вже не жертва, а творець?
Це прийшло не одразу. Перший сигнал був тоді, коли я помітила, що більше не плачу через минуле. Коли я змогла дивитись на свого колишнього не як на ворога, а як на вчителя. Коли почала допомагати іншим жінкам, і бачила, як у них починають горіти очі. Тоді я зрозуміла, що вже не шукаю підтверджень, не чекаю схвалення, я – творю, я веду і я відповідальна за те, що несу в світ.
Чи був у вас страх великого успіху?
Так. Страх бути видимою, страх бути осудженою, страх, що не маю права говорити, особливо в соцмережах. Моя сторінка раніше була про туризм, красиві фото, але одного дня мене «прорвало». Я взяла телефон, включила камеру і заговорила: про біль, про досвід і мені почали писати: «Ти сказала те, що я боялась сказати собі». Успіх приходить, коли ти перестаєш ховатись, коли ти виходиш і показуєш справжню себе.
А які практики допомогли вам особисто вибратися з болю і повернути собі силу?
Терапія – глибока робота з дитинством, з батьками, з тілом, а також тета-хілінг, енергопрактики, письмо, щоденники, ритуали любові до себе. Я вкладала в це роки. У мене не було чарівної таблетки, а була системна щоденна робота. Я вірила, що можу вилізти і коли почала працювати з іншими, зрозуміла: це моя місія.
Ви працюєте з тета-хілінгом, енергопрактиками. Як вони працюють з жінками, які пройшли схожий досвід?
Це робота на рівні поля. Ми не просто говоримо, ми трансформуємо установки, переконання, які сидять у підсвідомості. Тета-хілінг дозволяє м’яко, але глибоко переписати програми. Часто жінка не знає, чому знову вибирає аб’юз, чому боїться бути одна, а ми заходимо у витік, у корінь. І коли це трансформується, змінюється все життя. Я бачила, як за два місяці жінки ставали іншими. Їх неможливо було впізнат!
Альона, ви вже стали прикладом для багатьох. Що ви скажете жінці, яка зараз читає це інтерв’ю і живе в страху, в аб’юзі?
Я знаю, як болить. Я знаю, як страшно, соромно, як здається, що в тебе нічого не вийде. Але я прошу: дозволь собі хоча б уявити, що може бути по-іншому. Подивись у дзеркало і скажи: «Я в себе одна». І якщо ти шукаєш знак – ось він. Твоя історія може змінитись, але перший крок за тобою.
Чи можлива повна реалізація після аб’юзу – і як зцілити не лише себе, а й свій рід?
Не просто можлива – необхідна (посміхається). Ми несемо в собі програми не лише свого життя, а й роду. І коли одна жінка лікується, вона відкриває двері для всієї жіночої лінії. Я зцілила свої стосунки з мамою, з татом, я відчула силу роду і моя донька вже живе в іншій реальності. Вона бачить приклад жінки, яка вибрала себе. Це і є найвища форма любові – передати далі нову правду.
Альона, у чому для вас сьогодні полягає справжня жіноча сила?
У любові до себе! У виборі себе! У вмінні вийти з ролі жертви і сказати: я більше так не хочу. Жіноча сила не в тому, щоб терпіти, а в тому, щоб розквітати. Бути, проявлятись і служити – собі, дітям, світу, але з повною чашею. Не з болю, а з наповнення. Саме це я несу іншим жінкам. Бо знаю: відродитись може кожна!
