Надія Мельничук (Doctorgreen) – естетистка та експертка зі здоров’я шкіри, яка пройшла шлях від системної практики в Україні до повної професійної легалізації у США. Вона підтвердила американську ліцензію, адаптувалася до іншої культури сервісу та клієнтських очікувань і зберегла головне: українську вимогливість до результату, чистоти й сенсу процедур. Її історія – не лише про еміграцію й кар’єру, це розмова про внутрішню опору, про дисципліну і свободу, яку дає чесний шлях; про те, як Надія створила власний «зелений світ» – філософію естетики, що виростає з турботи про здоров’я, баланс і повагу до тіла!
@glowingskin_nadin
@ nadin_doctorgreen
Надіє, ви увійшли до ТОП 100 жінок України в 2021 році – це велике визнання. Ваш професійний маршрут пролягав через Київ, Чернівці та тепер США. Багато естетистів бояться переїзду, бо втрачається клієнтська база, зв’язки, усталений ритм. Який ваш внутрішній ресурс допоміг вам відтворити себе у США?
Мій ресурс – це любов до правил і внутрішня потреба жити «в білому полі». Я завжди так працювала: і в Україні, і вже тут. Мені важливо, щоб потім до мене не було питань: ні юридично, ні професійно, ні морально. Саме це дало відчуття опори: я не обходила систему, а проходила її крок за кроком. Перший час був, чесно, дуже непростий. Я приїхала без мови, і я не могла одразу піти в навчання. Тому перший рік був про базу: працювати, заробляти, вбудовуватися в нову реальність, звикати до міста, до людей, до темпу. Я багато гуляла, знайомилася з Чикаго, «вростала» в нього і паралельно збирала себе заново.
Ви пройшли навчання і підтвердили ліцензію естетиста в США – процес, який часто здається українським фахівцям майже нереальним. Що було найскладнішим у цьому шляху?
Найскладнішим була дисципліна системи, а саме «сітка» правил. У штаті Іллінойс потрібно 750 годин, і ти маєш їх чесно «відходити». Відвідуваність не умовність, а фундамент і якщо ти працюєш паралельно, це стає випробуванням на витривалість.
Друга складність – розділення «школа» і «ліцензія». Школа дає диплом, але ліцензію видає окремий державний орган. Ти подаєш документи, підтверджують години і далі комп’ютерний тест. Якщо не склав – є обмежена кількість перескладань, а потім ризик починати шлях заново. Але найважливіше – відчуття після. Коли ти проходиш все легально, чесно, до кінця, ти прокидаєшся без страху, тобі нічого не треба приховувати, нічого «обходити». Це дає інший рівень внутрішньої свободи!
Надія, а в чому Україна випереджає індустрію США, а в чому, навпаки, Америка задає стандарти?
Я дуже обережна з категоріями «краще-гірше», бо в США все сильно залежить від рівня доступу: від ліцензії і сегмента, в якому ти працюєш. На одній ліцензії ти бачиш один рівень сервісу і процедур, на іншій – зовсім інший. Але як стандарт Америка точно задає систему: освіта, як реальна цінність, ліцензія, як перепустка, правила, як норма. Тут не треба доводити «послужний список» через красиві слова. Є освіта і ліцензія і цього достатньо, щоб тебе сприймали серйозно. Це дуже здорово! Україна ж часто випереджає саме в орієнтації на результат і в нашій професійній «вимогливості» до змін на шкірі. Ми звикли мислити як клініцисти, навіть коли працюємо в естетиці.
З якими процедурами в США ви працюєте найбільше?
В США запит часто починається з комфорту, а не з «вилікуйте мені все». Американець приходить за досвідом, за атмосферою, за відчуттям безпеки і сервісу, і лише потім за змінами. Тому моє завдання тут – не просто «зробити добре», а навчитися працювати з їхньою системою очікувань: пояснювати, будувати план, не тиснути результатом там, де людині важливіше процес і відчуття.
Ви спеціалізується на здоров’ї шкіри. Як часто проблема, з якою приходить клієнт, насправді знаходиться «глибше»? З чого починається справжнє лікування шкіри у вашій практиці?
Тут дуже органічно поєднуються естетика і нутриціологія – і це, по суті, відповідь. Я не сприймаю шкіру як «ізольовану поверхню». Для мене здоров’я шкіри – це частина системи: режим, стрес, харчування, загальний стан. Тому я завжди повертаюся до бази: що з тілом, що з ресурсом, що з повсякденними звичками. А вже потім підбираю естетичну частину так, щоб вона підтримувала, а не «перекривала» проблему.
Надія, ви створюєте власний «зелений світ»! Світ чистої естетики, здоров’я шкіри, внутрішньої рівноваги. Яку особисту філософію ви вкладаєте в нього?
«Зелений світ» для мене почався ще до Америки – з нутриціології, з теми здоров’я, харчування, відновлення. Коли почалася війна, я повернулася додому в гори, у Верховинський район, і там дуже чітко відчула відповідальність: приїхало багато людей з великих міст – Києва, Харкова і разом із ними приїхали спеціалісти. А місцеві люди раптом отримали шанс на сервіс і консультації, яких у нашому районі зазвичай просто немає. Я взяла приміщення і зробила простір, який назвала «ЗСК» – «Збройні сили краси». Я буквально пофарбувала його в зелений, зробила «зеленою» атмосферу й зібрала навколо спеціалістів. Це був не про бізнес у класичному сенсі, це було про опору, про структуру, про турботу в дуже нестабільний час. А вже в Америці «зелений» став для мене символом руху й дозволу собі йти далі. Я навіть знайшла в цьому свій особистий знак: Чикаго – місто, яке стало моїм другим домом, раз на рік фарбує річку в яскраво-зелений. Коли я це побачила, у мене було відчуття: «no way»! Наче простір підтвердив мій внутрішній маршрут. Америка стала моїм зеленим світлом (посміхається).
Ви також плануєте підтвердити диплом стоматолога в США – це масштабний виклик. Чому для вас важливо мати обидві професії на американському ринку: і естетиста, і стоматолога?
Стоматологія для мене – це мрія, яка була ще до війни. Ще коли я закінчувала навчання, я думала про інтернатуру в Америці. У мене завжди було відчуття, що десь є «інший світ», де я зможу знайти відповіді на свої професійні питання і вийти на інший масштаб. Сьогодні підтвердження стоматології я сприймаю як наступний рівень і як «галочку», яка відкриває інший статус і можливості. Це не про те, що мені «мало», це про завершеність маршруту і про бажання стояти максимально міцно у своїй професійній ідентичності.
Надія, а чи відчуваєте ви, що ваша місія – не просто робити людей «красивішими», а змінювати їхнє ставлення до власного тіла, здоров’я та віку?
Так, і, мабуть, саме тому я зараз даю інтерв’ю вже з іншого місця! Мені не потрібно «доводити», але мені важливо говорити, тому що слова можуть підтримувати, структуризувати, давати віру. Я бачила, як у складні періоди людям потрібна не тільки процедура, а присутність і опора. І якщо я можу через свою історію, через свою дисципліну, через свою чесність показати, що шлях можливий, значить, це вже не просто про красу. Це про ставлення до себе, про зрілість, про внутрішню стабільність!
