Уляна Сукмановська – косметологиня з багаторічною практикою, експертка з системного догляду за шкірою та спеціалістка, для якої краса ніколи не зводиться лише до зовнішнього результату. У її професійній філософії догляд за обличчям – це не про швидкий ефект чи візуальну «картинку», а про глибоку, уважну роботу з жінкою, її станом, самооцінкою та відчуттям себе у власному тілі. Уляна працює не з шаблонами, а з індивідуальністю, вибудовуючи догляд як діалог між тілом і внутрішнім світом жінки. Сьогодні Уляна будує свою кар’єру у США, поєднуючи європейську делікатність та системність із американськими протоколами, сервісом і технологічністю. Вона формує власний стандарт професійної етики в б’юті-сфері, де на першому місці стоїть не мода чи тренд, а безпека, усвідомленість і повага до клієнта!
instagram.com/esthetician_uliana
Уляно, розкажіть, чому ви обрали косметологію, як свою професію? Що в ній вас приваблювало на той час?
Насправді косметологією я зацікавилась ще з часів навчання в медичному коледжі, де здобула медичну освіту за спеціальністю фельдшер. Уже тоді я могла обрати додаткові курси з косметології або масажу і, хоча спершу пішла шляхом масажу, згодом чітко усвідомила, що мене значно більше приваблює саме робота зі шкірою. Мене завжди цікавили доглядові процедури, чистки обличчя, питання, як покращити зовнішній вигляд, зберігаючи природність. Окремо на мене вплинули й підліткові проблеми зі шкірою – бажання зрозуміти, як працює акне, висипання, як із цим боротися грамотно і без шкоди. Саме це поступово й сформувало мій професійний вектор!
Чи був момент, коли ви чітко усвідомили: це вже не просто робота, а покликання, яке формує ваш спосіб мислення і життя?
Так, такий момент настав тоді, коли я почала відчувати справжнє задоволення не лише від процесу, а й від результату своєї роботи! Я зрозуміла, що мені важливо не просто «провести процедуру», а бачити, як жінка виходить з кабінету з іншим станом – спокійнішою та впевненішою, з відчуттям турботи про себе. Тоді я усвідомила, що косметологія для мене – це спосіб взаємодії з людиною, де краса починається з внутрішнього балансу.
Наразі ви проживаєте та будуєте своє життя в США! Скажіть, чи складно було пройти усі бюрократичні моменти в Америці для легалізації вашої діяльності?
У США для всього потрібне терпіння, і легалізація професійної діяльності не виняток (посміхається). У моєму випадку цей процес зайняв близько двох-трьох місяців від моменту подачі документів до отримання ліцензії. Я не скажу, що це надто довго, але й не миттєво. Для когось цей шлях може тривати довше, але для мене це був зрозумілий і логічний процес, який я сприймала як важливу частину професійного становлення в новій країні.
А як життя і робота в іншій країні вплинули на ваші професійні стандарти та внутрішню планку?
Переїзд до США кардинально змінив моє життя, можна сказати, на 360 градусів, у найкращому сенсі (посміхається). Це стосується і роботи, і сімейного життя, і загального світогляду. Тут інший ритм та відчуття часу, і ти дуже швидко починаєш розуміти, що просто «бути хорошим спеціалістом» уже недостатньо, потрібно бути зібраним, уважним і дуже чесним у тому, що ти робиш. Я стала більш свідомо ставитися до кожної деталі та рішення, яке приймаю в роботі. Почала більше цінувати системність, логіку в процесах, але при цьому не втратила свого європейського підходу до краси. І, мабуть, найважливіше, що дало мені життя тут – це внутрішнє відчуття, що моя планка тепер не про «відповідати», а про «тримати свій рівень» і постійно рости далі.
Що в американському підході до б’юті-сфери вас здивувало найбільше і що ви свідомо не прийняли для себе?
Найбільше мене здивувала популярність процедури дермаплейнінгу – механічного зняття пушкового волосся лезом. У США її подають як різновид механічного пілінгу, який вирівнює тон і покращує нанесення макіяжу. Я була щиро здивована, адже подібний ефект можна досягти й мікродермабразією. Поки що я не виконую цю процедуру у своєму кабінеті, хоча отримую на неї запити. Можливо, з часом пройду додаткове навчання, але для мене важливо не просто повторювати популярні сервіси, а розуміти їх доцільність і безпечність для клієнта.
Уляно, ви працюєте з обличчям і самооцінкою людини. Чи були випадки, коли ви відмовляли клієнтам, розуміючи, що запит не про красу, а про внутрішній біль?
Так, такі ситуації траплялися. Наприклад, коли клієнтка приходить на процедури по тілу, але я бачу, що немає тієї маси тіла, з якою взагалі варто працювати, я відмовляю. При цьому завжди пояснюю це м’яко, щоб не образити людину, а навпаки – зберегти довіру і запропонувати альтернативні процедури. Для мене важливо не підігравати внутрішньому болю клієнта, а допомогти знайти більш здоровий шлях турботи про себе.
Поділіться, чи є у вашій роботі принципи, від яких ви ніколи не відступаєте, навіть якщо цього очікує клієнт або диктує тренд?
Безумовно, такі принципи є. Наприклад, я ніколи не проводжу агресивні процедури під час першого візиту, навіть якщо клієнт наполягає. В Америці діє система онлайн-запису, і часто клієнти самі обирають процедури, не завжди розуміючи, що саме їм підходить. Якщо я бачу, що шкіра не готова до мікронідлінгу чи хімічного пілінгу, я обов’язково зміню сервіс на більш делікатний. Для мене важливо працювати з обережністю, відповідальністю і повагою до фізіології шкіри, а не слідувати трендам за будь-яку ціну.
Уляно, а що для вас є маркером справді якісної роботи: ідеальний візуальний результат чи зміна внутрішнього стану клієнта?
Для мене ці два критерії нерозривно пов’язані. Так, візуальний результат важливий, але не менш значущим є те, як змінюється внутрішній стан жінки. Коли клієнтки повертаються знову, коли довіряють мені своє обличчя – це для мене найкращий показник якості! Часто жінки приходять не лише за зовнішнім покращенням, а й за відчуттям гармонії, спокою, внутрішнього світла і саме це я вважаю справжнім успіхом своєї роботи.
Цікаво, а як вам вдається зберігати власний ресурс і не вигорати в професії, де так багато емоційного контакту?
Звісно, вигорання трапляється навіть у мене, але з роками я навчилася більш професійно ставитися до емоційного навантаження. Я не пропускаю через себе всі історії, якими діляться жінки на процедурах, не занурююся в них глибше, ніж це необхідно в межах роботи. Так, співпереживаю, але зберігаю внутрішню дистанцію, що дозволяє мені залишатися ресурсною і для себе, і для клієнтів.
Якщо подивитися в майбутнє: який слід ви хочете залишити у своїй професії: у жінках, з якими працюєте і в уявленні про справжню красу?
Мені хочеться, щоб жінки, з якими я працюю, виходили від мене не тільки з гарною шкірою, а з відчуттям, що вони важливі для себе! Щоб догляд за собою вони сприймали не як розкіш чи примху, а як нормальну, здорову форму любові до себе. Я дуже хочу, щоб краса асоціювалася не з маскою чи ідеальною картинкою, а зі станом, у якому жінці комфортно жити, дивитися на себе в дзеркало і приймати себе. І якщо завдяки моїй роботі хоча б частина жінок почне ставитися до себе м’якше, уважніше і з повагою – для мене це і буде справжнім, цінним результатом.
