Марина Слинько – майстриня, суддя міжнародного рівня, членкиня Спілки Професіоналів України «SPU_UA», призерка Чемпіонату світу OMC у Парижі 2025 року в секції «Нігтьова естетика», багаторазова переможниця живих чемпіонатів у США, а також суддя престижних змагань у Лос-Анджелесі – вона входить до кола тих, хто формує стандарти індустрії на глобальному рівні. Сьогодні Марина – не лише сильна майстриня, а й викладачка, спікерка та менторка, яка допомагає українським і міжнародним учням виростати до чемпіонських висот. Її шлях – це історія про дисципліну, амбіції, витримку та любов до професії!
instagram.com/slynko.beauty_kc
Марино, ваш шлях – від майстра до судді міжнародного рівня. Як ви для себе пояснюєте цей розвиток: як логічний результат чи як виклик, який довелося вибороти?
Мій шлях від майстра до судді міжнародного рівня – це і закономірний результат, і виклик, який я пройшла крок за кроком (посміхається). З одного боку, усе виглядає логічно: я завжди прагнула досконалості, багато вчилася, спостерігала за розвитком індустрії й аналізувала техніки. Це природно привело мене до бажання не лише створювати, а й оцінювати роботу інших за високими стандартами. Але з іншого боку – це шлях через випробування: нові країни, інша мова, різні системи, конкуренція, відповідальність. Кожен етап вимагав від мене витримки, дисципліни. Тому для мене цей розвиток не випадковість, а результат любові до професії, постійного навчання й бажання робити свій внесок у майбутнє нашої індустрії
Що для вас означало вперше стати частиною великої міжнародної спільноти «SPU_UA» і представляти Україну на чемпіонатах?
Для мене це був один із тих моментів, коли все, що ти робив роками, раптом набуває сенсу. Приєднатися до Спілки Професіоналів України «SPU_UA» – означало стати частиною великої команди людей, які не просто змагаються, а розвивають українську школу манікюру у світі. Це об’єднання майстрів, тренерів і суддів. Коли я вперше представляла Україну на міжнародному рівні, мене одночасно переповнювали два почуття – глибока гордість і велика відповідальність. Хотілося показати, що українські майстри – це не просто талановиті люди, а новий рівень культури, естетики й точності!
Марино, а коли ви працюєте як ментор, що для вас головне: навчити техніці чи сформувати в учня мислення чемпіона?
Техніка, звичайно, важлива – вона дає основу та впевненість у роботі. Але для мене найважливіше те, як учень мислить. Коли людина вміє аналізувати свої помилки, приймати нові виклики і не зупинятися після труднощів – її розвиток стає набагато швидшим і глибшим. Навіть якщо стартовий рівень не ідеальний, при правильному підході, характері й підтримці можна вирости у сильного фахівця. Саме формування такого мислення я вважаю ключовою частиною менторства.
Ви не лише майстриня, а й викладачка. Чи відрізняється відчуття перемоги власної, від перемоги ваших учнів?
Безумовно, ці відчуття різні і кожне з них має глибокий зміст. Моя особиста перемога – це завжди підтвердження того, що я рухаюсь правильним шляхом, що мої техніки працюють, а мої старання та роки практики мають результат. Але перемога учня – це зовсім інший рівень емоцій. Це радість, помножена на відповідальність! Бо ти більше не просто викладач, ти людина, яка змогла передати знання, підтримати у найважчі моменти, і показати учню, що він здатний на більше, ніж уявляв.
Ви також багато виступаєте як спікер. Які теми зараз, на вашу думку, найактуальніші для професійної освіти в beauty-сфері?
