Юлія Сторощук – українська фотографиня, яка спеціалізується на весільній та сімейній фотографії, працюючи на ринку США, зокрема в Каліфорнії. Сформувавшись як фотографиня в Україні, Юлія пройшла шлях від сімейної фотографії до весільного напряму, вибудувавши власний авторський стиль, заснований на природності, щирості моменту та візуальній позачасовості. Після переїзду до Сполучених Штатів Америки Юлія здійснила повну професійну адаптацію до нового ринку, інтегрувавши українську школу естетики та сервісу в американський контекст. Професійна цінність Юлії полягає не лише у створенні художньо сильного візуального продукту, а й у внеску в підвищення стандартів весільної та сімейної фотографії через поєднання естетики, організованості, етичного сервісу та глибокої роботи з емоцією. Її діяльність є прикладом успішної реалізації української професійної школи в міжнародному середовищі та підтверджує здатність українських фахівців формувати конкурентоспроможний і культурно значущий продукт на ринку США.
Юліє, сьогодні ви працюєте весільною та сімейною фотографинею в Сан-Дієго! Розкажіть, чому вирішили пов’язати життя саме з фотографією?
Любов до фотографії народилася в мені дуже рано, ще в підлітковому віці. Десь у 13 років я вже відчувала, що бачу світ трохи інакше: мене тягнуло до кадру, до бажання зупиняти моменти й показувати звичайні речі по-своєму. Усе почалося з фотоапарата, який подарували моїй сестрі, але користувалася ним переважно я (посміхається). Ми жили в Одеській області і я фотографувала все навколо – вулиці, храми, людей; я ніби намагалася показати, що навіть у буденності є краса, якщо подивитися під іншим кутом. Уже тоді я зрозуміла, що фотографія для мене – це спосіб бачити й передавати світ. Коли настав час обирати професію, я вступила на графічний дизайн. Це дало мені відчуття композиції, кольору й візуальної логіки, але найголовніше, саме тоді я ще сильніше переконалася, що хочу займатися фотографією професійно. Коли я вперше взяла в руки професійну камеру, стало абсолютно ясно: це моє! Так поступово прийшло дуже чітке розуміння, що я хочу йти саме цим шляхом. Для мене фотографія ніколи не була лише про красиву картинку. Вона завжди була про любов, світло, стосунки, атмосферу й справжні емоції. Особливо мене завжди торкали сімейні цінності, щирість між людьми, те, як через погляд чи жест можна передати цілу історію.
Ваш переїзд до США – це повне перезбирання професійної ідентичності в новій культурній та реальності. Яким був цей період становлення?
Цей період був непростим, адже після стабільної кар’єри в Україні мені довелося починати майже з нуля. Там у мене були постійні клієнти, завантажений графік і плани відкриття студії, а в США – новий ринок із іншими правилами, комунікацією та рівнем конкуренції. Спочатку я працювала переважно з українськими клієнтами, поступово адаптуючись і повертаючи впевненість. Переломним моментом стала перша американська пара, з якою я, попри страх, вирішила працювати і отримала сильний позитивний досвід! Саме тоді я зрозуміла, що головним бар’єром був не ринок, а власні сумніви. Цей досвід допоміг мені повернути віру в себе й відчути, що я можу реалізуватися і в США.
Фотографія весілля – це завжди про дуже тонку роботу з емоціями, довірою та моментом, який неможливо повторити. У чому, на вашу думку, полягає ваша авторська відмінність як фотографині?
Я думаю, моя головна відмінність у тому, що я ніколи не сприймаю весілля просто як комерційне замовлення. Для мене це завжди про людей, їхню історію, їхню вразливість у цей день, їхню довіру до мене. Мені здається, я дуже по-людськи проживаю кожну зйомку разом із парою. Я не стою осторонь і не працюю холодно, а уважно дивлюся на стан нареченої, на дрібниці, на атмосферу, на те, що може піти не так, і намагаюся бути не просто фотографом, а тією людиною, яка підтримає, підкаже, заспокоїть і, якщо треба, врятує ситуацію ще до того, як вона стане проблемою. Я дуже структурована людина, і це мені сильно допомагає; я заздалегідь продумую все до дрібниць: комунікацію, таймінг, деталі, поради для клієнтів. Тому моя авторська відмінність не лише в стилі кадру, а й у способі бути поруч із людьми. Я знімаю не тільки красиво, а знімаю з присутністю, з уважністю, з повагою до моменту. І, думаю, це дуже відчувається.
Сан-Дієго – це місто зі своєю світловою драматургією, природними локаціями та особливою культурою святкувань. Цікаво, а як це середовище вплинуло на вашу естетику, кольори і сам підхід до побудови кадру?
Сан-Дієго дуже сильно змінив мене як фотографиню, насамперед через світло й природу, з якими тут потрібно працювати зовсім інакше. Якщо в Україні ми підлаштовувалися під сезонність і часто «рятувалися» від жорсткого світла, то тут сонце – постійна реальність, мені довелося навчитися працювати з ним, а не уникати його. Я почала по-іншому дивитися на зелень, природні локації, дозволила їм стати частиною кадру, а не фоном, який потрібно контролювати. Також змінився мій підхід до обробки: я відійшла від трендів і більше думаю про те, як фотографія виглядатиме через роки. Для мене весільні фото – це архів любові, тому вони мають бути позачасовими. У результаті мій стиль став більш природним, спокійним і чесним: без зайвого «ефекту», але з глибиною й відчуттям моменту.
Фотограф, який працює з такими подіями, фактично стає візуальним хронікером сімейних історій. Чи усвідомлюєте ви цю відповідальність?
Так, я дуже глибоко усвідомлюю цю відповідальність. Для мене весільна чи сімейна зйомка – це візуальна пам’ять, яка з часом стає частиною історії родини. Фотографії залишаються на роки: їх переглядають, передають дітям, проживають знову, і саме тому я не можу ставитися до своєї роботи поверхнево. Я завжди максимально включена в процес, продумую деталі, підтримую пару, допомагаю зберегти спокій у важливий день. Бо від цього залежить не лише результат, а й сам досвід, який люди запам’ятають.
Чи є проєкт в США, в якому ви б хотіли прийняти участь? Можливо зйомка мріє?
Так, у мене є така мрія, і вона досить амбітна. Ще на початку переїзду до США я жартома сказала, що колись зніматиму зірок, але сьогодні це вже здається цілком реальним (посміхається). Живучи поруч із Лос-Анджелесом і бачачи масштаб індустрії, розумієш, що це простір можливостей. Моєю зйомкою мрії є весілля відомої публічної людини, але не стільки через статус, скільки через рівень, атмосферу й виклик для професійного зростання. Мені цікаво працювати там, де поєднуються емоція, краса й складна організація. І я вірю, що одного дня така зйомка обов’язково з’явиться в моєму портфоліо.
І якщо дивитися в майбутнє, яким ви бачите розвиток своєї діяльності в міжнародному контексті?
Я бачу свій розвиток значно ширше, ніж просто особисті зйомки. Мені близька ідея міжнародної географії, працювати в різних країнах і з різними форматами подій, розширюючи свій професійний простір. Водночас я думаю про створення власного продакшену – команди, яка зможе комплексно закривати весільний процес і забезпечувати високий рівень сервісу. Також для мене важливий освітній напрям: я вже працюю з учнями й хочу розвивати навчання глибоко та практично, щоб давати не просто знання, а впевненість у професії. У майбутньому я бачу себе як фотографиню з міжнародним ім’ям, засновницю сильного бренду й наставницю!
