Галина Стрижакова – колористка з 18-річним досвідом, майстриня складних фарбувань і прихильниця роботи без шаблонів. Вона пройшла три еміграції, три переїзди, кожен із яких вимагав починати заново. Сьогодні Галина розвиває Blossom Beauty Bar - простір краси з власною філософією сервісу, естетики й людяності, де важливі не лише техніка та результат, а й довіра, безпека та стан клієнта. В інтерв'ю для журналу GOSSIP: чесно про внутрішній стрижень, про те, як не втратити себе в нестабільності, і як професія може стати не просто роботою, а точкою опори, яка тримає, коли змінюється все.
Галино, у вашому житті було три еміграції: з Донецька до Харкова, з Харкова до Німеччини, і тепер до США. Що допомагало вам кожного разу не втрачати ґрунт під ногами і знову будувати професійне життя з нуля?
Мені дуже допомагає характер і внутрішній вибір залишатися в позитиві, навіть коли навколо складно, бо інакше ти просто зламаєшся. Я не концентруюся на позиції «я бідна і нещасна», хоча важко було, і я цього не заперечую. Мене тримала сім’я, діти й розуміння, що я маю жити далі не «потім», а зараз, не відкладаючи себе на невизначений час. Професія теж стала опорою, бо я ніколи не сприймала її як роботу –це частина мене, мій спосіб дихати й створювати красу (посміхається). І ще мене рятує дисципліна: крок за кроком, один клієнт, одна дія, одна маленька перемога щодня. Коли ти так рухаєшся, хаос не поглинає, бо в тебе з’являється маршрут!
Чи відчуваєте, що кожна нова країна оголювала новий шар вашої сили і водночас нові страхи, з якими доводилося чесно зустрічатися?
Так, кожен переїзд ніби підсвічував іншу грань мене: і сильну, і вразливу одночасно. У Харкові я вперше відчула, що можу «вкорінюватися» в новому місці, але все одно залишатися собою, навіть якщо минуле ще болить. Німеччина стала випробуванням на витривалість, бо там я буквально ходила з рюкзаком і «чемоданчиком» до клієнтів і все це вимагало стійкості. США відкрили в мені сміливість брати відповідальність і не боятися масштабу, хоча спочатку цей масштаб лякав. Страхи нікуди не зникали, але я навчилася не тікати від них, а домовлятися із собою і рухатися далі. І, чесно, я стала м’якшою як жінка, бо зрозуміла, що сила – це не лише «тягнути», а й дозволяти собі підтримку. В кожній еміграції та в складних моментах мене дуже підтримав чоловік. Його віра в мене інколи була сильнішою за мою власну віру, і це реально тримало. Взагалі мені важливо було не закриватися, а бути в контакті з близькими, бо самотність у нестабільності тільки посилює тривогу.
Галино, ви в індустрії краси вже 18 років! Як змінювалося ваше ставлення до професії з роками?
На старті, як і багато хто, я більше думала про техніку, про «гарно», «модно», і це нормально, бо ти вчишся ремеслу. З роками я чітко відчула, що краса – це не про картинку, а про відчуття людини в дзеркалі та про її внутрішню опору. Я зрозуміла це особливо в еміграції, коли жінки приходили не просто «пофарбуватися», а повернути собі себе, ніби зібратися по шматочках. Тоді я остаточно перестала називати це роботою, бо це моя стихія, і я в ній живу (посміхається). Гроші важливі, але вони не є першим мотивом, інакше ти швидко вигоряєш або починаєш робити компроміси, які потім болять. За всі роки для мене професія стала мовою, якою я підтримую людей і водночас реалізую себе!
Ви принципово працюєте «без шаблонів» і спеціалізуєтеся на складних фарбуваннях. Що для вас означає індивідуальний підхід у роботі з волоссям і чому, на вашу думку, шаблонність сьогодні – одна з головних проблем у beauty-індустрії?
Індивідуальний підхід для мене – це бачити людину, а не «запит із Pinterest і будувати результат під її волосся, риси, стиль життя та реальність догляду. Шаблонність часто виникає там, де майстер хоче швидко повторити схему, не занурюючись у нюанси, але волосся за це завжди «платить». Складні фарбування – це відповідальність і діалог, де ти пояснюєш, що можливо, а що буде ризиком і чому безпека важливіша за моментний ефект. Я люблю, коли результат виглядає дорого, м’яко й природно, але саме для конкретної жінки, а не !як у всіх!. Мені важливо, щоб клієнтка йшла не лише з гарним кольором, а й із відчуттям, що її почули й не нашкодили. Тому я завжди проти конвеєра, навіть якщо конвеєр здається вигіднішим! А ще тренди: вони можуть бути красивими, але вони не мають права знищувати якість, бо тоді ціна тренду стає занадто високою. Так, я можу відмовляти клієнтам, і роблю це спокійно, без конфлікту, пояснюючи, що я не готова робити те, після чого сама себе не поважатиму. Для мене це питання ментального здоров’я і професійної гідності, бо легше сказати «ні» зараз, ніж потім виправляти наслідки й втрачати довіру.
Галино, ви працювали в Україні, Європі та тепер у США. Які ключові відмінності в підходах до краси і сервісу ви бачите між цими ринками? І в чому, на вашу думку, українські майстри мають унікальну конкурентну перевагу?
В Україні дуже сильна школа майстерності, висока швидкість, витривалість і вміння «витягнути» складний випадок навіть у непростих умовах. У Європі я гостро відчула силу правил і системи, але інколи бракувало нашої гнучкості та «вау» результату, який реально вражає. США для мене – про можливості: якщо ти хочеш працювати, тобі не ставлять палки в колеса, навпаки, система підказує, як легалізуватися й рухатися далі. Щодо сервісу, Америка дуже про культуру ввічливості і мені це подобається, бо тут нормою є підтримка і доброзичливість у побуті. Українські майстри мають унікальну перевагу в тому, що ми не ламаємося і не «пливемо» при першій складності, ми вміємо будувати з нуля і працювати на результат. І ще в нас часто є той самий смак і відчуття естетики, яке не вчиться за один курс!
Ви відкрили власний салон «Blossom Beauty Bar» і це неймовірно! Розкажіть, який сенс ви вкладали в цей бренд?
Для мене Blossom – це про розквіт після складних періодів, коли ти проходиш темні етапи й усе одно повертаєшся до світла. Я хотіла створити простір, де жінка відчуває себе не «на процедурі», а в атмосфері турботи, смаку й поваги, де сервіс – це не декорація, а щире ставлення. І я знаю, що мені вдалося! Спочатку я починала буквально з одного дзеркала та стільця, а потім цей простір обростав сенсом, деталями, очікуванням, комфортом. Blossom для мене - символ того, що можна перезібратися і вирости, навіть якщо ще недавно ти була в стані «я не знаю, як далі»; це бренд про людяність і професіоналізм одночасно!
Галино, якщо подивитися на ваш шлях стратегічно, де ви бачите себе через кілька років?
Мені близьке масштабування, але не заради масштабу, а заради якості і стабільної системи, яка може працювати без хаосу. Я бачу себе в розвитку Blossom як простору зі стандартами сервісу, де клієнт отримує передбачувано високий рівень, а майстри здорове середовище для росту. Я постійно навчаюся і планую поглиблювати знання, бо в нашій професії не можна зупинятися, інакше ти одразу відстаєш. Мені цікаво створювати підхід, який поєднує техніку, безпеку, смак і психологію роботи з людиною!