Сьогодні в beauty-сфері найбільш актуальними є дві теми: розвиток якісної техніки та психологічна підготовка майстра. Індустрія швидко змінюється, з’являються нові матеріали й стандарти, тому майстер має розуміти не лише «як», а й «чому» він працює певним чином. Це формує справжній професіоналізм і безпеку в роботі. Водночас важливими стають стійкість, уміння працювати зі стресом, зворотним зв’язком та високими вимогами ринку. Без цього майстер не зможе рухатися вперед, навіть маючи сильну технічну базу. Тому майбутнє nail-освіти я бачу в балансі між технікою, психологією та творчим мисленням. Саме ця комбінація допомагає майстрам розвиватися впевнено й професійно!
Ви взяли участь у Чемпіонаті світу OMC у Парижі 2025 року, представляючи збірну України в секції «Нігтьова естетика», і здобули призове місце. Розкажіть, якою була підготовка до змагань?
Моя підготовка до Чемпіонату світу OMC у Парижі була дуже сфокусованою. До збірної України мене запросили після моїх численних перемог на живих чемпіонатах у США. Це стало для мене важливим визнанням, і водночас відповідальністю, тому я одразу прийняла запрошення й почала готуватися. Разом із тренером команди ми обрали тему, яка найкраще передавала мій стиль у секції «Нігтьова естетика». Для мене це був перший виступ на світовому рівні саме у складі збірної, тож я розуміла, наскільки важливо показати стабільність, чистоту та витримку. Я вкладала багато енергії та уваги в кожну деталь, адже на міжнародних чемпіонатах саме дрібниці вирішують усе. І ця відповідальність перед командою та країною стала тим, що допомогло мені посісти призове місце у Парижі!
Суддівство на чемпіонатах у Лос-Анджелесі – це інший кут зору. Як змінилось ваше ставлення до конкурсів після того, як ви стали оцінювати інших?
Суддівство в Лос-Анджелесі дійсно дало мені інший погляд на змагання. Коли ти сидиш по той бік столу, ти починаєш ще чіткіше розуміти, наскільки високими є вимоги до чистоти роботи, логіки виконання та загального враження. Моє ставлення до конкурсів змінилося в тому сенсі, що я стала ще більше цінувати дисципліну та увагу до деталей. Суддя бачить те, що учню або майстру інколи здається непомітним. Суддівство також навчило мене об’єктивності й поваги до різних стилів, в оцінюванні важливо триматися стандартів і дивитися лише на результат.
Ви мешкаєте й працюєте у США, але залишаєтеся частиною української професійної спільноти. Як вдається поєднувати ці два світи?
Для мене ці два світи не суперечать один одному, вони доповнюють. Робота в США дала мені новий досвід, іншу культуру сервісу та можливість розвиватися в міжнародному середовищі. Але українська школа та професійна спільнота залишаються частиною моєї основи й моєї ідентичності. Я постійно підтримую зв’язок із українськими колегами, беру участь у проєктах, чемпіонатах, навчанні. Мені важливо не втрачати коріння, тому що саме українська nail-індустрія дала мені старт, сформувала мій стиль та мої принципи роботи. Поєднувати ці два світи допомагає проста річ – бажання бути корисною. В Америці я приводжу українську школу й стандарти якості, а в Україну – міжнародний досвід, нові формати та бачення.
Для мене важливо, щоб вони йшли додому з упевненістю в собі та розумінням, що їхній потенціал значно ширший, ніж вони думали.
І наостанок: що б ви хотіли, щоб відчувала кожна жінка, виходячи від вас після манікюру або навчання?
Я хочу, щоб кожна жінка, виходячи від мене після манікюру чи навчання, відчувала себе цінною. Не просто доглянутою, а по-справжньому важливою. Щоб у ній з’являлось те тихе внутрішнє світло, яке виникає, коли про тебе подбали щиро й уважно! А мої учениці щоб виходили з усвідомленням, що в них є сила створювати красу своїми руками. Техніка – це лише один відсоток, а решта – характер, увага до деталей і любов до людей. Хочу, щоб вони йшли додому з вірою в себе й розумінням, що їхні можливості більші, ніж здається!
