instagram.com/browsscreator.mary
Марія Золотаревська – ліцензована brow- та lash-майстриня у США, спеціалістка з натуральних брів, ламінування та молекулярного відновлення, учасниця міжнародних чемпіонатів і представниця нового покоління українських б’юті-експертів за кордоном. Сьогодні вона працює в Каліфорнії, а її історія про сміливість почати з нуля в іншій країні, не втративши внутрішньої опори, віри в себе та високих стандартів до власної роботи. Марія не просто створює брови й вії – вона формує культуру делікатної, природної краси, де кожна деталь працює на підкреслення індивідуальності жінки.
Маріє, ви – сертифікована brow- та lash-майстриня у США, учасниця міжнародних чемпіонатів і впізнаваний експерт у своїй сфері. Розкажіть, з чого розпочався шлях у б’юті-індустрії?
Моє бажання потрапити у б’юті-сферу з’явилося дуже рано – приблизно у 17 років, але паралельно я цікавилася роботою майстрів бровистів, дивилася, як через деталі змінюється обличчя і настрій людини. Тоді це було радше внутрішнє відчуття, ніж чіткий план, але воно мене не відпускало. Згодом я змогла назбирати кошти на перші курси бровиста і саме в цей період моє життя різко змінилося – почалася війна в Україні. Я була змушена виїхати за кордон; першою країною еміграції стала Хорватія – там я працювала офіціантом, бо був сезон і потрібно було просто виживати, заробляти на життя. Через чотири місяці ми з хлопцем переїхали до Польщі, там я вперше почала поступово повертатися до б’юті-сфери. Паралельно була фізично важка робота на складі одягу, яка не приносила ані радості, ані відчуття реалізації. Я чітко знала, що хочу повністю піти в професію бровиста, але довгий час для цього просто не було можливості. І вже згодом ця можливість відкрилася для мене у США – країні, де я змогла нарешті зосередитися на тому, що справді моє.
Ви родом з України, але сьогодні реалізуєте себе в Каліфорнії. Розкажіть про рішення емігрувати: що стало його головним поштовхом?
Головним поштовхом стала війна. Я ніколи не мріяла жити за кордоном і точно не жила ідеєю «американської мрії», але я зрозуміла, що морально не можу залишатися в Україні через постійні вибухи – це дуже сильно впливало на мій емоційний стан і внутрішню стабільність. Коли я вже жила в Польщі, у мене постійно було бажання повернутися додому. Я приїжджала в Україну, але з кожним разом ловила себе на дивному відчутті, що я ніби не вдома, а в гостях – це було болісне, але чесне усвідомлення. З часом я зрозуміла, що дім – це не лише географія, дім – це люди, які поруч, які підтримують тебе щодня, навіть коли складно. У моєму житті такою людиною був і залишається мій хлопець, це відчуття опори допомогло мені прийняти рішення рухатися далі.
Звичайно, у новій країні людина часто ніби починає з чистого аркуша! Як ви проживали цей період? Що допомогло вам не втратити віру в себе?
Я з тих людей, які навіть у найскладніші моменти намагаються знайти щось світле й позитивне (посміхається). Відчуття «чистого аркуша» мене не лякало, навпаки, воно надихало, бо я сприймала його як новий шанс реалізувати всі свої цілі без обмежень минулого. Коли було важко, я дозволяла собі зупинитися, побути наодинці з собою, відновитися внутрішньо. Я часто нагадувала собі, через що вже пройшла: скільки разів було страшно, складно, незрозуміло, але я витримала. Ці думки допомагали мені в моменти сумнівів: якщо я змогла тоді, то зможу і зараз. Окрему роль зіграли люди поруч. Дуже важливо мати поряд тих, хто щиро вірить у тебе, радіє твоїм успіхам і не з’являється лише тоді, коли щось іде не так. У США я познайомилася з людьми, які пройшли непростий шлях і своїм прикладом показали, наскільки важливо не зраджувати себе. Зараз ми працюємо разом у команді студії NO.WORRIES.place в Сан-Дієго – я безмежно вдячна Аріні та Максу, засновникам студії, за підтримку, віру і розуміння того, як виглядає справжня командна робота, коли всіх об’єднує одна спільна мета.
Маріє, багато хто приходить у б’юті-сферу, але не всі залишаються в ній надовго і доходять до рівня чемпіонатів та міжнародного визнання. У чому, на вашу думку, ключова різниця між «просто майстром» і майстром, який стає експертом?
На мою думку, головна різниця полягає у ставленні до професії. У цій сфері недостатньо просто робити брови чи вії – потрібно бути готовим постійно розвиватися, вчитися, слідкувати за новими продуктами, техніками, трендами, вкладатися в контент і власний бренд. Для майстрів, які прагнуть зростання, дуже важливо виходити із зони комфорту, тут велику роль відіграють чемпіонати – це не про титули заради титулів, а про внутрішній ріст і перевірку себе. Недарма одна з моїх улюблених мотиваційних фраз: «Там де страх, там є розвиток». Саме в цьому страху часто і народжується справжній професіоналізм.
Ви працюєте з натуральними бровами, молекулярним відновленням, ламінуванням: досить складними й відповідальними техніками. Як ви відточували свою майстерність: через навчання, практику, помилки?
Усе приходить з часом, але я перфекціоніст і це дуже вплинуло на мій шлях. Якщо я бачила, що щось не виходить так, як я хочу, я практикувалася ще більше, брала моделей, аналізувала кожен етап роботи і давала собі час довести техніку до ідеалу. Я постійно проходжу підвищення кваліфікації, бо мені справді цікаво розвиватися і поглиблювати свої знання. Я отримую величезне задоволення від самого процесу роботи, а результат надихає мене ще більше. І якщо говорити з майбутніми або починаючими майстрами, я завжди повторюю: якщо щось не виходить – дайте собі час, але ніколи не опускайте руки.
Маріє, ви брали участь у міжнародних чемпіонатах, а для багатьох майстрів це звучить як недосяжна вершина. Що для вас означає участь у таких конкурсах?
Для мене участь у чемпіонатах – це насамперед результат моєї щоденної роботи і бажання ставати кращою версією себе. Я ніколи не порівнюю себе з іншими майстрами, бо в кожного свій шлях і свої стартові умови. Коли я вперше взяла участь у чемпіонаті, це була номінація з ламінування вій – я дуже хвилювалася і навіть думала, що не займу жодного призового місця. Але тоді я посіла третє місце і це стало для мене важливим підтвердженням, що я рухаюся у правильному напрямку. Згодом я зрозуміла, що сама участь для мене набагато цінніша, а перемоги – це вже приємний бонус.
Поділіться, які плани та амбіції ви ставите перед собою на найближчі кілька років: розвиток власного бренду, навчальні проєкти, нові чемпіонати, міжнародні ринки?
Мої плани і цілі справді не мають меж (посміхається). Я планую й надалі брати участь у міжнародних чемпіонатах, постійно підвищувати свою кваліфікацію і активно просувати напрям молекулярного відновлення брів – з часом і в освітньому форматі для майстрів. Разом із командою ми також маємо великі плани щодо розширення студії, розвитку сервісу та команди, і, звісно, збереження високої якості послуг. Для мене важливо не просто рости кількісно, а будувати простір, у якому клієнти відчувають турботу, професіоналізм і справжню любов до своєї справи!
