Інесса Яцук – засновниця туристичної компанії ATLANTIS TRAVEL, експертка, яка входить до ТОП-5 найкращих турагентів України і людина, для якої туризм давно став не просто професією, а справою життя. За понад два десятиліття роботи вона перетворила любов до подорожей на системний бізнес із тисячами організованих маршрутів, сотнями щасливих історій і репутацією фахівчині, якій довіряють найцінніше – свої мрії про подорожі. За її плечима десятки країн, складні логістичні задачі, ексклюзивні маршрути і бездоганно організовані подорожі різного рівня. Але головне, що цінують її клієнти – це відчуття впевненості: поруч є людина, яка здатна вирішити будь-яку ситуацію і довести подорож до ідеального фіналу!
+38097 777 84 28
instagram.com/atlantistravel88
@atlantis.travel.88
https://atlantistk.kiev.ua
Туристичний бізнес для клієнта виглядає як сфера мрій, емоцій і красивих картинок, але професіонали знають, що за цим стоїть величезна кількість форс-мажорів. Які ситуації у вашій практиці стали для вас справжнім випробуванням на міцність?
Справжнім випробуванням для мене став лютий 2022 року. І це було навіть не стільки бізнесове випробування, скільки людське. Місце, де я жила, опинилося в окупації і ми з дітьми були змушені терміново тікати на Західну Україну. На той момент я перебувала у стані глибокого шоку, робота тоді взагалі відійшла на другий план, а головним було просто врятувати дітей. Поступово приходити до тями я почала лише у травні, роботи фактично не було, але залишалося дуже багато відповідальності. Ще до війни на літо було заброньовано багато турів і зрозуміло, що люди нікуди не змогли вилетіти. Переді мною стояло складне завдання – домовитися з готелями, партнерами та авіакомпаніями, щоб без штрафів дати українським жінкам можливість вилетіти вже з Європи й усе ж реалізувати свої подорожі. Саме тоді я дуже чітко усвідомила: справжній сервіс – це не про розкіш. Це про відповідальність, людяність і здатність тримати слово навіть у найтемніші часи!
А що саме допомагає вам залишатися зібраною, коли відповідальність за чужу подорож фактично лежить у ваших руках?
Перш за все – любов до своєї професії. Я справді щаслива людина, тому що абсолютно точно знаю: я на своєму місці. У туризмі мені подобається все. Ідеальні подорожі – це, звичайно, приємно, але навіть складні ситуації я сприймаю як професійний виклик, бо кожна вирішена проблема – це новий рівень досвіду і розвитку. Для мене ця професія більше, ніж робота; це відчуття сенсу. Я розумію, що можу бути корисною людям, допомагати їм у важливі моменти, іноді навіть рятувати їхню подорож.
Інессо, у момент, коли у клієнта скасовують рейс або виникає будь-яка критична ситуація за кордоном, турагент стає людиною, яка емоційно тримає простір. Як ви працюєте зі стресом інших людей і водночас не втрачаєте власну внутрішню опору?
Це приходить тільки з досвідом. На початку кар’єри я дуже сильно пропускала всі проблеми через себе, а з роками приходить важливе розуміння: у кризовій ситуації емоції не допомагають, допомагає холодна голова і швидкі рішення. Тому моя стратегія дуже проста – не панікувати, а діяти. Я з тих людей, які не зупиняються, поки проблема не буде вирішена, якщо потрібно – я буду телефонувати партнерам, писати, домовлятися, шукати альтернативні маршрути, підключати всі можливі контакти. Іноді це означає буквально «вибити» місця на рейсі, знайти трансфер серед ночі або підтвердити номер у готелі, який давно розпроданий. Для мене дуже важливо, щоб турист у момент стресу відчував: ситуація під контролем.
Чи був у вашій кар’єрі випадок, коли здавалося, що ситуація абсолютно безвихідна?
За 20 років у туризмі таких історій було стільки, що можна написати окрему книгу – «Як вижити турагенту і не посивіти до тридцяти» (посміхається)! Є одна туристка, з якою я працюю вже понад десять років. І, чесно кажучи, за цей час у нас із нею не було жодного «звичайного» туру. Під час першої подорожі вона поїхала на екскурсію по пустелі і саме її квадроцикл із десяти перевернувся. У неї був струс мозку і перелом руки. Три дні я буквально боролася зі страховою та клінікою, щоб їй повністю покрили лікування. Через рік вона полетіла до Італії і там у неї вкрали паспорт; довелося через українське консульство організовувати її повернення додому. Ще через рік – Греція, де за кілька днів до її вильоту згорів аеропорт. Потім було виверження вулкану, яке скасувало половину рейсів у Європі. У Кенії вона загубилася в джунглях і ми разом із приймаючою стороною ледь не посивіли, поки її шукали. А нещодавно вона полетіла на відпочинок в ОАЕ і буквально наступного дня там закрили повітряний простір. Але попри всі ці пригоди, ми щоразу знаходили рішення. І те, що вона вже десять років довіряє свої подорожі саме нам, для мене – найкращий доказ того, що ми працюємо правильно.
Постійна включеність у роботу, життя в режимі «на зв’язку 24/7», відповідальність за кожну деталь подорожі – це серйозне емоційне навантаження. Де ви знаходите ресурс для відновлення і як навчилися не вигоряти в професії?
Мій головний ресурс – це моя родина. Бувають моменти, коли вже пізній вечір, я кажу: «На роботі проблема» і сідаю за ноутбук. І в цей момент мій чоловік без зайвих слів бере на себе всі домашні справи: вкладає дітей спати, допомагає по дому, щоб я могла спокійно працювати. У туризмі іноді потрібно реагувати миттєво, навіть уночі і коли поруч є людина, яка розуміє специфіку твоєї роботи і підтримує тебе, це дає величезну силу!
А якщо повернутися у точку, де все тільки починалося: туризм – це була мрія чи життєва обставина, яка поступово перетворилася на справу життя?
Чесно кажучи, почалося все не дуже романтично. Я була студенткою географічного факультету і дуже хотіла мати власні гроші, тому пішла на стажування у турагентство. Атмосфера в офісі була доволі напруженою, тоді ще не було соцмереж і онлайн-систем пошуку турів. Клієнти телефонували і за кожен дзвінок між менеджерами буквально йшла боротьба – я сиділа тихенько в куточку і молилася, щоб мене це все оминуло. Через кілька місяців я вирішила, що туризм точно не моє, але доля вирішила інакше. Після кількох невдалих пошуків роботи я все ж вирішила спробувати ще раз. І цього разу мені дуже пощастило з керівницею – вона була неймовірно теплою людиною, всьому мене навчила і буквально закохала в професію. Саме з нею я вперше поїхала за кордон, побачила готелі на власні очі і зрозуміла, як працює туризм на практиці. І відтоді я вже не змогла з цієї сфери піти.
Як керівниця й експертка, яка входить у ТОП найкращих турагентів, ви щодня приймаєте рішення в умовах невизначеності. Які якості, на вашу думку, сьогодні є критично необхідними для розвитку в туристичному бізнесі?
Перш за все – доброзичливість і повага до людей. Важливо бути позитивно налаштованими, справедливими до себе і до інших. Дуже важливо постійно розвиватися і не зупинятися, у цій професії пауза швидко перетворюється на крок назад. І головне – ставити на перше місце не гроші, а якісно виконану роботу і задоволеного клієнта. Коли людина щиро задоволена співпрацею з вами, результат приходить сам і тоді бізнес дійсно починає працювати!
