Марціновська Вікторія – майстриня перманентного макіяжу нового покоління, засновниця онлайн-наставництва для німецьких майстрів, експертка з побудови особистого бренду та мислення в beauty-сфері. Вікторія – майстриня, яка поєднує техніку з психологією, контентом, позиціонуванням і внутрішньою опорою. Сьогодні її менторська програма допомагає німецьким майстрам не просто вдосконалити техніку, а вирости професійно й особистісно, вийти з «страху помилки» у впевненість, стабільність і власний бренд.
instagram.com/victoria.brows.del
Вікторіє, ваш шлях у beauty-сфері – це історія жінки, яка не боялася почати з нуля! З чого починалася ваша професійна історія, як ви прийшли до світу перманентного макіяжу?
Мій шлях у beauty-сфері почався ще до того, як я сама це усвідомила (посміхається). Хоч за освітою я зовсім з іншої сфери, всередині завжди було бажання створювати красу та працювати в естетиці. У 2022 році я вперше серйозно занурилася в б’юті: пройшла курси та починала буквально з нуля. Дуже швидко зрозуміла, що саме брови – це моє. У 2023 році я зацікавилася перманентним макіяжем. Пройшла базове навчання, але до справжньої практики прийшла лише у 2025-му, вже свідомо. Саме тоді я знайшла майстриню, яка навчила мене природності, індивідуальному підходу й тонкому розумінню рис обличчя. Я побачила, що перманент – це не просто техніка, а трансформація, впевненість і робота з самооцінкою. Тож мій шлях у beauty народився з бажання створювати красу, а перманент став тією точкою, де техніка поєдналася з глибшим змістом і моєю власною професійною історією.
Ви пройшли шлях від майстра до наставниці, від локальної студії до створення програми менторства для німецької аудиторії. Якщо озирнутися назад, які ключові етапи ви вважаєте переломними?
Переломними для мене стали не зовнішні події, а внутрішній ріст, той глибинний процес, який привів мене до наставництва. Все почалося з того, що я пішла на менторство з онлайн-бізнесу. Я очікувала технічних інструментів, але отримала зовсім інше: зустріч із власним мисленням, зі страхами, установками та обмеженнями, які роками стримували мою реалізацію. Я побачила, як багато майстрів живуть у тому самому стані: бояться робити перманент, бояться відповідальності, показувати себе, бояться, що хтось засудить чи розкритикує. Це люди, які хочуть зростати, але зупинені внутрішнім опором. Другий етап – запуск мого першого наставництва. Це був момент, коли я зрозуміла: мій шлях від невпевненості до стабільності може стати дорожньою картою для інших. Цей період навчив мене головному: ріст завжди починається зсередини, а справжня сила майстра не у техніці, а у внутрішній опорі. Коли постало питання, з ким працювати: з українською чи німецькою аудиторією, я вагалася. Німецький ринок не звик до онлайн-навчання у бʼюті, він менш гнучкий, менш відкритий. Навіть моя наставниця радила мені почати з українських майстрів, але я свідомо обрала складніший шлях. Бо тоді я побачила величезний розрив між тим, що є в Україні, і тим, чого бракує в Німеччині. І вирішила: якщо цього немає, значить, час створити. Якщо ніхто не сіяв, значить, першою маю посіяти я!
У кожного наставника є момент, коли він розуміє: «Я готова передавати знання». Коли ви відчули в собі цю внутрішню готовність?
