Ганна Кібіцька – licensed esthetician у штаті Нью-Джерсі, фахівчиня з медичної естетики, лікар-дерматолог за українською медичною освітою та спеціалістка з глибокою клінічною підготовкою у сфері дерматології. Упродовж професійної діяльності в Україні вона працювала лікарем-дерматологом, займалася науковою роботою та дослідженням шкірних захворювань, поєднуючи практичну медицину з академічним підходом. Після переїзду до Сполучених Штатів Ганна підтвердила свою фахову спроможність у новій професійній системі, здобула американську ліцензію естетиста та продовжила діяльність у сфері догляду й відновлення здоров’я шкіри. Сьогодні її професійний профіль вирізняється поєднанням дерматологічного мислення, естетичної практики та особливої уваги до лікування проблемної шкіри, зокрема підліткового акне. У своїй роботі вона розглядає акне не лише як косметичний або дерматологічний стан, а як комплексну проблему, що впливає на якість життя, самооцінку та психоемоційний стан пацієнтів!
instagram.com/esthetician_hanna_kibitska
Ганно, переїзд до США для медичних спеціалістів часто означає фактично новий старт у професії. Але сьогодні ви працюєте як ліцензований естетист у Нью-Джерсі! Розкажіть, як ваш лікарський досвід впливає на підхід до роботи з пацієнтами у сфері естетичної косметології?
Дуже впливає, я б навіть сказала, що саме він формує мою професійну унікальність. Бо коли до тебе приходить людина із запитом «я хочу почистити шкіру» або «допоможіть мені з обличчям», ти дивишся не лише як естетист. Ти одразу аналізуєш, що саме стоїть за цією проблемою. Я бачу шкіру не поверхнево. Я розумію, де йдеться про естетичний запит, а де вже є дерматологічний стан, який не можна просто перекрити процедурою і це дуже важливо, тому що не кожному пацієнту потрібна чистка, не кожному одразу показана косметологічна маніпуляція. Інколи спершу треба зняти запалення, стабілізувати стан шкіри, підібрати правильний домашній догляд, а вже потім переходити до процедур. Для мене важливо не просто провести процедуру, а реально допомогти людині отримати довгий, стабільний результат.
Однією з ключових тем вашої роботи є лікування акне, особливо серед підлітків. Чому саме ця проблема стала для вас важливим напрямком?
Тема акне, особливо підліткового, стала для мене дуже важливою, тому що за цією проблемою стоїть значно більше, ніж висипання на шкірі. Це не просто про зовнішність – це про самооцінку, про сором, про замкнутість, про те, як дитина починає сприймати себе і своє місце серед однолітків. Коли я працюю з підлітками, я бачу не тільки шкіру, я бачу їхній стан. Бачу, як вони заходять у кабінет: зі стиснутими плечима, з опущеним поглядом, дуже невпевнені в собі. На жаль, батьки часто недооцінюють цю проблему. Дуже часто вони кажуть: «Та він просто не вмивається», «Та вона їсть щось не те», «Це підліткове, саме пройде». Або, що ще гірше, починають тиснути на дитину, сварити, лякати шрамами, дорікати неохайністю і ось тут починається велика помилка. Бо підлітку в цей момент не потрібен осуд; не потрібно перекладати на нього всю відповідальність, а сказати: «Я бачу, що тобі важко. Давай будемо вирішувати це разом». Допомогти налагодити гігієну, харчування, звернутися до спеціаліста, бути поруч. Саме цього часто дуже бракує!
Сьогодні все більше досліджень показують, що акне – це не лише дерматологічна проблема, а й серйозний психологічний фактор для підлітків. Як змінюється емоційний стан молодих людей, які довго борються з акне?
