У бʼюті-індустрії багато глянцю, але значно менше чесних розмов про шлях, відповідальність і ціну професійного зростання. Історія Юлії Руденко – про внутрішню трансформацію і поступове формування експертності. Вона пройшла шлях від роботи вдома з немовлям на руках до побудови стабільної карʼєри в американській бʼюті-індустрії, де стандарти жорсткі, а помилки коштують дорого. Юлія Руденко – практик, наставниця і lash coach, яка відкрито говорить про гроші, знімає ілюзії з професії та навчає майстринь мислити не тільки категоріями техніки, а й відповідальності, системи та власної цінності.
instagram.com/julia_rudenko_lashes_hair
Юліє, розкажіть про ваш шлях у б’юті індустрію? З чого все почалося?
Мій шлях у бʼюті почався у 2015 році, коли я була молодою мамою з маленькою дитиною на руках (посміхається). Тоді це не виглядало як покликання чи велика мрія, радше як можливість заробляти, не виходячи з дому, і поєднувати материнство з роботою. Було багато страхів: чи зможу знайти клієнтів, чи вистачить сил, чи не вигорю емоційно. Я сумнівалася в собі, але водночас мала сильне внутрішнє бажання не залежати від обставин. На старті я була дуже старанною, відповідальною, але ще не відчувала власної цінності як спеціаліста, але саме той період навчив мене дисципліни, витривалості й уміння працювати на результат навіть тоді, коли страшно!
Чи памʼятаєте момент, коли зрозуміли, що це вже не просто «робота руками», а справа, яка може стати фундаментом для життя, свободи й самореалізації?
Так, цей момент був дуже чітким. Я усвідомила, що бʼюті – це не лише про послугу, а про розвиток, карʼєру і можливість впливати на якість життя: своє і клієнтів. Я побачила перспективу зростання: формування власного стилю, експертності, можливості навчати інших. Саме тоді я наважилася «вийти з дому», орендувати приміщення, а згодом і відкрити власну студію. Це рішення стало першим серйозним кроком до професійної свободи. З того моменту я перестала сприймати бʼюті як тимчасову роботу і почала будувати систему!
Еміграція – це завжди перелом. Що у вашому професійному мисленні змінилося після переїзду найбільше: підхід до клієнта, до грошей, до власної цінності?
Еміграція дуже оголює питання власної цінності. Або ти вмієш її вибудувати заново, або губишся. Мені довелося починати з нуля: інша мова, нові правила, ліцензування, зовсім інша культура сервісу. Це змусило мене ще глибше поважати свій досвід і не знецінювати роки навчання. Уже за рік після переїзду я змогла вийти на той самий професійний і фінансовий рівень, що й в Україні, завдяки системності та наполегливій роботі. Я почала інакше дивитися на клієнта: як на партнера, а не просто споживача послуги. Також змінилося ставлення до грошей: я чітко зрозуміла, що ціна – це не тільки час, а роки відповідальності та знань!
Ви працюєте в американській бʼюті-індустрії, де правила гри жорсткіші! Що стало для вас найбільшим професійним викликом і що, навпаки, дало відчуття зростання?
Найбільшим викликом стала адаптація до американських стандартів і підтвердження кваліфікації. Тут дуже чіткі правила, високий рівень конкуренції і клієнт, який добре знає свої права. Спочатку це було непросто, але саме ця система дала колосальне зростання як професійне, так і особистісне. Я навчилася працювати ще більш структуровано й відповідально, а перші клієнти, оренди, освітні проєкти в США стали новими точками опори. Зараз моя мета – розвивати професійні формати для індустрії вже тут, зокрема конференції й експертні бʼюті-івенти.
LED-нарощення, швидкі техніки, носка до 6 тижнів – сьогодні це звучить як технологія майбутнього. Як ви прийшли до таких рішень і чому для вас важливо працювати не «як усі», а формувати власний стандарт?
Для мене LED-нарощення – це логічний етап еволюції lash-індустрії. За понад десять років у професії я бачила всі етапи розвитку й чітко розумію, що технології мають служити не трендам, а безпеці клієнта. Я прийшла до цих рішень через усвідомлення відповідальності за здоровʼя очей і комфорт у довгостроковій перспективі. Мені важливо не копіювати, а створювати власний стандарт роботи. Саме так формується справжня експертність і довіра, яка триває роками.
Юліє, на вашу думку, що сьогодні відрізняє просто хорошого майстра від експерта, до якого стають у чергу і якому довіряють роками?
Експерт – це не лише про техніку. Це про здатність чути клієнта, розуміти його запит і не шкодити заради ефекту. Справжній професіонал мислить довгостроково, обирає безпеку й стабільність результату, а не разовий «вау». Люди повертаються туди, де відчувають повагу, індивідуальний підхід і прогнозований результат. Саме це формує довіру і чергу до майстра.
Ви відкрито говорите про заробіток у професії й навчаєте цьому інших. Чому для вас важливо знімати табу з теми грошей у бʼюті?
Тема грошей у бʼюті довгий час була замовчуваною, і це призводило до вигорання майстрів. Коли людина не розуміє фінансової сторони професії, вона швидко втрачає ресурс. Я говорю про заробіток відкрито, бо хочу, щоб майстрині будували стабільний бізнес, а не працювали на виживання! Гроші – це не соромно, якщо вони є результатом чесної, якісної роботи. Прозорість у цій темі дає свободу й упевненість.
А які найбільші ілюзії про «легкі гроші на віях» ви хотіли б зруйнувати для тих, хто тільки заходить у професію?
Найбільша ілюзія, що це швидкі й легкі гроші без вкладень (посміхається). За красивою картинкою завжди стоять роки навчання, практика, помилки й фінансові інвестиції. Ще одна ілюзія, що достатньо просто опанувати техніку. Але без сервісу, дисципліни й відповідальності техніка не працює. Також часто недооцінюють фізичне й емоційне навантаження; бʼюті – це повноцінна професія, а не хобі у вільний час.
Що, на вашу думку, насправді приносить дохід у бʼюті: техніка, швидкість, маркетинг чи внутрішня позиція майстра?
Дохід починається з внутрішньої позиції майстра. Можна мати ідеальну техніку й сильний маркетинг, але без внутрішньої зрілості це не працює довго. Клієнти дуже тонко відчувають ставлення до справи. Саме відповідальність, стабільність і повага формують довготривалий дохід. Усе інше – лише інструменти.
1Юлія, ви – lash coach і наставниця. З якими внутрішніми блоками найчастіше приходять до вас майстрині і які з них, на ваш погляд, найнебезпечніші для росту?
Найчастіше я бачу знецінення себе і страх підвищувати ціну! Багато майстринь роками працюють нижче своєї реальної вартості, боячись втратити клієнтів. Також поширений запит: як пришвидшитися, не втрачаючи якість і безпеку. Найнебезпечнішим блоком я вважаю переконання «я ще недостатньо хороша», саме воно гальмує і професійний, і фінансовий ріст. Коли змінюється внутрішня позиція, усе інше вибудовується природно.
І якщо звернутися до жінки, яка зараз читає це інтервʼю й сумнівається, чи варто їй починати: що б ви сказали їй не як коуч, а як жінка?
Я б сказала: сумнів – це нормально, але він не має керувати вашим життям. Не існує ідеального моменту, є лише рішення почати. Якщо є бажання і готовність працювати, шлях обовʼязково відкриється. Я починала з дитиною на руках і без чіткого плану, але з вірою в себе. І сьогодні точно знаю: жінка здатна на значно більше, ніж їй здається!