Довгий час я просто накопичувала знання – проходила курси, практикувала, вчилася, але не дозволяла собі передавати це іншим. Здавалося, що спершу потрібно мати студію, великий досвід і «ідеальний» рівень. Я відкладала момент, коли зможу навчати, бо жила в перфекціонізмі. Поштовхом стала моя наставниця. Вона сказала: «Ідеального моменту не буде. Якщо чекатимеш, не почнеш ніколи». Саме тоді я почала працювати зі своїм мисленням і поступово відчула, що готовність – це не про роки стажу, а про внутрішню зрілість. Важливим став момент кастдеву. Частина аудиторії говорила, що наставник має мати «багаторічний досвід», але я розуміла: я вже пройшла те, через що проходять інші і я можу провести через це своїх учнів. Я почала структурувати все, що знаю, об’єднувати курси, власний досвід та уроки наставників. Так поступово народилася моя програма. І тепер я точно знаю: я була готова ще тоді, просто не дозволяла собі це визнати.
Вікторія, ви створили онлайн-наставництво для німецьких майстрів! Які головні зміни ви бачите у своїх учнях після проходження менторингу?
У своїх учнях я бачу головне – внутрішню трансформацію. Професія майстра перманентного макіяжу сьогодні інша: це і дизайнер, і сторітейлер, і продавець, і людина, яка створює свій бренд. І без роботи з мисленням, без уміння презентувати себе, доносити свою цінність, будувати довіру – техніка працює лише наполовину. Саме тому в менторингу я поєднала практику, стратегію, продажі, позиціонування та внутрішню опору. І зміни, які я бачу у своїх учнях, завжди починаються зсередини. Спочатку вони перестають боятися, помилитися, виставити роботу, показатися в сторіс. Потім починають діяти: робити домашні завдання, знімати відео, тренувати рух руки, обговорювати свої страхи. І лише тоді приходить зовнішній результат – якісніші роботи, впевненість з клієнтами, перші продажі.
А чим, на вашу думку, українські майстри відрізняються від німецьких?
Українські майстри справді значно випереджають німецьких у розвитку. Вони не зупиняються лише на базових техніках, постійно поглиблюють знання, вкладаються у нові інструменти, підходи, навчання. І найголовніше – вони відкриті до змін та сміливо йдуть у трансформацію. У Німеччині ситуація інша, тут навчання переважно поверхневе: майстри часто проходять курси, які дають лише базові техніки, але не вчать роботі з клієнтами, позиціонуванню, внутрішній впевненості та виходу зі складних ситуацій. Крім того, у Німеччині дуже багато обмежень і регуляцій на рівні законодавства, що теж стримує розвиток сфери. Саме тому я й обрала німецький ринок для свого наставництва. Бо я бачу, що тут є величезна потреба не просто в техніці, а в системі росту і я хочу принести цей новий рівень у німецьку б’юті-індустрію!
Онлайн-освіта у beauty-сфері – це виклик. Як ви зуміли донести до людей, що навчання перманентному макіяжу онлайн може бути не менш ефективним, ніж офлайн?
Онлайн-освіта в beauty-сфері справді здається викликом, але я з самого початку показувала своїй аудиторії просту річ: ефективність залежить не від формату, а від дії. Я сама проходжу онлайн-наставництва, навчаюся через онлайн-курси й бачу результат, тому можу чесно говорити, що онлайн працює не гірше за офлайн, якщо людина готова вкладатися. Ефективність мого наставництва тримається на структурі й практиці. Кожен модуль – це крокова система: базові знання, техніка, мислення, робота з клієнтами, бренд, продажі. Тому онлайн стає не компромісом, а навпаки можливістю навчатися швидше, ефективніше та глибше.
Вікторія, якщо подивитися ширше, то що для вас менторство? Це бізнес, покликання чи форма служіння жінкам, які шукають свій шлях?
Чесно кажучи, коли я тільки починала створювати наставництво, я сприймала його як частину бізнесу. Але вже з перших учнів я відчула, що для мене це щось значно більше. Це можливість служити: тим, хто шукає свій шлях, хоче вирости, знайти внутрішню опору й відкритись як бренд і як особистість. Тож сьогодні менторство для мене – це поєднання трьох сенсів: це бізнес, це моє покликання і це форма служіння людям. І саме в цій гармонії я знаходжу справжнє задоволення від того, що роблю!