Іноді навіть сильніше, ніж дорослі можуть собі уявити. Для дорослої людини це теж важко, але дорослий уже має певні психологічні механізми, внутрішню опору, життєвий досвід. Підліток у цьому сенсі набагато вразливіший, а коли в них є виражене акне, вони дуже часто починають соромитися себе, закриватися, уникати спілкування, почуваються негарними, «не такими». До цього додається ще й фізичний дискомфорт, бо глибокі запальні елементи часто болять. Окремо варто сказати про лікування. У складних випадках дерматологічне лікування не дає миттєвого ефекту, навпаки, на початку нерідко буває загострення. І от саме в цей момент багато підлітків психологічно не витримують. Вони лякаються, засмучуються, хочуть усе покинути, бо їм здається, що стало ще гірше. Саме тому я вважаю, що в складних випадках до лікування дуже бажано залучати психолога – не тому, що це якась «психіатрична проблема», а тому, що це важливий супровід. Психолог може правильно підготувати підлітка до лікування, допомогти пройти період загострення, пояснити, чому важливо не зупинятися. Іноді саме ця підтримка стає вирішальною!
У США проблема підліткового акне часто пов’язана з підвищеним рівнем тривожності та навіть депресивних станів. На вашу думку, чому ця проблема сьогодні настільки поширена?
Я думаю, що причина поширеності цієї проблеми – комплексна. По-перше, дуже велике значення має харчування. У США культура харчування часто далека від ідеальної: багато фастфуду, обробленої їжі, солодкого, продуктів із великою кількістю добавок. Це, безумовно, впливає на стан шкіри. По-друге, є питання базової гігієни та загальної культури догляду за собою. Не всі сім’ї приділяють цьому достатньо уваги. Іноді дитині просто купують перший-ліпший засіб для вмивання, часто під впливом реклами, TikTok чи красивої упаковки, але без розуміння, чи підходить це шкірі. По-третє, доступ до дерматолога у США не завжди простий – це дорого, це може бути довге очікування запису і тому багато людей намагаються «лікуватися» самостійно або вирішувати проблему випадковими засобами. Правильний комплексний підхід, на мою думку, має виглядати так: спочатку грамотна консультація дерматолога або фахівця, який розуміє природу акне; далі правильно підібраний домашній догляд; за потреби косметологічний супровід; і якщо випадок складний та емоційно виснажливий для дитини – психологічна підтримка. Тобто тут не може працювати один елемент. Найкращий результат дає саме система!
А що б ви хотіли сказати батькам, які помічають у своєї дитини перші ознаки акне і не знають, як правильно реагувати?
Я б хотіла сказати батькам найперше: не ігноруйте перші сигнали і не сваріть дитину. Якщо ви бачите, що в дитини починають з’являтися чорні цятки, перші висипання, запалення – це вже той момент, коли потрібно звернути увагу. Не треба чекати, поки «саме пройде» або поки ситуація стане вже дуже вираженою. Чим раніше ви почнете діяти, тим легше буде допомогти і тим менший ризик, що проблема піде в тяжчий сценарій із рубцями, тривалим лікуванням і психологічними наслідками. Почніть із простого: навчіть дитину регулярної гігієни, поясніть, чому важливо вмиватися вранці та ввечері, не витирати обличчя звичайним рушником, а використовувати одноразові паперові рушнички. Це дуже важливо, бо бактерії легко залишаються на тканині й запускають замкнене коло запалення. І головне – говоріть із дитиною не з позиції осуду, а з позиції підтримки.
Ганно, а якщо говорити про вашу професійну місію: що для вас найважливіше у цій роботі?
Для мене найважливіше – бачити, як людина змінюється не лише зовні, а й внутрішньо. Коли вона приходить із болем, соромом, невпевненістю, а потім пише тобі: «Дякую, в мене більше немає цієї проблеми», або «Я нарешті можу дивитися на себе спокійно», ось це для мене найцінніше. Я ніколи не сприймала цю роботу лише через призму фінансів. Так, професія має давати стабільність, але не це стоїть у мене на першому місці. Найбільша цінність для мене – це вдячність людей і той результат, який реально покращує їхнє життя. Моя місія – допомагати людям відчувати себе краще у своєму тілі, у своїй шкірі, у своєму відображенні в дзеркалі. Якщо я можу дати людині не просто процедуру, а полегшення, впевненість і надію – значить, я на своєму місці.
